Постанова № 67581351, 04.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5195/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 року у справі № 303/7050/16-а за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобовязання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про оскарження дій Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області а зобовязання провести перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивує тим, що управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 28.06.2008 року їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-12 в розмірі 81 % від заробітної плати. Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на момент призначення їйпенсії передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

04 листопада 2016 року вона звернулась до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, з заявою провести їй перерахунок пенсії згідно довідки про заробітну плату №1110 від 02.11.2016 року, яка видана Мукачівською районною державною адмінітсрацією з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця, а саме з 01.12.2015 в розмірі 81 % від заробітної плати на посаді головного економіста бюджетного фінансового управління Мукачівської районної державної адмінітсрації.

Однак, Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України листом від 15.11.2016 № 158-Р/09-32 відмовило їй у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення' розмірів заробітку для обчислення пенсій», а саме виключено пункт 4, щодо перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про державну службу», у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Згідно ст.58 ч.1 Конституції України, закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. У зв'язку з цим, просить визнати неправомірними дії управління Мукачівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України, щодо відмови перерахунку їй пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" незаконними

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 року у справі № 303/7050/16-а позов задоволено частково, а саме судом першої інстанції було визнано дії Мукачівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу"- незаконними та зобов'язано Мукачівське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно довідки про заробітну плату №1110 від 02.11.2016 року, виданої Мукачівською районною державною адміністрацією, з 01 листопада 2016 року в розмірі 81 % від заробітної плати, зазначеній в довідці.

В решті заявлених вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи, а саме, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, зокрема до Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» згідно чого виключено п. 4 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», з абз. 1 п. 5 виключено слово «перерахунок» відповідно до якого скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії перераховуються відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи зазначене, з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються, а призначені до 01.06.2015 року не перераховуються. Таким чином апелянт вважає, що підстав для перерахунку пенсії позивачу немає.

Просить скасувати постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 року у справі № 303/7050/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивачка з 01.12.2015 року працювала на посаді головного економіста в фінансовому управлінні Мукачівської РДА.

Відповідно до довідки Мукачівської районної державної адміністрації від 02.11.2016 року за №1110 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з якимх їм призначено (перераховано) пенсію, посадовий оклад головного економіста, з 01 грудня 2015 року становить 1 723 грн. 00 коп., надбавка за ранг - 60 грн. 00 коп., надбавка за вислугу років 356 грн. 60 коп., надбавка за високі досягнення в праці - 1069 грн. 80 коп., всього для обчислення пенсії - 3209 грн. 40 коп.

Мукачівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом від 25.11.2016 року №158-Р/09-32 відмовило позивачу у перерахунку розміру призначеної пенсії, як державному службовцю, у зв"язку з відсутністю підстав для перерахунку розміру пенсії відповідно до наданої довідки про заробітну плату.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що безпідставними доводи відповідача про те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213- VІІІ, з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема згідно Закону України "Про державну службу", у звязку з чим з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" не призначалися, а призначені до 01.06.2015 не перераховувались так як положення дає підстави для висновку, що воно поширюється на тих осіб, яким пенсії призначаються ( в теперішньому часі) спеціальними законами, а не на тих, яким вони вже призначені (в минулому часі).

Колегія апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції із наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ (далі - Закон №76-VIIІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому слід зазначити, що Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (набрав чинності з 1 травня 2016 року; далі - Закон №889-VІІІ) Закон №3723-ХІІ визнано таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, статті 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, з 1 травня 2016 року втратили чинність.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ втратила чинність

Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони №76-VII, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню, а тому в Управління відсутні підстави для їх застосування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись: ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Мукачівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - задовольнити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 року у справі № 303/7050/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст судового рішення виготовлено 05.07.2017 року.