Ухвала суду № 67581447, 05.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/12138/15 Головуючий у 1- й інстанції Літвінова А.В. Суддя - доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

05 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 №00000362204,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15.07.2015 №00000362204.

29 серпня 2016 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС України у м. Києві подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2016 року, яку ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто апелянту.

10 травня 2017 року (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті) відповідачем повторно подано апеляційну скаргу з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення інспекції від сплати судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено апелянту, що протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Також роз'яснено, що у разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені ч.4 ст.189 КАС України.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року відповідачем направлено до суду клопотання в якому просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі і поновити пропущений процесуальний строк.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що Інспекцією у визначений процесуальним законом строк подано вперше апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення про звільнення від сплати судового збору. Скаржник вважає, що своїми фактичними діями підтвердив намір оскаржити судове рішення своєчасно, а тому пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження має бути визнаним судом, як такий, що стався з поважних причин. Також відповідач зазначає, що у зв'язку із неналежним фінансуванням немає змоги сплатити судовий збір, в свою чергу обмежене фінансування є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору. При цьому, відповідач у своїх доводах покликається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справах "Креуз проти Польщі" ("Kreuz vs Poland"), "Белле проти Франції" ("Bellet vs France"), та зазначає, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

На підтвердження неможливості оплати судового збору, та як наслідок пропуск строку на апеляційне оскарження, скаржником надано до суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та рішення від 09.12.2014 №203 відповідно до якого Інспекція є неприбутковою організацією.

При цьому, контролюючий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України як з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше (у серпні 2016 року) до повторного (у травні 2017 року).

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Таким чином, враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку, не є поважними.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 " Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI " Про судовий збір " постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України " Про судовий збір ".

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Покликання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м.Києва на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі суд вважає необґрунтованими, та як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава вцілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвецнії та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб'єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуваним рішенням вирішено адміністративний спір по суті, а повторне подання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві апеляційної скарги та неодноразове заявлення клопотань про продовження строку на апеляційне оскарження без зазначення жодних належних доказів щодо реального вжиття заходів для сплати судового збору, в порядку і розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір» є зловживанням права на апеляційне оскарження та суперечить принципу правової визначеності та обов'язковості судових рішень, закріпленому в рішеннях ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» (п.143 щодо констатації судом того, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищевказаних норм) та «Дія-97» проти України».

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 102, 185, 206, 211, 254 Кодексом адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді І.О. Грибан

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.