Рішення № 67583542, 29.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2017 р.Справа № 916/961/17

Позивач: державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз"

про стягнення 25 000,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність

Суть спору: позивач, державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут", звернувся до господарського суду Одеської області з позовної заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" безпідставно набуті грошові кошти в сумі 25 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2017р. позовну заяву (вх.№1022/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/961/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№1022/17 від 20.04.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№10966/17 від 17.05.2017р.), яке судом було задоволено.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги визнає частково з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№11683/17 від 26.05.2017р.).

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2015р. у справі №916/2738/14 за позовом за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Приватного підприємства „ЛАЗУРНА 15 про скасування рішення селищної ради від 17.04.2014 №1924 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом Приватного підприємства „ЛАЗУРНА 15 до Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за участю прокурора міста Одеси було призначено у справі № 916/2738/14 судові будівельну-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення яких доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Витрати по попередній сплаті вартості проведення експертизи було покладено на Приватне підприємство "Лазурна 15" згідно з виставленими експертною установою рахунками.

04.11.2015 на адресу господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 19.10.2015 №4580 про неможливість виконання судової земельно-технічної експертизи разом із матеріалами господарської справи №916/2738/14.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2015р. у справі №916/2738/14 було призначено судові будівельну-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення яких доручено судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" ОСОБА_2 (свідоцтво від 29.05.2009 №1351) (65011, АДРЕСА_1).

Витрати по попередній сплаті вартості проведення експертизи покласти на Приватне підприємство „Лазурна 15" згідно з виставленими експертною установою рахунками.

25.04.2016р. державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулось до суду із клопотанням (вх.№10424/16), в якому зазначив, що у разі відмови чи ухилення ПП "Лазурна 15" від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" гарантував оплату цих витрат згідно рахунків виставлених експертною установою.

З підстав відсутності оплати ПП "Лазурна 15" витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз було виставлено державному підприємству "Український державний геологорозвідувальний інститут" рахунок №154 від 10.05.2016р. на суму 25 000,00 грн. на оплату витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи, який господарський суд Одеської області, листом від 13.05.2016р. надіслав на адресу державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" для оплати.

16.05.2016р. державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" сплатило зазначений рахунок №154 від 10.05.2016р. в сумі 25 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №695 від 16.05.2016р. на суму 25 000,00 грн.

19.05.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов лист судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" ОСОБА_2 про забезпечення обстеження обєкта дослідження, обстеження обєктів дослідження - земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 15, відбудеться 02.06.2016 з 09:00 - 10:00.

Листами від 23.05.2016р. господарський суд Одеської області повідомив сторін у справі №916/2738/14 про необхідність забезпечення обстеження обєкта дослідження, обстеження обєктів дослідження - земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 15, відбудеться 02.06.2016 з 09:00 - 10:00.

24.05.2016р. державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут", листом №648, звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз, зі змісту якого вбачається, що оскільки необхідність в проведенні експертизи у справі №916/2738/14 відсутня, тому сплачені грошові кошти в сумі 25 000,00 грн. слід повернути на адресу державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут".

Листом №1578 від 02.06.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз повідомило державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" про те, що припинення проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, а також повернути кошти сплачені для її проведення не вбачається можливим.

Листом б/н від 04.08.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз повідомило суд, що 02.06.2016р. експерт прибув за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 15 для проведення дослідження.

Однак, доступ експерту забезпечений не був. Сторони по справі не прибули на об'єкт у зазначений час.

З врахуванням наведеного, судовий експерт просило суду надати відповідь, яким чином експерту виконати доручену судову експертизу у справі №916/2738/14.

Листом від 05.09.2016р. господарський суду Одеської області зазначив судовому експерту товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз ОСОБА_2, що у випадку неможливості проведення судової будівельно-технічної експертизи, матеріали справи №916/278/14 слід повернути на адресу суду.

