Постанова № 6758074, 01.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-13595/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Кушек Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року у розмірі 53178,55 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року у розмірі 53178,55 грн.

В обґрунтування своїх вимоги позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві у відповідності до Інструкції № 21-1 надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були. Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, позивач просив стягнути з нього суму витрат по сплачених пенсіях за період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року у розмірі 53178,55 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та проханням розглянути справу у його відсутність. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005 року за № 12761020000000226, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4), є відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зареєстрованим в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області 23.06.2005 року за № 01-0992. Крім того, відповідач має свої відособлені підрозділи, в числі яких, відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська», що підтверджується довідкою № 7-22-321 (а.с.5). Вказаний підрозділ має заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 53178,55 грн.

Оскільки відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» не є юридичною особою, вимоги позивача звернені саме до головного підприємства Державного підприємства «Селидіввугілля».

У відповідності до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

Згідно п. 6.8. вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 53178,55 грн., що підтверджується відповідними розрахунками (а.с.7-12) та актом звірки № 02-34/1/153 від 29.07.2009 року (а.с.6).

Оскільки у результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість у розмірі 53178,55 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 121, 136, 156, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року у розмірі 53178,55 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, б. 41; п/р 26002302490817 в філії відділення Промінвестбанку в м. Селидове, МФО 334312, ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. П. Морозова, б. 6; р/р256073012044 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 3381006, код ЄДРПОУ 23336854) фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 53178 (п’ятдесят три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 55 коп.

Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 01 жовтня 2009 року.

Повний текст постанови складений 05 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Тарасенко І.М.