Ухвала суду № 67581280, 05.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2004/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кобаля М.І., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2015 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про:

визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду Чернівської О.С. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування додаткову інформацію стосовно позивачки за її вкладом в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 199 933 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.

При цьому апелянтка посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8.

Судом встановлено, що 06.08.2015 між ОСОБА_3 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір-заяву №307231/43855/7-15 про банківський строковий вклад «Стандарт» на 7 місяців в національній валюті. За умовами договору банк відкрив позивачці поточний рахунок № 2630.6.061929.001, а позивачка вносить грошові кошти в розмірі 199 933 грн.

07.08.2015 на рахунок ОСОБА_3 від ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" надійшли кошти в розмірі 199 933 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 07.08.2015.

Станом на 16.09.2015 залишок коштів на рахунку позивачки складав 199 933 грн., що підтверджується копією виписки по особовому рахунку від 16.09.2015.

17.09.2015 постановою Правління НБУ №612 "Про віднесення АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду 17.09.2015 прийнято рішення за № 171 про запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015.

18.09.2015 на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Фінанси та Кредит».

03.11.2015 на офіційному сайті Фонду розміщено інформацію, що з 04.11.2015 розпочато виплату коштів вкладникам АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та за договорами банківського рахунку.

17.12.2015 постановою Правління НБУ № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації AT "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

23.12.2015 року позивачка звернулась на «гарячу телефонну лінію» та до відділення банку-агента - ПАТ «ПУМБ» і була повідомлена, що її не включено до Загального реєстру вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Ця ж інформація підтвердилася на «гарячій» лінії банку ПАТ «Фінанси та Кредит».

При цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо офіційного її повідомлення про невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Вважаючи, що її має бути включено до переліку та реєстру вкладників, ОСОБА_3 звернулася з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав щодо включення позивачки до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Виключний перелік підстав, за яких Фонд не здійснює виплату вкладникам, а також за якими правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 4 ст. 26 та ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Жодна з цих підстав не застосована до даних правовідносин.

При цьому, апелянт, обгрунтовуючи свою позицію, посилається на те, що Уповноважена особа Фонду на даний час продовжує здійснювати перевірку правочину позивачки на нікчемність і будь-яких рішень щодо його нікчемності досі не прийнято та невідомо коли буде прийнято, оскільки строк вчинення таких дій законодавством чітко не визначений. А отже, на його думку, права ОСОБА_3 не порушені, а тому позов не може бути задоволений.

Колегія суддів не пристає на таку позицію, оскільки невключення позивачки до переліку вкладників на підставі проведення перевірки на нікчемність нормами чинного законодавства не встановлено. Отже, здійснюючи перевірку та не включаючи ОСОБА_5 в перелік вкладників, відповідач своєю бездіяльністю порушує її права на отримання гарантованих коштів, оскільки позивачка не може передбачити строк, на який відкладено її питання.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Із цього приводу Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права.

Крім того, в силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.: «…право на ефективний засіб юридичного захисту вважається порушеним і у разі, якщо певна установа чи державний орган приймають рішення, яке неможливо оскаржити, або якщо таке оскарження є неефективними. Право на ефективний засіб юридичного захисту застосовується також і у сфері превентивного захисту від можливих порушень, коли порушення ще фактично не сталося, але є загроза, що воно станеться і завдасть людині шкоди».

Отже, норми, що містяться в ст. 13 Конвенції мають мету - дати людині можливість ефективно захистити своє право від порушення.

Таким чином, оскільки протягом тривалого часу (починаючи з 2015) відсутні будь-які рішення щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачкою та банком, і по теперішній час її не було включено в реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що права ОСОБА_3 порушені та потребують захисту.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2017.

Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна

Судді: М.І. Кобаль

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Кучма А.Ю.