Постанова № 67580296, 04.07.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2017 р. Справа №818/700/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

суддів Опімах Л.М., Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист від 16.09.2013 по справі № 6-а/577/114/13 про стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3210 грн. Вказане судове рішення було виконане лише 30.03.2017 . Всупереч вимог закону їй не було виплачено компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми. Занадто довгим невиконанням судового рішення їй та членам її сім'ї завдано моральних страждань. Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочення, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Стягнути з відповідача 86 040 грн. моральної шкоди.

Відповідач у запереченнях проти позову вказує, що 23.05.2017 прийнято рішення про виплату позивачу компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень, таким чином, позовні вимоги в частині нарахування компенсації виконані. Вимоги в частині стягнення компенсації з урахуванням індексу інфляції є безпідставними, оскільки нарахування суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться за порушення виконання грошового зобов'язання на підставі Цивільного кодексу України. Ці норми до спірних правовідносин, які виникли з приводу виконання судового рішення, не застосовуються. Вимога про стягнення моральної шкоди також є безпідставною, оскільки не надано доказів заподіяння моральних, фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з'явились. про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи положення ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що на виконанні у ДКСУ перебував виконавчий лист, виданий 01.11.2013 Конотопським міськрайонним судом Сумської області по справі № 6а-577/114/13 про стягнення коштів в сумі 3 210 грн. на користь ОСОБА_1 Даний виконавчий лист надійшов до відповідача 05.11.2013. Кошти, які підлягали стягненню на цим листом, перераховані ОСОБА_1 30.03.2017 (а.с. 10-12, 17, 29).

23.05.2017 відповідачем прийнято рішення № 46 про виплату ОСОБА_1 компенсації в розмірі 303,41 грн. за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за порушення строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа у справі №6а/577/114/13 (а.с. 29).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За приписами пункту 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 №845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Як встановлено судом, рішення у справі № 6а/577/114/13 було виконано 30.03.2017. 23.05.2017 Державною казначейською службою України було прийнято рішення, яким нараховано позивачці компенсацію за його несвоєчасне виконання. Таким чином, вимоги позивачки в частині обов'язку нарахувати компенсацію виконані відповідачем за порушення строку виконання судового рішення. Проте, на час розгляду справи, вказана сума компенсації залишається невиплаченою.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виплату позивачці нарахованої компенсації, тому суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача її виплатити.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у звязку з невиконанням грошових зобовязань за час прострочення виконання грошового зобовязання, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави виникнення цивільних прав та обовязків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобовязального характеру.

За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення зобовязань, до спірних правовідносин, що виникли у звязку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.

Відносно позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 86040 грн. суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачкою не надано суду доказів спричинення їй моральної шкоди, не вказано, в чому вона полягає, а також не доведено причинних звязків між завданою шкодою та конкретними неправомірними діями відповідача. Тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю судового рішення з приводу того самого спору між тими самими сторонами. Постановою Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/126/17 визнано протиправною бездіяльність ДКСУ щодо невиконання судового рішення у справі № 577/4674/13-а, провадження №6а/577/114/13, відмовлено в задоволенні решти вимог, у тому числі про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми (а.с. 10-11).

В даній адміністративній справі вимога про визнання протиправною бездіяльності по невиконанню судового рішення не заявляється. У справі № 818/126/17 позивачка дійсно заявляла аналогічну вимогу про нарахування та виплату їй компенсації з урахуванням інфляційних виплат, але на момент розгляду справи судове рішення у справі № 577/4674/13-а не було виконано, кошти не виплачені, тому суд дійшов висновку про передчасність таких вимог. В даній адміністративній справі позивачка звернулась із аналогічними вимогами, але вже після виплати їй коштів за судовим рішенням, тобто спір між сторонами наявний з інших підстав. Враховуючи викладене, суд вважає, що у справах № 818/126/17 та 818/700/17 підстави позову різні, тому клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задовольнити.

Зобовязати Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) виплатити ОСОБА_1 (вул. Щаслива, 4, м.Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за несвоєчасне виконання рішення Конотопського міськрайсуду від 13.09.2013 у справі №6а/577/108/13 (577/4572/13-а), нараховану рішенням Державної казначейської служби України від 23.05.2017 року №41.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя О.В. Соп'яненко

суддіЛ.М. Опімах

ОСОБА_2