Ухвала суду № 67583901, 06.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"06" липня 2017 р. Справа № 922/3535/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Пуль О.А., суддя Барбашова С.В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 10.01.2017 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1721 від 28.02.2012 року.

відповідача - не з"явився.

третьої особи - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року за нововиявленими обставинами по справі № 922/3535/15

за позовом Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія", Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 825958,90 грн. компенсації вартості майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, 447003,11 грн. інфляційних втрат, 30277,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2016 року (суддя Ємельянова О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року (судді Лакіза В.В., Здоровко Л.М., Плахов О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року скасовано. Справу № 922/3535/15 передано до Харківського апеляційного господарського суду для нового розгляду апеляційної скарги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року (судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2016 року у справі № 922/3535/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" на користь фізичної особи ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційній частці у статутному капіталі в сумі 386685,00 грн., 3% річних в сумі 14174,92 грн., інфляційні в сумі 284636,86 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славія" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017, в якій просить скасувати постанову, залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2016 року, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Фізична особа ОСОБА_2 у письмових запереченнях та його представник в судовому засіданні зазначають про відсутність підстав для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 по справі 922/3535/15 за нововиявленими обставинами.

04.06.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.07.2017.

Відповідачем через канцелярію суду скеровано клопотання про долучення документів до матеріалів справи відповідно до визначеного переліку.

05.07.2017 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" та ОСОБА_3 на адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши вищезазначене клопотання, враховуючи, що діюче законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти їх інтереси в суді, у зв'язку з чим учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідність участь у судовому засіданні іншого представника, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" та ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи відмовити

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У відповідності до статі 77 зазначеного кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що відповідач та третя особа своїх представників у судове засідання 06.07.2017 року не направили, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи та подану заявником заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 по справі №922/3535/15 за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 04.07.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин і порядок такого перегляду регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту, з наявністю якого пов'язується виникнення, зміна та припинення певних прав та обов'язків) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідач зазначає, що наявний в матеріалах справи звіт про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), був виконаний та складений суб'єктом оціночної діяльності поза межами його повноважень, оскільки на 2013 рік, у ФОП ОСОБА_4 був відсутній відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Разом з тим, питання щодо оцінки доказів по справі, в тому числі наданого позивачем до матеріалів справи звіту про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), належало до компетенції апеляційної інстанції під час перегляду рішення по суті, та не може бути вирішено на даній процесуальній стадії, в рамках розгляду заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд у постанові від 12.01.2017 визначив, що звіт про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 містить належне правове обґрунтування з зазначенням методики та розрахунку вартості об'єктів оцінки, у висновку зазначено номер та дату сертифіката оціночної діяльності, висновок здійснений суб'єктом оціночної діяльності.

Звіт про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), який виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 був прийнятий апеляційним судом в якості додаткового доказу в порядку ст. 101 ГПК України.

Відповідач, під час судового розгляду позовних вимог позивача по даній справі, не звертався до суду із заявою про витребування відповідної інформації чи документів у ФОП ОСОБА_4, не звертався з клопотанням про виклик ФОП ОСОБА_5 у судове засідання для надання пояснень, тощо.

Вищий господарський суд України, залишаючи без змін судове рішення від 12.01.2017 року, погодився із доводами апеляційної інстанції щодо того, що звіт про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), який був виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, відповідає вимогам визначним у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; Національному стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440; Національному стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1442; Методиці оцінки майна, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891.

Наведені заявником обставини зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом розгляду, не спростовують факти, покладені в основу постанови Харківського апеляційного господарського суду, щодо якої було заявлено про перегляд за нововиявленими обставинами.

Долучена відповідачем до матеріалів справи в підтвердження наявності нововиявлених обставин копія угоди про виконання робіт з незалежної оцінки майна від 12.01.2016 року, укладена між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2, рецензія на звіт про оцінку вартості нежитлових будівель та обладнання, що належить ТОВ «Славія» від 21.01.2016 року (станом на 11.03.2013 року), розцінюється судом як нові докази на підтвердження певного факту, які заявник не був позбавлений можливості подати у встановленому порядку до суду при перегляді позовних вимог в даній справі.

Між тим надані відповідачем докази не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо доведеності за позивачем права стягнення з відповідача компенсації вартості майна, пропорційну його частці у статутному капіталі ТОВ «Славія» станом на 11.03.2013 року.

Відповідно до ч. 3 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 року не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Частиною 4 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі №29/441-09.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до частини 5 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Таким чином, в залежності від встановлення судом наявності нововиявлених обставин, суд наділений процесуальним правом перегляду судового рішення та з'ясування і оцінки доказів покладених в підставу заявленого позову.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2, заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року по справі № 3-108гс14: "До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи".

У абзаці 3 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

При розгляді заяви відповідача про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 922/3535/15 за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність нововиявлених обставин для перегляду вказаної постанови, а тому відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України та пункту 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Славія», та відповідно - постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 по справі № 922/3535/15 залишається без змін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року "Справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України", пункт 72 "Оцінка Суду"; рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року "Справа "Желтяков проти України", пункт 42).

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 99, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ТОВ «Славія» про перегляд за нововиявленими обставинами, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року по справі №922/3535/15 та залишення в силі рішення господарського Харківської області від 04.01.2016 року по справі №922/3535/15 відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року по справі №922/3535/15 залишити в силі.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Барбашова С.В.