Ухвала суду № 67580936, 05.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №805/178/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 805/178/17-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Алекс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ АЛЕКС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (далі відповідач, ДПІ у м. Краматорську) з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2016 року № 0013061201/20193/10/05-15-12-01 та № 0013071201/20194/10/05-15-12-01 (арк. справи 4-13).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений, скасовані податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 грудня 2016 року № 0013061201/20193/10/05-15-12-01, № 0013071201/20194/10/05-15-12-01 (арк. справи 187, 188-190).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом не прийнято до уваги, що позивачем несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкового зобовязання з ПДВ протягом граничних строків (з урахуванням розстрочення сплати боргу) визначених Податковим кодексом України, а тому повинен сплатити штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (арк. справи 197-199).

Сторони просили розглядати справу в порядку письмового провадження, про що на адресу суду надіслали відповідні клопотання, з урахуванням чого справа у відповідності до статті 197 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 13526413, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 16), знаходиться на податковому обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (арк. справи 36-37).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції посадовими особами відповідача відповідно до статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 30 серпня 2014 року по 30 листопада 2016 року, за результатами якої посадовими особами відповідача складений акт камеральної перевірки № 1909/05-15-12-01/13526413 з висновками про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, а саме: несвоєчасна сплата підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (ст. 100 ПКУ) від 30.05.14 р. № 16 та податковим деклараціям з ПДВ за липень жовтень, грудень 2014 року, січень, липень 2015 року (арк. справи 26-33).

На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем 20 грудня 2016 року прийняті податкові повідомлення рішення № 0013061201/20193/10/05-15-12-01, яким позивача зобовязано сплатити штраф у сумі 1 319,75 грн. (10%) та № 0013071201/20194/10/05-15-12-01, яким позивача зобовязано сплатити штраф у сумі 315 022,45 грн. (20%) (арк. справи 34, 35).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування, а тому спірним питанням даної справи є правомірність проведення контролюючим органом камеральної перевірки по предмету дослідження «своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість» в розумінні вимог Податкового кодексу України, та як наслідок правомірність винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки з врахуванням того, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату застосовані до позивача у звязку з тим, що сплачені позивачем кошти по деклараціям, що слугували перевірці зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача за попередні періоди (на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України).

З приводу спірного питання по предмету проведення камеральної перевірки колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням норм Податкового кодексу, що діяли в редакції станом на час проведення перевірки зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в ред., що діяла станом на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є одним із видів перевірок, що проводяться контролюючими органами виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тобто камеральна перевірка проводиться з приводу виявлення арифметичних та/або методологічних помилок (порушень) в частині подання/та оформлення звітності платником податків, до предмету якої не відноситься перевірка своєчасності справляння платниками податків сум до бюджету.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Тобто з наведеного вбачається, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошового зобовязання в рамках камеральної перевірки, а як вбачається з акту перевірки, камеральна перевірка проводилась 30 листопада 2016 року, предметом якої було питання своєчасної сплати позивачем грошових зобовязань з податку на додану вартість за період з 30 серпня 2014 року по 30 листопада 2016 року.

Таким чином контролюючим органом порушено предметну процедуру перевірок, які мають право проводити контролюючи органи в рамках камеральних перевірок.

До цього суд звертає увагу, згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До того ж, як повідомив відповідач в запереченнях, сплачені позивачем кошти по деклараціям, що слугували перевірці зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача за попередні періоди на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України, за несвоєчасну сплату яких і застосовані штрафні санкції.

Відповідно до 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючи органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм матеріального права, у разі наявності у платника податків безперервного податкового боргу та не погашення такого протягом встановленого законом чи судовим рішенням строку, податковий орган зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

В той же час, контролюючим органом не доведено, що останнім проводились будь-які дії з приводу стягнення наявного у позивача за попередні періоди боргу контролюючим органом, вимоги не виставлялись, податкові повідомлення-рішення не виносились, а лише здійснювалось погашення попередньої заборгованості за рахунок сум, що надходять за теперішні періоди, а тому штрафи по наявному боргу оформлено в ппр, які виставлені рамках камеральної перевірки.

Проте впротеріч наведеним вище нормам Податкового кодексу контролюючий орган склав податкові повідомлення-рішення без їх врахування за результатами проведеної камеральної перевірки, предмет дослідження якої не був передбачений діючою станом на час проведення перевірки статтею 75.1.1 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами цієї перевірки підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 805/178/17-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 805/178/17-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2