Ухвала суду № 67583133, 30.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.06.2017Справа № 910/21434/14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Ярмоленко С.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За скаргоюПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 910/21434/14за позовомЗаступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; 2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

простягнення 76 060 883, 04 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Морозов В.Ю. - посвідчення №034624 від 23.07.15 р.

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2 (скаржника): Конопліцький І.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Халимон С.В. - представник за довіреністю;

від відділу ДВС: Норка Є.В. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 288 710 687, 67 грн.

В ході судового розгляду прокурором було зменшено розмір позовних вимог до 76 060 883, 04 грн. з яких: основна заборгованість у розмірі 4 424 937, 52 грн., пеня у розмірі 18 243 112, 39 грн., 3% річних у розмірі 6 012 352, 31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47 380 480, 82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 4 424 937, 52 грн., пеню у розмірі 18 243 112, 39 грн., 3% річних у розмірі 6 012 352, 31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47 380 480, 82 грн. Крім того, вказаним рішенням з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в доход Державного бюджету України стягнуто судовий збір у розмірі 73 080, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р., яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. залишено без змін.

04.02.2015 р. на виконання рішення суду видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. по справі №910/21434/14 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. по справі №910/21434/14 до 01.01.2016 р. включно (Ухвала про виправлення описки від 27.04.2015 року).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року (яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 року) Ухвалу Господарського суд м. Києва від 17.04.2015 року по справі № 910/21434/14 скасовано. Видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. у справі №910/21434/14, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 424 937,52 грн. та пені у розмірі 18 243 112,39 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року Ухвала Господарського суду м. Києва від 13.10.2015 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 року у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. у справі № 910/21434/14 відмовлено.

23.01.2017 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича, у якій просить:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 27.12.2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937, 52 грн., пені 18 243 112, 39 грн., 3% річних 6 012 352, 31 грн., інфляційних втрат 47 380, 82 грн.;

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. від 27.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.14 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937, 52 грн., пені 18 243 112, 39 грн., 3% річних 6 012 352, 31 грн., інфляційних втрат 47 380 480, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 року у справі № 910/21434/14 скасовано, а скаргу направлено на розгляд по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" призначено до розгляду у судовому засіданні 23.06.2017 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2017 року відклав розгляд вищевказаної скарги на 30.06.2017 року.

27.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду від відділу ДВС надійшов відзив на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 47002826.

Представник позивача-2 (скаржника) у судовому засіданні 30.06.2017 року наполягав на задоволенні скарги та надав усні пояснення. Прокурор підтримав дану скаргу та надав усні пояснення.

Представники відповідача та відділу ДВС заперечували проти скарги та надали усні пояснення.

Представники позивача-1 в даному судовому засіданні присутніми не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" розглядається по суті в судовому засіданні 30.06.2017 року.

Розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

23.01.2017 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича, у якій просить:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 27.12.2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937, 52 грн., пені 18 243 112, 39 грн., 3% річних 6 012 352, 31 грн., інфляційних втрат 47 380, 82 грн.;

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. від 27.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.14 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937,52 грн., пені 18 243 112,39 грн., 3% річних 6 012 352,31 грн., інфляційних втрат 47 380 480,82 грн.

Скаржник (другий позивач) підтримав подану скаргу, надав усні пояснення щодо даної скарги.

Прокурор підтримує доводи скаржника, надав усні пояснення по справі.

Відповідач проти скарги заперечує, зазначивши наступне:

- згідно з приписами ч. 3 ст. 7 Закону України № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 30.11.2016 р. (далі - Закон №1730-VIII ) на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня) інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, вищевказана норма Закону №1730-VIII є підставою для Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списати з відображенням у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності сум пені, інфляційних втрат і річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, що була погашена до 30.11.2016р.

Представник відділу ДВС проти скарги заперечує, вважає що дії держаного виконавця були вчиненні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням Закону № 1730-VIII.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку для задоволення даної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження»

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404- VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з оскаржуваною постановою, підставою для закінчення виконавчого провадження № 47002826 стали обставини визначені п. 16 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404- VIII.

Так, пунктом 16 ст. 39 вищезгаданого Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням. (Частину першу статті 39 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 1730-VIII від 03.11.2016).

Однак, згідно з оскаржуваною постановою державним виконавцем встановлено, що сума, яка підлягає списанню становить 71 635 945,52 грн. у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Проте, судом встановлено, що факт списання заборгованості нічим не підтверджено.

Отже, державним виконавцем не враховані приписи частини 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», (який набрав чинності 30.11.16) відповідно до яких визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

В свою чергу, преамбулою Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» визначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Абзацами 4 та 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» визначено, що заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість) - кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (далі - реєстр).

Вказана норма кореспондується з абз. 12 ч.1 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яким визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання, теплопостачальні та теплогенеруючі організації повинні бути включені до відповідного реєстру. Так, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.(частини 1-2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»).

Підприємство (організація) вважається виключеним з реєстру з наступного дня після прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, рішення про виключення такого підприємства з реєстру та внесення відповідного запису до реєстру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для списання зобов'язань з оплати неустойки (штраф, пеня), трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, товариство мало набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості чи подання документів, визначених частиною 2 статті 3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

Таким чином, дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № 47002826 є передчасними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України суд, органом, який

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 27.12.2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937, 52 грн., пені 18 243 112, 39 грн., 3% річних 6 012 352, 31 грн., інфляційних втрат 47 380, 82 грн.

3. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. від 27.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 47002826 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.12.14 року у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості 4 424 937, 52 грн., пені 18 243 112, 39 грн., 3% річних 6 012 352,31 грн., інфляційних втрат 47 380 480, 82 грн.

Суддя Ю.О. Підченко