Постанова № 67580000, 27.06.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 р. Справа №818/770/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємств "Гермес" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.03.2017 по 04.04.2017 проведено перевірку Приватного підприємства «Гермес» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Регіонжитлобуд 21» та ТОВ «Глобалстронг» за період грудень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.04.2017 № 162/18-28-14-07/31066318/56, 18.05.2017 прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 175678 грн., штрафними санкціями 43920 грн.

Позивач вважає рішення податкового органу з податку на додану вартість протиправним та просить скасувати, зазначаючи, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Регіонжитлобуд 21» та ТОВ «Глобалстронг» у жовтні, грудні 2016 року через наявну податкову інформацію про відсутність у контрагентів трудових ресурсів, основних засобів, відсутність господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів, неподання ними податкової звітності до органів ДФС та через відсутність документів, що підтверджують відповідність продукції. Однак, такий висновок контролюючого органу є помилковим, не відповідає фактичним обставинами справи, ґрунтується на припущеннях та спростовується наявністю документів бухгалтерського та податкового обліку, складених у відповідності до чинного законодавства, а відтак податкові рішення складені на підставі такого висновку є протиправними.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що висновок податкового органу ґрунтується на податковій інформації, отриманій з ЄРПН про відсутність господарських операцій щодо придбання будівельних матеріалів контрагентами позивача, неподання ними податкової звітності до органів ДФС та через відсутність документів, що підтверджують відповідність продукції. Крім того, на неможливість здійснення господарських операцій вказує також незначна кількість працівників у контрагентів-постачальників ТОВ «Регіонжитлобуд 21» та ТОВ «Глобалстронг».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.03.2017 по 04.04.2017 проведено перевірку Приватного підприємства «Гермес» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Регіонжитлобуд 21» та ТОВ «Глобалстронг» за період грудень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.04.2017 № 162/18-28-14-07/31066318/56, 18.05.2017 прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 175678 грн., штрафними санкціями 43920 грн. ( а.с. 7-33, 34)

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Регіонжитлобуд 21», ТОВ «Глобалстронг» з придбання товарно-матеріальних цінностей для використання у власній господарській діяльності та зроблений висновок про порушення позивачем вимог п.п. «а» п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198 п.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд не може погодитися з такими висновками податкового органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням з огляду на таке.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Регіонжитлобуд 21», ТОВ «Глобалстронг» укладені договори поставки товару в асортименті відповідно до специфікацій ( а.с. 60-62, 63-64), на виконання яких між контрагентами відбувалися господарські операції, в тому числі і в періоді , що охоплений податковою перевіркою, в жовтні, грудні 2016 року.

Факти придбання товару підтверджується копіями первинних документів, по зазначених господарських операціях, а саме, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. ( а.с. 66-80, 114-117) Придбані матеріали використані позивачем у власній господарській господарській діяльності під час будівельних робіт, що підтверджується в свою чергу довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, актами списання матеріальних цінностей, картками рахунку :201, платіжними дорученнями про оплату таких робіт ( а.с. 81-167, 168, 172 )

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Правова підстава для податкового обліку відповідної операції передбачена ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1, статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

Платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними. Інших підстав для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту податковим законодавством не передбачено.

Таким чином, оскільки позивачем були отримані товарно-матеріальні ціності у відповідних місяцях, що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження до оформлення яких у податкового органу відсутні, у ПП «Гермес» були всі підстави на отримання податкового кредиту.

При цьому, посилання відповідача на податкову інформацію про незначну кількість трудових ресурсів у контрагентів позивача, відсутність господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів у інших постачальників як на доказ, що спростовує факт здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Регіонжитлобуд 21», ТОВ «Глобалстронг», суд вважає необґрунтованим, оскільки, відповідачем під час перевірки така інформація не перевірялась. Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобовязань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобовязань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обовязку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобовязань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов»язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит по господарських відносинах із зазначеними вище контрагентами, тому доводи податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість у жовтні, грудні 2016 року не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 3300,08 грн. в рахунок відшкодування судових витрат ( а.с. 35, 41).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємств "Гермес" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 18 травня 2017 року №0001611407 про збільшення Приватному підприємству "Гермес" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 219598 ( двісті дев"ятнадцять тисяч п"ятсот дев"яносто вісім ) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Приватного підприємства "Гермес" 3300,08 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 03 липня 2017 року.