26.09.2016 на адресу господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз надійшов супровідний лист від 15.09.2016 вих. № 0668 (вх.№23348/16 від 26.09.2016) разом із матеріалами господарської справи № 916/2738/14 та повідомленням експерта від 13.09.2016 про неможливість надання висновку з судової земельно-технічної експертизи у справі №916/2738/14.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2016р. у справі №916/2738/14 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи Державному підприємству "Український державний геологорозвідувальний інститут" відшкодовані не були.

16.11.2016р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз з листом, яким вимагав повернути 25 000,00 грн., сплачених за рахунком №154 від 10.05.2016р.

Проте, зазначений лист, відповідачем було залишено без відповіді.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що оскільки судовим експертом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр незалежних експертиз ОСОБА_2 не було виконано судові експертизи, призначені у справі №916/2738/14, грошові кошти в сумі 25 000,00 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням №695 від 16.05.2016р. на суму 25 000,00 грн. є такими, що були безпідставно отримані відповідачем.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, Державному підприємству "Український державний геологорозвідувальний інститут" було сплачено відповідачу на підставі листа господарського суду Одеської області від 13.05.2016р. 25 000,00 грн. передплати за судову будівельно-технічну експертизу у справі №916/2738/14, згідно рахунку №154 від 10.05.2016р.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що судова будівельно-технічна експертиза у справі №916/2738/14 проведена не була.

При цьому, судову будівельно-технічну експертизу у справі №916/2738/14 не було проведено не з вини відповідача, а з підстав відсутності доступу до об'єкту дослідження.

Поряд з цим, судом встановлено, що не зважаючи на не проведення судової експертизи відповідачем, останній зазнав обґрунтованих витрат.

Такі витрати відповідача складаються з :

- загальних витрат експерта (згідно відомості витрат робочого часу) в сумі 2 312,10 грн.;

- відрахувань на соціальний внесок (22%) від оплачених витрат експерта в сумі 508,66 грн.;

- обов'язкових платежів (податків), зокрема Єдиного податку (5%) в сумі 236,19 грн.

Зазначені витрати були сплачені на підставі Наказу Міністерства Юстиції України №417/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році" з урахуванням індексу споживчих цін за 2015 рік нормативна вартість однієї експертогодини щодо експертиз середньої складності у 2016 році становила - 110,1 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат відповідачем подано до матеріалів справи відповідні банківські виписки та видатковий касовий ордер №16 від 14.09.2016р.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з чим,стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21 943,05 грн.

При цьому, відповідачем зазначено про понесення й інших витрат пов'язаних із виконанням судової експертизи у справі №916/2738/14, зокрема:

- матеріальні витрати на придбання дизельного палива в сумі 314,85 грн.;

- витрати на відрядження виробничого персоналу (добові витрати) в сумі 551,20 грн.;

- загальновиробничі та адміністративні витрати (амортизація основних засобів) в сумі 546,81 грн.;

- загальні витрати підприємства в сумі 1 412,86 грн.

Зазначені витрати відповідача відшкодуванню за рахунок сплачених позивачем 25 000,00 грн. не підлягають, з підстав відсутності їх документального підтвердження.

Поряд з цим, суд зазначає про безпідставність посилань позивача на те, що відповідачем 25 000,00 грн. було отримано з огляду на наступне:

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. визначено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

З врахуванням того, що позивач своїм клопотанням (вх.№10424/16 від 25.04.2016р.) гарантував оплату витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, з підстав відмови сплатити такі витрати ПП "Лазурна 15", у зв'язку з чим, до даних правовідносин сторін не підлягають застосуванню приписи ст.1212 ЦК України, якими обґрунтовує позовні вимоги позивач.

Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 1.07.2003р. №37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду.

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 р.).

А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 5 ст.78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У відповідності до відзиву відповідача на позов, останнім позовні вимоги позивача в сумі 20 276,17 грн. визнано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наявні матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вважає, що заявлені позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково, у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21 943,05 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 404,32 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (65011, АДРЕСА_2, код ЄДРЮОФОПГФ 37680522) на користь державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. №78-А, код ЄДРЮОФОПГФ 01432032) грошові кошти в сумі 21 943 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 05 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 32 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 04 липня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський