Постанова № 675810, 22.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2007 р.

Справа № 12/18/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.05.2007 р.

від позивача: Скачкова Л.М., довіреність б/н від 16.10.2006р.;

від відповідача: не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.05.2007 р.

від позивача: Скачкова Л.М., довіреність б/н від 16.10.2006р.;

від відповідача: Кулаков О.Є., довіреність №281 від 07.05.2007р.;

Ісмаїлов Ш.А.о., довіреність №320 від 22.05.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 19 лютого 2007р.

по справі № 12/18/07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія”, Луганська область, м. Лисичанськ, а/с 39

до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпросантехмонтаж”, м. Миколаїв, вул. Продольна, 76

про стягнення 114028грн. 87 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.

Відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.05.2007р..

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. по справі №12/18/07 (суддя Семенов А.К.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ „Українська будівнича компанія” до ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” про стягнення 114028 грн. 87 коп., посилаючись на те, що: 1) позивачем не доведено виконання ним робіт для відповідача на суму 98537,40 грн., оскільки надані позивачем копії актів здачі-приймання виконаних робіт не підписані відповідачем, чим порушено умови п.п. 3.1 та 3.2 договору; 2)крім того п. 2.2 договору передбачено, що за виконанні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та згідно з актом Ф-2 відповідач оплачує виконані роботи векселями, при цьому сторони за договором не підписували додаткової угоди щодо зміни порядку розрахунків, а тому у відповідача відповідно до умов договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. існує обов’язок видати позивачеві за виконані роботи вексель, а не сплатити грошові кошти.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №111/1-20 від 14.03.2007р. звернулося ТОВ „Українська будівнича компанія”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. по справі №12/18/07 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1)заборгованість відповідача у сумі 98537,40 грн. складається з неналежної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт та підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, які були подані до господарського суду першої інстанції разом з позовною заявою; 2) ані договором, ані чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень щодо внесення змін до договору шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, тому факт погодження змін до договору щодо форми оплати за виконанні роботи грошовими коштами позивач вважає доведеним та належним чином оформленим, вказане підтверджується листуванням між сторонами щодо сплати відповідачем заборгованості; 3) з матеріалів справи вбачається, що відповідачем визнано існування заборгованості перед позивачем, отже останнім частково визнано позов, а господарським судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

22.05.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення залишити без змін, оскільки воно прийняте відповідно до чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Українська будівнича компанія”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду –скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 04.01.2005р. між ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” (підрядник) та ТОВ „Українська будівнича компанія” (субпідрядник) укладено договір субпідряду №04/01-05, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання по виконанню ремонтно-монтажних та загальнобудівних робіт по реконструкції встановлення ізомеризації цеху №11 ТОВ „Лінос” згідно з кошторисною документацією та у встановлені строки.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при підписані кошторисної вартості об’єкта та договірної вартості за відрахуванням відсотків підрядних послуг сума оформляється відповідно до п. 1.2 договору, а саме: склад робіт, обсяг, кошторисна вартість, строки виконання робіт, договірний відсоток підрядних послуг відображується у додатках до даного договору, які узгоджуються та підписуються сторонами за договором.

Порядок здачі та прийняття робіт визначений у розділі третьому договору, за яким встановлено, що після завершення фактично виконаних робіт, субпідрядник надає підряднику для підписання „Акт здачі-приймання” виконаних робіт, при необхідності технічну документацію. Підрядник протягом 5 (робочих) днів з дня отримання „Акта здачі-прийому” виконаних робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами зобов’язаний надати субпідряднику підписаний „Акт здачі-прийому” виконаних робіт, в разі наявності недоробок, дефектів сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п.п.3.2. та 3.3 договору).

04.01.2005р. між ТОВ „Українська будівнича компанія” (субпідрядником) та ВАТ „Миколаївпросантехмонтаж” (підрядник) укладено додаткову угоду №1 до договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р., якою доповнено договір: 1)п. 1.3 щодо встановлення договірного відсотка у розмірі 10%; п. 3.5 - щодо неврахованих в проектно-кошторисній документації, які збільшують кошторисну вартість будівництва, робіт, порядку їх виставлення та оплати; 3)п. 2 - щодо визначення кошторисного прибутку та середньої місячної заробітної платні робітників, що зайняті на будівництві; 4)п. 5 –щодо відповідальності підрядника за простої, які виникли з вини останнього.

За період з січня по серпень 2005 року ТОВ „Українська будівнича компанія” виконано роботи, визначені у п. 1.1 договору, на загальну суму 453757,20грн., сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 365540,40 грн..

Підрядник частково виконав свої зобов’язання за договором –оплатив 355219,80 грн. за виконані субпідрядником роботи.

