Ухвала суду № 67580422, 05.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 липня 2017 р. Справа № 820/2804/17Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши позов та додані до нього матеріали ОСОБА_1 - Народного Депутата України VІІІ скликання Верховної ОСОБА_2 України до Голови Верховної ОСОБА_2 України ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Генеральний прокурор України ОСОБА_4, Комітет Верховної ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної ОСОБА_2 України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Народний Депутат України VІІІ скликання Верховної ОСОБА_2 України - ОСОБА_1 - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Верховної ОСОБА_2 України ОСОБА_3, що полягає у неповерненні Генеральному прокурору України ОСОБА_4 подання про надання згоди про притягнення кримінальної відповідальності народного депутата України від 29.06.2017 року, подання про надання згоди на затримання народного депутата України від 29.06.2017 р. та подання про надання згоди на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) щодо народного депутата України від 29.06.2017 р. стосовно народного депутата України ОСОБА_1, направлених до Верховної ОСОБА_2 України листом від 29.06.2017 р. №15/1/1-28275-16;

- зобов'язати Голову Верховної ОСОБА_2 України ОСОБА_3 повернути Генеральному прокурору України ОСОБА_4 подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України від 29.06.2017 р., подання про надання згоди на затримання народного депутата України від 29.06.2017 р., подання про надання згоди на затримання народного депутата України від 29.06.2017 р. та подання про надання згоди на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) що до народного депутата України від 29.06.2017 р. стосовно народного депутата України ОСОБА_1, направлених до Верховної ОСОБА_2 України листом від 29.06.2017 р. №15/1/1-28275-16.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про відсутність законодавчо встановлених перешкод у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, слід виходити з таких підстав та мотивів.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З позовних матеріалів вбачається, що позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення статті 219 Регламенту Верховної ОСОБА_2 України, допущено бездіяльність, а саме: не повернуто Генеральному прокурору України подання про надання згоди про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, подання про надання згоди на затримання народного депутата України та подання про надання згоди на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) щодо народного депутата України ОСОБА_1, як такі, що не відповідають вимогам ст.218 Регламенту Верховної ОСОБА_2 України, що призвело до грубого порушення конституційних та законних прав позивача як народного депутата України.

Згідно з частиною 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної ОСОБА_2 України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною 2 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що акти, дії чи бездіяльність Верховної ОСОБА_2 України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Зазначеними нормами чітко визначено коло суб'єктів владних повноважень, чиї рішення, акти, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції. Серед таких суб'єктів владних повноважень голова Верховної ОСОБА_2 України - відсутній.

Окрім того, враховуючи, що у силу приписів Розділу IV Конституції України, Верховна ОСОБА_2 України та Голова Верховної ОСОБА_2 України є різними субєктами права, то суддя не вбачає підстав для поширення на спірні правовідносини норм ст. 171-1 КАС України.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Визначення фізичної особи наведено законодавцем у ст. 24 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, із тексту позову чітко і однозначно випливає, що спір виник з приводу виконання позивачем функцій народного депутата України.

Вимоги до Голови Верховної ОСОБА_2 України заявлені позивачем саме як народним депутатом України, а не фізичною особою у розумінні ст.24 Цивільного кодексу України.

Відтак, суддя не знаходить правових підстав для застосування у даному конкретному випадку правил ч.2 ст.19 КАС України.

Положення означеної норми процесуального закону не можуть бути поширені на спірні правовідносини також і з тих міркувань, що загальновідомими обставинами у розумінні ч.2 ст.72 КАС України є обставини наявності у позивача правового статусу народного депутата України, розміщення Верховної ОСОБА_2 України у місті Києві, презумпції сумлінного виконання особою своїх повноважень як народного депутата України відповідно до приписів Розділу IV Конституції України, Закону України «Про статус народного депутата України», Закону України «Про Регламент Верховної ОСОБА_2 України».

Вказане зумовлює необхідність постійного перебування особи, яка наділена юридичним статусом народного депутата України, за місцем розташування Верховної ОСОБА_2 України, тобто у місті Києві.

З включеної до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування електронної декларації позивача як народного депутата України вбачається, що протягом 2016 року позивач одержував компенсацію за вартість готелю, розташованого в м. Києві в сумі 160 000 грн.

Вказана обставина повністю узгоджується з тим, що позивач є народним депутатом України, працює у ОСОБА_2 України, місцем розташування якої є м. Київ.

Відтак, місцем перебування позивача як народного депутата України (а саме у такому статусі подано даний позов) є місто Київ.

За правилами, встановленими п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо адміністративна справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд доходить до висновку, що даний позов поданий з порушенням правил територіальної підсудності, а тому підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.108, 165, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - Народного Депутата України VІІІ скликання Верховної ОСОБА_2 України до Голови Верховної ОСОБА_2 України ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Генеральний прокурор України ОСОБА_4, Комітет Верховної ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної ОСОБА_2 України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу - ОСОБА_1 - Народному Депутату України VІІІ скликання Верховної ОСОБА_2 України, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно з ст. 186 КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили згідно з ст. 254 КАС України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Панченко