Рішення № 67584875, 05.07.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/372/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 липня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Дубовік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивач та відповідач уклали договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов’язання не виконав, тому позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 26447,10 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримав із підстав, зазначених у ньому, проти заочного розгляду справи не заперечив (а.с. 38).

Відповідач у судове засідання не з’явилась, хоча про час і місце розгляду справи належним чином повідомлялась (а.с. 54).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Позивач та відповідач уклали договір № б/н від 07 жовтня 2011 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6-31).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 525 ЦК України ).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу або пені).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 4-5) станом на 31 грудня 2016 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2011 року перед позивачем у розмірі 26447 грн 10 коп., яка складається з такого: 982 грн 05 коп. - заборгованість за кредитом; 19849 грн 47 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3880 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1235 грн 58 коп. – штраф (процентна складова).

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості (а.с. 27).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання є неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Суть цивільно-правової відповідальності полягає в примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Однак, статтею 61 Конституції України установлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У Постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 62003цс15, приписи якої, відповідно до частини 1 статті 360-7 ЦПК України, мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, зазначено, що одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов’язання суперечить вимогам закону, зокрема статті 61 Конституції України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення пені.

Суд зважає на те, що відповідач своїм правом спростувати доводи позивача не скористалася, свій контррозрахунок суду не представила, відтак суд виходить із наданого розрахунку позивача і приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею й документально підтверджені судові витрати.

Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнено судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 629, 631, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код у ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2011 року в розмірі 22567 грн 10 коп., яка складається з такого: 982 грн 05 коп. - заборгованість за кредитом; 19849 грн 47 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1235 грн 58 коп. – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1600 грн.

У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня його отримання.

Суддя О. М. Дубовік