Отже, заборгованість ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” за підписаними актами приймання виконаних робіт становить 10320,60 грн., за не підписаними актами виконаних робіт за серпень 2005 року (№265 –272) –79395 грн.. (згідно з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року форми №КБ-3), загальна сума заборгованості підрядника перед субпідрядником становить 89715,72 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Колегією суддів господарського суду апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у справі укладено договір субпідряду.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник, а отже до правовідносин субпідряду слід застосовувати положення договору підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу, до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Різновидом договору підряду є будівельний підряд, передбачений параграфом 3 Цивільного кодексу України. Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” (підрядник) підрядник доручає, а ТОВ „Українська будівнича компанія” (субпідрядник) приймає на себе зобов’язання по виконанню ремонтно-монтажних та загальнобудівних робіт по реконструкції встановлення ізомеризації цеху №11 ТОВ „Лінос” згідно з кошторисною документацією та у встановлені строки, зміст робіт, обсяг, кошторисна вартість, строки виконання робіт, договірний відсоток підрядних послуг відображається у додатках до даного договору, які узгоджуються та підписуються представниками обох сторін.

Порядок здачі та прийняття робіт визначений у розділі третьому договору, за яким встановлено, що після завершення фактично виконаних робіт, субпідрядник надає підряднику для підписання „Акт здачі-приймання” виконаних робіт, при необхідності технічну документацію. Підрядник протягом 5 (робочих) днів з дня отримання „Акта здачі-прийому” виконаних робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами зобов’язаний надати субпідряднику підписаний „Акт здачі-прийому” виконаних робіт, в разі наявності недоробок, дефектів сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п.п.3.2. та 3.3 договору).

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також чинним законодавством передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим, кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору. (ст. 844 Цивільного кодексу України).

За ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Відповідно до ст. 878 вказаного Кодексу замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З умов даного договору субпідряду вбачається, що сторонами не було затверджено твердого кошторису на проведення субпідрядних робіт, а тому вартість даних робіт визначається згідно з наданими актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” зобов’язано надати акти приймання виконаних підрядних робіт між ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” та замовником –ТОВ „Лінос” за серпень 2005 року, проектно-кошторисну документацію на виконання договору підряду, укладеного між ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” та ТОВ „Лінос”.

Проте, відповідачем не було надано до суду витребувані в ухвалі документи з посиланням на те, що такі акти між сторонами взагалі не складалися, тому що договір генерального підряду був кладений між ЗАТ „Центрспецмонтаж” та ТОВ „Лінос”, а ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” виконувало роботи фактично як субпідрядник згідно з договором №7 від 20.01.2005р., також відповідачем не надано будь-яких актів приймання підрядних робіт і ЗАТ „Центрспецмонтаж” від відповідача, які б підтверджували, що роботи, виконані позивачем на замовлення відповідача, були прийняті та закриті у липні 2005 року.

Статтями 853-854 Цивільного кодексу України визначено обов'язок замовника прийняти та оплатити роботу, виконану підрядником, а саме: замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. ТОВ „Українська будівнича компанія” зобов’язано надати оригінали довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року (типової форми №КБ-3), актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року №№265-272, які були надані позивачем в судове засідання від 22.05.2007р..

З наданих позивачем документів вбачається, що позивачем на підпис ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” надані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року та акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року за №№265-272 на загальну суму 79395 грн., проте вказана довідка та акти підписані відповідачем не були, хоча були прийняті до оплати, про що свідчать відбитки печатки замовника –ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” на даних документах.

Крім того не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що роботи за серпень 2005 року ТОВ „Українська будівнича компанія” не проводилися, оскільки не надано доказів завершення робіт саме в липні 2005 року

Отже, представниками відповідача належним чином не обґрунтовано відмову від підписання наданих ТОВ „Українська будівнича компанія” документів.

За ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Отже, враховуючи вищенаведене законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” безпідставно ухиляється від підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року та актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року за №№265-272 та оплати виконаних робіт за цими актами на загальну суму 79395 грн..

Також слід відмітити, що відповідачем не заперечується існування заборгованості перед позивачем у розмірі 10320,60 грн., яка виникла внаслідок неповного розрахунку за роботи, виконані позивачем з січня по липень 2005 року.

02.08.2005р. позивач направив на адресу відповідача лист №2/08-2 з вимогою оплатити заборгованість, яка виникла за роботи по договору субпідряду №04/01-05, у розмірі 121768,60 грн..

ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” визнав вказану заборгованість у повному обсязі, що підтверджується листом №932 від 09.08.2005р..

Платіжними дорученнями №601 від 27.12.2005р. та №627 від 05.01.2006р. ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” перерахував на розрахунковий рахунок позивача 110000 грн..

17.07.2006р. ТОВ „Українська будівнича компанія” знов направила на адресу лист №17/07-1, в якому просило оплатити заборгованість, яка виникла за проведені роботи по договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р..

ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” листом №619 від 03.08.2006р. визнав заборгованість у розмірі 10320,60 грн..

