Ухвала суду № 67583077, 03.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/82/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.07.2017 справа № 908/3663/15

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, м.Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, 133)

до відповідача приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Еліт-Дізайн» (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 5)

про зобовязання здійснити поставку та стягнення 31050,18 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

Позивача ОСОБА_1, довіреність № 3193 від 08.12.2016;

Відповідача не з'явився

Розглядається заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15 щодо здійснення допоставки продукції.

У відповідності до ст. 2-1 ГПК України, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі ОСОБА_2, справу № 908/3663/15 для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, передано судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 22.06.2017 заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.07.2017.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2015 р. у справі № 908/3663/15 стягнуто з ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» на користь ВП «ЗАЕС» штрафні санкції у розмірі 31050,318 грн. та судовий збір у розмірі 3045,00 грн., а також зобовязано ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» здійснити поставку недопоставленої продукції (гравію керамзитового фр. 5-10 мм в кількості 173 м. куб) на загальну суму 126220,80 грн. відповідно до умов договору поставки № 371(5)14УК від 29.09.2014. На виконання рішення видано відповідні накази від 05.11.2015 та від 07.06.2016. Постановою Шевченківського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 12.07.2016 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15. Листом № 13/03-01 від 13.03.2017 ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» запропонувало ВП «ЗАЕС» здійснити допоставку гравію керамзитового фр. 5-10 мм в кількості 173 м. куб. Станом на поточну дату у ВП «Запорізька АЕС» відсутня необхідність в здійсненні допоставки гравію керамзитового фр. 5-10 мм в кількості 173 м.куб. Таким чином, у ВП «ЗАЕС» відсутня необхідність наполягати на примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15. З посиланням на ст. 22, 117 ГПК України, ст. ст. 526, 598, 599 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач (позивач у справі) просив визнати наказ господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15 про зобовязання ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» щодо здійснення допоставки на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» недопоставленої продукції (гравію керамзитового фр. 5-10 мм в кількості 173 м. куб. на загальну суму 126220,80 грн. відповідно до умов договору поставки № 371(5) 14 УК від 29.09.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Боржник (відповідач у справі) свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляд заяви повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 03.07.2017 за відсутності представника боржника.

Заслухавши представника стягувача, вивчивши матеріали, суд встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2015 у справі № 908/3663/15 задоволено позовні вимоги ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та стягнуто на його користь з ПП «ВКФ «Еліт-Дизайн» 22214,72 грн. пені, 8835,46 грн. штрафу, 3045,00 грн. витрат зі сплати судового збору; зобовязано відповідача здійснити поставку на користь позивача непоставленої продукції (гравію керамзитового фр. 5-10 мм в кількості 173 м. куб.) на загальну суму 126220,80 грн. відповідно до умов договору поставки № 371(5)14УК від 29.09.2014. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2015 у справі № 908/3663/15 залишено без змін. На виконання вказаного рішення 07.06.2016 у справі № 908/3663/15 видано відповідний наказ про зобовязання відповідача здійснити поставку недопоставленої продукції на користь позивача.

Постановою від 12.07.2016 Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15 про зобовязання ПП «ВКФ «Еліт-Дізайн» здійснити поставку недопоставленої продукції на загальну суму 126220,80 грн. відповідно до умов договору поставки № 371(5)14УК від 29.09.2014.

Звертаючись з заявою про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на приписи ст. 117 ГПК України, ВП ЗАЕС посилається на те, що на даний час відсутня необхідність в здійснені допоставки гравію керамзитового фр. 5-10 в кількості 173 куб. м. В обґрунтування вказаної обставини заявник посилається на службову записку № 08-31/30050 від 28.03.2017 головного інженера УКС.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частинами 2, 4 ст. 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Заява ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована тим, що він, як стягувач, має право відмовитися від примусового виконання судового рішення та таке право реалізує шляхом подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що ст. 117 ГПК України не передбачено такої підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як відмова стягувача від примусового виконання наказу.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення (п. 1 ч. 1 вказаної статті); скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 вказаної статті). Тобто, зазначені заявником підстави законодавчо віднесено до різних випадків, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Щодо підстав, визначених ст. 117 ГПК України для визнання наказу таким, що підлягає виконанню, зокрема припинення зобовязання з інших підстав, слід зазначити наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Як встановлено, стягувачем не доведено існування обставин, які у розумінні ст. 117 ГПК України можуть бути підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме, не доведено факт припинення зобовязання боржника з будь-яких підстав, передбачених нормами матеріального права. Службова записка № 08-31/3005 від 28.03.2017, якою головний інженер УКС повідомляє інший підрозділ підприємства (начальника УПТК) про відсутність потреби в придбанні гравія керамзитового фракції 5-10 мм не визнається судом достатньою підставою для припинення зобовязань між сторонами щодо поставки недопоставленої продукції.

Наведені заявником обставини не є підставами, з якими процесуальний закон повязує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

При цьому суд зауважує, що стягувач не звертався до суду з заявою про визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та такі обставини не визначені предметом дослідження при розгляді даної заяви в порядку ст. 117 ГПК України.

З огляду на встановлені судом обставини, а також зважаючи на відсутність з боку стягувача дій, направлених за належне оформлення припинення зобовязань сторін за договором № 371(5)14 УК від 29.09.2014, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 07.06.2016 у справі № 908/3663/15 таким, що не підлягає виконанню, у звязку з відсутністю передбачених ст. 117 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відхилити заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/3663/15 від 07.06.2016.

Суддя В.В.Носівець