Ухвала суду № 67580673, 05.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №805/1207/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: Гайдара А.В., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Терзі Д.А., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. у справі № 805/1207/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 року №0000964800, №0000994800, №0001004800, №0000974800, №0000984800.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року по справі №805/568/17-а розєднані позовні вимоги, та виділено в окреме провадження вимогу щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 №0000994800, яким за затримку сплати грошового зобовязання зобовязано сплатити штраф у розмірі 4565546,91 грн. та №0001004800, яким за затримку сплати грошового зобовязання зобовязано сплатити штраф у розмірі 331234,88 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 29.12.2016 №0000994800; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 29.12.2016 №0001004800 (а.с.238-240).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимогах. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що під час перевірки було встановлено несвоєчасна сплата позивачем узгоджених сум грошових зобовязань з податку на додану вартість. Податковим органом до позивача у відповідності до приписів Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства щодо строку сплати податку на додану вартість, було застосовані штрафні санкції. Також, апелянт зазначає, що відповідно до Сертифікату (висновку) Торгівельно-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 30.07.2014 року № 2059/05-4 та п.102.6-102.7 ст. 102 ПК України, наказу ДПА України № 1044 від 24.12.2010 року «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України», передбачено продовження граничних строків для подання податкової декларації на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступника) за письмовим запитом платника податків у разі настання обставин непереборної сили, підтверджених документально (а.с.246-247)

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» зареєстровано, як юридичну особу 22.05.2002 року, зареєстроване місцезнаходження: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1.

Контролюючим органом проведена камеральна перевірка дотримання вимог п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» щодо своєчасності сплати в період з 01.09.2015 по 30.11.2016 узгоджених сум грошового зобовязання з податку на додану вартість, згідно податкових декларацій з ПДВ за звітний період серпень 2015 року жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, податкового повідомлення-рішення №0000543900 від 16.08.2016.

За результатом перевірки складено акт №14/28-10-50-12-13/03361075 від 12 грудня 2016 року (а.с.222-233). Відповідно до висновків акту, встановлено несвоєчасна сплата позивачем узгоджених суму грошових зобовязань з податку на додану вартість протягом строків, визначених ПК України, а саме грошових зобовязань згідно «Податкової декларації з податку на додану вартість», наданої позивачем, за звітні періоди серпень 2015 року у сумі 93715,67 грн., жовтень 2015 року у сумі 2573992,67 грн., за листопад 2015 року у сумі 2242735 грн., за грудень 2015 року у сумі 3370116 грн., за січень 2016 року у сумі 9631168 грн., за лютий 2016 року у сумі 6718467,65 грн., за червень 2016 року у сумі 352470,28 грн., за серпень 2016 року у сумі 1063286,29 грн., за вересень 2016 року у сумі 94126 грн., чим порушено вимоги п. 57.1 ст.57 ПК України; - грошового зобовязання згідно податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0 000543900 від 16.08.2016 року, у сумі 5,57 грн., чим порушено вимоги п.57.3 ст.57 ПК України (а.с.233).

Харківським управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби сформовано податкове повідомлення-рішення №0000994800 від 29 грудня 2016 року, яким відповідно до акту перевірки за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного п. 57.1 ст.57 ПК України та на підставі статі 126 ПК України за затримку на 245 календарних днів сплати зобовязання в сумі 22827734 грн. 40 коп. зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 4565546 грн. 91 коп. за платежем податок на додану вартість (а.с.31).

Також, Харківським управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби сформовано податкове повідомлення-рішення №0001004800від 29 грудня 2016 року, яким відповідно до акту перевірки за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного п. 57.1 та 57.3 ст.57 ПК України та на підставі статі 126 ПК України за затримку на 30 календарних днів сплати зобовязання в сумі 3312348,73 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 331234 грн. 88 коп. за платежем податок на додану вартість (а.с.43).

Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції виходив з того, що за положенням ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), сертифікату, позивач звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені, нарахованих відповідачем за невиконання (несвоєчасне виконання) зобовязання.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем, що ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» узгоджені грошові зобовязання визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість сплачені з порушенням граничних строків, а саме за серпень 2015 року сплачено платіжним дорученням №265399 від 01.10.2015, за жовтень 2015 року сплачено платіжними дорученнями №3960866 від 29.12.2015, №4354760 від 29.01.2016, №43679900 від 29.01.2016, №4727961 від 29.02.2016, №4939650 від 24.03.2016, за листопад 2015 року сплачено платіжними дорученнями №4939650 від 24.03.2016, №4939651 від 24.03.2016, №5163858 від 30.03.2016, за грудень 2015 року сплачено платіжними дорученнями №5163858 від 30.03.2016, №5163856 від 30.03.2016, №516857 від 30.03.2016, за січень 2016 року сплачено платіжними дорученнями №5163857 від 30.03.2016, №5185138 від 04.04.2016, №5188181 від 05.04.2016, 35191904 від 06.04.2016, №5198738 від 07.04.2016, №5188181 від 05.04.2016, №5219913 від 12.04.2016, №5224306 від 13.04.2016, №523380 від 14.04.2016, №5254690 від 18.04.2016, №5263622 від 19.04.2016, №5272046 від 20.04.2016, №5290807 від21.04.2016, №5313261 від 25.04.2016, №5490176 від 26.04.2016, №552458 від 27.04.2016, №5555169 від 28.04.2016, №5592807 від 29.04.2016, №5577023 від 29.04.2016, за лютий 2016 року сплачено частково платіжними дорученнями №5163858 від 30.03.2016, №5163856 від 30.03.2016, №5163857 від 30.03.2016, шляхом декларування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року суми відємного значення, частково погашена у терміни згідно ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016, від 29.08.2016 по справі №805/1605/16-а, за червень 2016 року сплачено частково платіжними дорученнями №7322840 від 30.05.2016, частково погашена у терміни згідно ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016, від 29.08.2016 по справі №805/1605/16-а, податкове повідомлення-рішення №0000543900 від 16.08.2016 в частині 5,57 грн. погашено платіжним дорученням №773633 від 28.09.2016, за серпень 2016 року сплачено частково платіжними дорученнями №8234138 від 27.10.2016, частково погашена у терміни згідно ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016, від 29.08.2016 по справі №805/1605/16-а, за вересень 2016 року сплачено шляхом декларування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року суми відємного значення.

Факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість не є спірною обставиною між сторонами, внаслідок чого не підлягає доказуванню відповідно до частини 3 статті 72 КАС України.

З вищезазначеного вбачається, що позивачем допущено порушення вимог законодавства щодо строків перерахування до бюджету податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, позивача за порушення вищезазначених вимог законодавства притягнуто до відповідальності відповідно до п.126.1 статті 126 ПК України, яка передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

В відповідно до матеріалів справи, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність за адресою: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало місто Краматорськ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079» місто Краматорськ, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Стаття 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Колегія суддів зазначає, вказана стаття не визначає перелік зобовязань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачеві нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобовязань з податку на додану вартість, проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звертався до ТПП із заявою про засвідчення йому форс-мажорні обставини на період АТО у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, про що ТПП засвідчила апелянтові настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації з 01 липня 2014 року про що апелянтові Торгово-промисловою палатою України видано Сертифікат №2059/05-4 від 30.07.2014 року (арк. справи 211-212).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням підтвердження наявності форс-мажорних обставин та положень ст. 10 Закону №1669-VII, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати податку на додану вартість в установлені Податковим кодексом України строки.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0000994800 та від 29.12.2016 №0001004800 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. у справі № 805/1207/17-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 р. у справі № 805/1207/17-а, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 05 липня 2017 року.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_4