17.11.2006р. ТОВ „Українська будівнича компанія” звернулося до відповідача з вимогою про виконання грошового зобов’язання у розмірі 88216,80 грн., проте останній відповіді на вказану претензію не надав.

ТОВ „Українська будівнича компанія” у позові просило стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 98537,40 грн..

Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Українська будівнича компанія” щодо стягнення заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. у розмірі 98537,40 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 89715,72 грн., оскільки позивачем при визначенні заборгованості враховано договірний відсоток генпідрядних послуг в розмірі 10%, визначений у додатковій угоді №1 від 04.01.2005р. до договору підряду від №04/01-05 від 04.01.2005р., що становить 8812,80 грн..

За виконання робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та акта Ф-2 підрядник оплачує субпідряднику щомісячно векселями (п. 2.2. договору).

Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що сторонами при виконанні договору змінено порядок і форма розрахунків з вексельної форми на грошову, а твердження суду першої інстанції щодо обов’язку відповідача розраховуватися векселями не відповідає обставинам справи.

Підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „Українська будівнича компанія” про стягнення збитків від інфляції у розмірі 4752,32 грн., 3% річних –в сумі 1646,37 грн. та 9092,78 грн. штрафу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані до позову розрахунки 3% річних в сумі 1646,37 грн. та індексу інфляції в сумі 4752,32 грн. відповідають чинному законодавству та обставинам справи, а тому заявлені вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Одночасно з позовною вимогою про стягнення боргу позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача суму штрафу згідно з п. 5.4 договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р., яким передбачено, що при простроченні оплати виконаних робіт підрядник сплачує субпідряднику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем господарського зобов’язання щодо оплати вартості виконаних субпідрядником робіт, то підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „Українська будівнича компанія” щодо стягнення штрафу згідно з умовами п. 5.4 договору.

Наданий позивачем розрахунок розміру штрафу в розмірі 9092,78грн. відповідає вищенаведеному законодавству та обставинам справи, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві ТОВ „Українська будівнича компанія” просить стягнути з відповідача витрати пов’язані з наданням послуг адвоката за договором №16-10 від 16.10.2006р. в сумі 17000грн. та судові витрати за сплату державного мита у розмірі 1140,29 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн..

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

16.10.2006р. між ТОВ „Українська будівнича компанія” (клієнт) та адвокатом Чудовським Ігорем В’ячеславовичем (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №647 від 23.08.2001р.) укладено договір про надання адвокатських послуг, згідно якого адвокат зобов’язався надати позивачу юридичні послуги, перелічені в пункті 1 цього договору, з метою стягнення з ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” заборгованості за договором №04/01-05 від 04.01.2005р., а позивач зобов’язався сплатити адвокату гонорар в розмірі 17000 грн. (п. 4.1 договору).

26.10.2006р. ТОВ „Українська будівнича компанія” платіжним дорученням №369 від 26.10.2006р. сплатило за договором про надання адвокатських послуг від 16.10.2006р.адвокату Чудовському І.В. 17000грн..

Відповідно до ст. 44 ГПК України - витрати по оплаті послуг адвоката віднесено до складу судових витрат, які у відповідності з ч.5 ст. 49 ГПК України покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 10 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального Кодексу України” встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як зазначено в п. 11 вказаних Роз'яснень, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Надання адвокатом послуг (консультацій, вивчення документів, підготовка проектів процесуальних документів тощо) пов’язаних із стягненням з відповідача заборгованості цілком підтверджується матеріалами справи.

Таким чином враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що слід обмежити розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвокату сумою в розмірі 7500грн., з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням обставин цієї справи, зокрема приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 105207,19грн., та те, що розмір витрат на послуги адвоката в сумі 17000грн. є неспіврозмірним і явно завищеним, а тому позовну вимогу щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката слід задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 7500 грн..

Також частково слід задовольнити і позовні вимоги щодо стягнення витрат на оплату держмита та витрат на оплату ІТЗ судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу задоволені колегією суддів частково.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. –скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. по справі №12/18/07 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпромсантехмонтаж” (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Поздовжня, 76, код ЄДРПОУ №13857794, р/р №26009640840720 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, р/р №2600630013571 у МС АТ „Вабанк”, МФО 326063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” (93118, Луганська область, м. Попасна, вул. Мічуріна, б. 6-А, р/р №2600910751 у ЛОП АППБ „Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ №32764157) заборгованість у розмірі 89715 (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятнадцять ) грн. 72 коп., інфляційні нарахування - в сумі 4752 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят дві) грн. 32 коп., 3% річних - у розмірі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 37 коп., штраф - в сумі 9092 (дев’ять тисяч дев’яносто дві) грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги 1052 (одна тисяча п’ятдесят дві) грн. 07 коп. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 108 (сто вісім) грн. 87 коп., витрати по сплаті послуг адвоката –в розмірі 7500 (сім тисяч п’ятсот) грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати накази.

Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: О. Т. Лавренюк