Ухвала суду № 67581797, 04.07.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1080/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 липня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом прокуратури Хмельницької області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал О.О. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2017 року прокуратура Хмельницької області звернулася до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала Олександра Олександровича, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 21.03.2017 року у ВП №53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штрафу у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі №822/765/16.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року по справі № 822/765/16 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії, а саме: визнано протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 11 жовтня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_3 за період з 15 липня 2015 року по 11 жовтня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року по справі № 822/765/16 апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - без змін.

08 серпня 2016 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 822/765/16, яким зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_3 за період з 15 липня 2015 року по 11 жовтня 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період.

26 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою прокуратури на вказані вище судові рішення.

30 січня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О. О. винесено постанову ВП №53010858 про стягнення з прокуратури Хмельницької області штрафу у розмірі 5100 грн., за невиконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі №822/765/16.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивачем було оскаржено її до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року постанова державного виконавця від 30 січня 2017 року ВП №53010858 про накладення штрафу на позивача в розмірі 5 100 грн. визнана протиправною та скасована.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка була подана на вищезазначене рішення було повернуто апелянту, з підстав невиконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Як встановлено судом, 21.03.2017 року старшим державним виконавцем Канцедалом О.О. винесено постанову у ВП №53010858 про накладення на прокуратуру Хмельницької області штраф в розмірі 10200 грн., за повторне невиконання вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року по справі № 822/765/16.

Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами ч.9 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року передбачено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частинами 1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Пунктом 5 Порядку №228 встановлено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 №80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та п.11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року №928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік", положення ч.2 ст.33, ст.81 Закону №1697-VІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 року №505 (із внесеними до неї змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №763), затверджено схему посадових окладів працівників органів прокуратури.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки з 01 липня 2015 року по 01 вересня 2016 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" не внесено, а Законами України від 28 грудня 2014 року №80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та від 25 грудня 2015 року №928-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на реалізацію положень ст.81 Закону №1697-VІІ не передбачено, у прокуратури відсутня можливість провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 заробітної плати у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до кошторису доходів та видатків прокуратури Хмельницької області на 2016 рік, затвердженого Генеральною прокуратурою України, не передбачено кошти на виплату заробітної плати, нарахованої згідно статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

В силу вимог ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що прокуратура Хмельницької області з поважних причин не може виконати постанову суду щодо нарахування та виплати заробітної плати на користь ОСОБА_4 згідно ст.81 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів на вказані цілі, що в свою чергу, в силу положень ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" не може бути підставою для накладення на позивача штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі №21-66а15, від 2 грудня 2015 року у справі №21-5115а15 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 у справі №667/4594/14-а.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.