Рішення № 67583549, 29.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2017 р. Справа № 916/967/17

За позовом: Великомихайлівського районного центру зайнятості

до відповідача: Одеської митниці ДФС України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 21 417,33 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність)

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, Великомихайлівського районного центру зайнятості, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської митниці ДФС України заборгованості в сумі 21 417,33 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2017р. позовну заяву (вх.№1028/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/967/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

18.05.2017р. відповідач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-2674/17), про залучення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-а) до участі у справі №916/967/17 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2017р. клопотання Одеської митниці ДФС України (вх.№2-2674/17 від 18.05.2017р.) про залучення третьої особи задоволено та залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-а) до участі у справі №916/967/17 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні яке відбулося 15.06.2017р. представником відповідача було надано клопотання (вх.№2-3245/17) про продовження терміну розгляду справи, яке судом було задоволено ухвалою суду від цієї ж дати.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№11069/17 від 18.05.2017р.).

Представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, свою позицію щодо позову суду не довів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

ОСОБА_2 08 жовтня 2014 року, звернувся до Великомихайлівського районного центру зайнятості за пошуком роботи і був зареєстрований як такий, що шукає роботу. За попереднім місцем роботи він працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Роздільна Південної митниці Міндоходів. З 14 жовтня 2014 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Знятий з обліку 22.06.2015 у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 пп. 2 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджених постановою КМУ від 20.03.2013 № 198.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 по справі №815/5976/14 та відповідно до наказу Південної митниці Міндоходів від 27.04.2015 № 46-о. ОСОБА_2 було поновлено на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Роздільна" Південної митниці Міндоходів з 18.09.2014.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного з 14.10.2014 по 22.06.2015 ОСОБА_2 надано передбачені чинним законодавством послуги у сприянні в працевлаштуванні та виплачено матеріальне забезпечення у розмірі 21417,33 гри. (двадцять одна тисяча чотириста сімнадцять гри. 33 коп.).

Великомихайлівський районний центр зайнятості направив Південній митниці претензії №2004 від 10.07.2015 та №1723 від 07.12.2016 з пропозицією сплатити суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_2, тому що відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», (сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримуються із роботодавця).

30.07.2015 та 29.12.2016 на адресу Великомихайлівського районного центру зайнятості надійшов листи з Південної митниці від 24.07.2015 №2176/10/15-70-04 та від 16.12.2016 №851/9/15-70-10 в яких фактично було відмовлено в повернені коштів у розмірі 21 417 грн. 33 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2

Великомихайлівський районний центр зайнятості вважає відмову необгрунтованою в зв'язку з тим, що Південна митниця - юридична особа і відповідно до законодавства здійснює прийом на роботу, оплату праці найманих працівників. ОСОБА_2 згідно з довідкою від 14.10.2014 №416 отримував заробітну плату в Південній митниці Міндоходів, тому Південна митниця Міндоходів являлась та являється роботодавцем ОСОБА_2

Станом на 10.02.2017 відповідач зазначені кошти не повернув.

Відмова відповідача повернути кошти в розмірі 21 417, 33 коп., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п., п. 1, 2 Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 20.01.2015р. №41 (зі змінами) Державна служба зайнятості (далі Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Центрального апарату Служби, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості, навчальних закладів державної служби зайнятості, центрів професійної орієнтації населення, інших підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року №90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" до внесення змін до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".

У відповідності до п. п. 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення центри зайнятості здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-111 від 02.03.2000 року, передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримуються із роботодавця.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Великомихайлівського районного центру зайнятості, у звязку з чим стягненню з Одеської митниці ДФС України на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 21 417, 33 грн., а також враховуючи те, що позивач відповідно до ЗУ "Про судовий збір" звільнений від спалати судового збору, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської митниці ДФС України (394417, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРЮОФОПГФ 39441717) на користь Великомихайлівського районного центру зайнятості кошти у сумі 21 417 (двадцять одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 33 коп. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: р/р: 37172300900175, код за ЄДРПОУ: 20995752, ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011

3. Стягнути з Одеської митниці ДФС України (394417, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРЮОФОПГФ 39441717) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повне рішення складено 04 липня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський