Ухвала суду № 67582257, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року м. Київ К/800/15817/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Нечитайла О.М., Юрченко В.П.

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача Навроцької І.С.

представника відповідача Сакала Я.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі №815/793/16 за позовом Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016, позовні вимоги Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби №0000042206 від 16.02.2016.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 08.06.2016 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.10.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ ПЛЮС» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пунктів 9, 10 глави 4 розділу П Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України за №417 від 28.08.2013.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби її правонаступником Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 29.01.2016 № 0004/14/29/22/31929492.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме: «не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/7, зареєстрованої 01.01.2016, за 10.01.2016 у повній сумі їх фактичних надходжень 33522,35грн. та не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/5, зареєстрованої 01.03.2015, за 26.08.2015 у повній сумі їх фактичних надходжень 28890,00грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки склала 62412,35грн».

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000042206 від 16.02.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 312061,75грн.

Фактичною підставою для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у не оприбуткуванні готівкових коштів у КОРО №1501005557р/7 за 10.01.2016 у сумі 33522,35грн. та у КОРО №1501005557р/5 за 26.08.2015 у сумі 28890,00грн., оскільки у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, мали б обліковуватись розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пункт 9 частини першої статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у разі вчинення порушення юридичними особами всіх форм власності щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 5 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено обставини щодо відсутності у позивача можливості здійснити друк звітних чеків (Z-звіти) від 26.08.2015 та від 10.01.2016 та оприбуткування готівкових коштів в загальній сумі 62412,35грн. у день фактичного надходження через вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій (збій роботи фіскальної пам'яті).

Судами були досліджені Книги обліку розрахункових операцій, копії яких долучено до матеріалів справи, та встановлено, що у розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій» сервісною службою здійснено записи про час виходу з ладу РРО та час відновлення його роботи, від 26.08.2015 та від 10.01.2016.

Після виконання ремонтно-відновлювальних робіт РРО позивачем кошти у повній сумі їх фактичного надходження в розмірі 28890,00грн. були оприбутковані у КОРО №1 на підставі вклеєного Z-звіту №1278 від 27.08.2015, роздрукованого о 13:01 після відновлення роботи фіскальної пам'яті РРО, про що зроблено запис в розділі 2 КОРО; кошти в розмірі 33522,35грн. були оприбутковані у КОРО №2 на підставі вклеєного Z-звіту №1415 від 11.01.2016, роздрукованого об 11:04 після відновлення роботи фіскальної пам'яті РРО, про що зроблено запис в розділі 2 КОРО; зазначені кошти зараховані на рахунок позивача у банку, що підтверджується супровідними відомостями №1 та 2.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої та апеляційної інстанцій про дотримання позивачем порядку оприбуткування готівки при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО та про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2016 №0000042206.

Доводи касаційної скарги, що відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1616/24148, у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО, правильності висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідачем під час перевірки фактів здійснення позивачем розрахункових операцій без роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує її виконання, або проведення їх без використання розрахункової книжки не встановлено, у той час як судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача використовувати розрахункову книжку після виходу з ладу РРО №ДО06034545 не було потреби, оскільки операції з продажу товарів покупцям здійснювались через інші РРО, встановлені в універсамі «Таврія В».

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі №815/793/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: О.М.Нечитайло

В.П.Юрченко