Ухвала суду № 67581245, 05.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6752/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення компенсації,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся з позовом до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі відповідач) в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути 944,72 грн. компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих при звільненні з військової служби із сум нарахованої компенсації за недоотримане речове майно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що станом на час перерахування коштів за недоотримане речове майно позивач не мав статусу військовослужбовця, а зміни до законодавства щодо сплати військового збору набрали чинності, а тому у відповідача були всі законні підстави для відрахування податку в дохід бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 101-ос-1 від 01.07.2014 року позивача звільнено в запас ЗСУ, а наказом № 103-ос-1 від 03.07.2014 року виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 03.07.2014 року (а.с. 8-9).

Згідно довідки про суми нарахування, утримання та перерахування поштовим переказом компенсації за недотримане речове майно, вбачається, що з нарахованої позивачу компенсації було утримано 858,84 грн. податку на доходи з фізичних осіб та 85,88 грн. військового збору (а.с. 11).

Пунктом 168.5 ст.168 ПК України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затв. постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Абзацом 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затв. указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, розрахунок з позивачем на день його виключення зі списків особового складу військової частини повинен бути здійснений в повному обсязі.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності утримання з суми компенсації за недоотримане речове майно військового збору, так як виключення позивача із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення мало місце 03.07.2014 року, в той час як сплата військового збору стала обов'язковою з 03.08.2014 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що всі розрахунки мали бути проведені з позивачем до виключення його із списків особового складу військової частини, а тому посилання відповідача на те, що компенсація за недоотримане речове майно проведена після звільнення позивача, а саме в серпні 2014 року, а тому останній вже не мав статусу військовослужбовця не беруться до уваги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 460/4794/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 05 липня 2017 року.