Ухвала суду № 67583434, 05.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.2017 р. Справа № 914/2746/16

Розглянувши у відкритому судовому засіданні : подання Личаківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області скерував про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження №53998635 ТзОВ «МС Імперіал» та Львівською міською радою

у справі № 914/2746/16

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», м. Львів

про звільнення земельної ділянки по вул. Б. Хмельницького, 230-а у м. Львові шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою

Головуючий суддя - Березяк Н.Є.

Судді Запотічняк О.Д.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача: ОСОБА_3 представник

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року задоволено позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» про зобовязання ТзОВ «МС Імперіал» звільнити земельну ділянку по вул. Б. Хмельницького, 230-а у м. Львові, на якій розміщено багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою та привести її у попередній стан шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою за власні кошти.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року у справі № 914/2746/16 залишено без змін.

20.04.2017 року видано наказ на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року та рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року яким зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» ( 79017 м. Львів, вул. Водогінна, 2, буд. 2, офіс 522, код ЄДРПОУ 39087340) звільнити займану земельну ділянку загальною площею 1,885 га, кадастровий №4610137200:08:007:0068, яка знаходиться у м.Львів на вул. Б. Хмельницького, 230-а, на якій розміщено багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою та привести її у попередній стан шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою за власні кошти.

21.06.2017 року Личаківський відділ державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області скерував до господарського суду Львівської області подання про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження №53998635 ТзОВ «МС Імперіал» та Львівською міською радою.

Дане подання прийняте до розгляду та призначено судове засідання на 05.07.2017 року.

В судовому засіданні 05.07.2017 року представники Львівської міської ради та ТзОВ «МС Імперіал» подання про затвердження мирової угоди підтримали і просили її затвердити в поданій редакції. В обґрунтування своїх доводів посилаються на добровільне врегулювання спору.

В судовому засіданні 05.07.2017 року колегією суддів було проаналізовано умови мирової угоди підписаної Львівською міською радою та ТзОВ «МС Імперіал», поданої на затвердження суду Личаківським відділом державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Проаналізувавши текст мирової угоди від 26.05.2017 року, поданої сторонами для затвердження 13.06.2017 року суд відмовив в її затвердженні з огляду на наступне:

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору, також якщо мирова угода не може вирішувати питання про права і обовязків сторін, які можуть виникнути у майбутньому. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін (п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Як вбачається з поданого проекту мирової угоди, нею передбачено :

1. Сторони підтвердили факт усунення Боржником порушень законодавства щодо користування земельною ділянкою без належно оформлених документів, шляхом укладення договору оренди землі від 22 травня 2017 року, зареєстрованого у Львівській міській раді за № Л-2506.

Як вбачається із ксерокопії поданого сторонами в засідання примірника Договору оренди землі від 22.05.2017 року, земельну ділянку площею 1,8850 га передано на підставі ухвали Львівської міської ради від 27.04.2017 року № 1961 «Про затвердження ТзОВ «МС Імперіал» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Б.Хмельницького, 230-а» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови .

2. Сторони не заперечують, що обставини, які були підставою для звернення Стягувача із позовом до Господарського суду Львівської області , а згодом до виконавчої служби на підставі наказів виданих 20.04.2017 року Боржником усунуті на стадії виконання виконавчого провадження.

Як вбачається з тексту позовної заяви (том І а.с.8), серед інших обґрунтувань, підставою звернення з позовом про звільнення земельної ділянки шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою було не тільки відсутність договору оренди земельної ділянки та її відведення для здійснення будівництва, але також і будівництво обєкту нерухомого майна на земельній ділянці без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.

Таким чином, укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, не є доказом передачі спірної земельної ділянки відповідачу у встановленому Законом порядку для здійснення будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою. Доказів отримання відповідачем інших документів і дозволів які дають право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту сторони суду не надали, а відтак є необґрунтованим твердження про усунення обставин, які були підставою звернення з позовом, прийняття рішення та видачу виконавчих документів станом на час укладення даної мирової угоди .

Що стосується п.3 Мирової угоди відповідно до якого Боржник зобовязується вчинити дії, а саме: до введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою, що знаходяться за адресою : м.Львів, вул.. Б.Хмельницького 230-а передати квартири загальною площею 2 793,8 кв. м. в комунальну власність, і затвердження даної мирової угоди судом є підставою для реєстрації права власності на зазначені вище квартири, то слід зазначити наступне:

Частиною 2 ст.331 ЦК встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень ст.331 ЦК у системному звязку з нормами ст.ст.177 179, 182 ЦК України, ч.3 ст.3 закону від 01.07.2004 р. №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як обєкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 закону від 16.11.92 №2780-ХІІ «Про основи містобудування» передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві обєктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом обєкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку обєктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою КМ України від 22.09.2004 №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації обєктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті обєкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Однак, як вбачається із тексту поданої на затвердження мирової угоди, Відповідач зобовязується до введення будинку в експлуатацію передати квартири в комунальну власність ( не маючи підтвердження права власності на зазначені квартири та права ними розпоряджатися). Сторонами даної мирової угоди не надано доказів введення обєктів нерухомого майна в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу обєкта нерухомого майна як обєкта цивільного права.

Як зазначено в тексті п.3 поданої на затвердження суду Мирової угоди, сторони погодили, що «ця мирова угода, після затвердження її Господарським судом Львівської області, є підставою для реєстрації права власності на зазначені вище квартири», проте, зазначене суперечить зазначеним вище положенням чинного законодавства.

Визнання ж права власності на обєкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в Постанові від 27.05.2015 року у справі № 6-159цс15).

Як вбачається із тексту мирової угоди, поданої на затвердження суду, вона не відповідає вимогам закону. Крім цього, мирова угода містить ряд положень, що не стосуються предмету спору, а також містить пункти, що стосуються прав і обовязків сторін, які можуть виникнути у майбутньому, оскільки на час розгляду справи даних прав і обовязків не виникло, а деякі умови угоди в подальшому можуть стосуватися прав і обовязків інших осіб .

Відповідно до п. 6 поданої на затвердження суду мирової угоди сторони засвідчують, що взяті ними зобовязання за мировою угодою не суперечать їх повноваженням і не порушують іншим чином законодавство України, а також те, що чинне законодавство України не містить норм, які ускладнюють або унеможливлюють виконання мирової угоди.

Зазначене положення, на думку суду, спрямоване на закріплення правомірності будівництва багатоквартирного житлового будинку без будь-яких дозвільних документів, без затвердженого проекту, та реєстрацію права власності на зазначений обєкт нерухомості всупереч нормам чинного законодавства до введення його в експлуатацію.

Суд, проаналізувавши поданий сторонами проект мирової угоди, відмовив в її задоволені, оскільки така мирова угода суперечить закону, а її затвердження не призведе до належного врегулювання спору, який виник між сторонами та захисту прав територіальної громади м. Львова.

Керуючись ст..86 , ч.5 ст.121 ГПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

В затвердженні мирової угоди, укладеної 26.05.2017 року між сторонами виконавчого провадження № 53998635 Львівською міською радою (Стягувач) та ТзОВ «МС Імперіал» (Боржник) відмовити.

Суддя Н.Березяк

Суддя О.Запотічняк

Суддя Р.Крупник