Постанова № 675796, 24.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2007 р.

Справа № 1/586/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Л. І.Бандури

суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко

при секретарі судового засідання : О.О.Соломахіній

за участю представників сторін

від позивача –не з’явився

від відповідача –ДПІ –С.Ю. Лопатишкіна, А.О. Лихіцька, Л.М.Остапенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ”Восток”

на постанову господарського суду Миколаївської області від 12.02.07 р.

у справі № 1/586/06

за позовом ТОВ „Восток”

до Держказначейства України

ДПІ у м. Южноукраїнську,

Головного управління Держказначейства України в Миколаївській області

про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень та зобов’язання їх виконати певні дії

В судовому засіданні була оголошена перерва до 24.05.07 р.

встановив:

ТОВ „Восток” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом та уточненням до нього про визнання неправомірною бездіяльність суб’єктів владних повноважень, в зв’язку з невідшкодуванням бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 372002 грн., стягнення з Держбюджету України бюджетної заборгованості у розмірі 372002 грн., збитків в сумі 32139,03 грн. та зобов’язання Державного казначейства України списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на його користь кошти в сумі 408200,81 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову податкова служба послалась на те, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 372002 грн., була підтверджена актом виїзної планової перевірки ДПІ у м. Южноукраїнську від 07.09.06 р. №8/23-00/19292376, погоджений висновок про відшкодування 18.09.06 р. надано органу державного казначейства, який був повернутий останнім з посиланням на пункти 6, 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, Мінфіном України, Держказначейства України від 03.08.04 р. № 451/501/132 і зареєстрованого Мінюстом України 04.08.04 р. №971/9570 –далі Порядок №451/501/132.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 12.02.07 р., яка оформлена в повному обсязі 20.02.07 р. (суддя Л.І Васильєва), в позові відмовлено, з тих підстав, що вимоги про стягнення бюджетної заборгованості і зобов’язання списати кошти в безспірному порядку не ґрунтуються на законі, оскільки висновки акту перевірки, що підтверджують цю заборгованість спростовуються самим органом, який її здійснював, а вимоги щодо бездіяльності суб’єктів владних повноважень позивачем не доведено.

ТОВ „Восток” не погодившись з постановою суду, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В судовому засіданні апеляційної інстанції, скаржник уточнив позовні вимоги і просив задовольнити позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 372002 грн. та збитків на 32139,03 грн.

Южноукраїнська ОДПІ в Миколаївській області, яка є правонаступником ДПІ у м. Южноукраїнську вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. з подальшими змінами датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вищеназваного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 названого Закону встановлено, що у випадку, коли сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт);

б)залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із аналізу вищеназваних норм випливає, що платник податку має право на податковий кредит при наявності податкової накладної, а на бюджетне відшкодування –при наявності від’ємного значення податку і фактичній сплаті платником податку у попередньому періоді в розмірі, що не перевищує суми від’ємного значення.

19.07.06 р. ВАТ „Восток”, згідно з п. п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” подало до ДПІ у м. Южноукраїнську податкову Декларацію з ПДВ за червень 2006 р. Одночасно з Декларацією поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок товариства в сумі 372002 грн.

07.09.06 р. ДПІ у м. Южноукраїнську здійснила виїзну планову перевірку ТОВ „Восток” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 р. по 30.06.06 р. і за її результатами склала акт №8/23-00/19292376. Перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006 р. у розмірі 372002 грн.

18.09.06 р. погоджений висновок податковою службою направлений до органів державного казначейства, який був повернутий в зв’язку з відсутністю реєстру ДПА України, передбаченого п.5 Порядку №451/501/132.

Між тим, названий Порядок розроблений з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів податкової служби, забезпечення виконання ст.12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та вимог Указу Президента „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість”.

Тобто, цей Порядок розроблений не на виконання Закону України „Про ПДВ” і стосується виключно взаємодії органів, зазначених у ньому, до яких платник податків не має ніякого відношення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи державної податкової служби, Держказначейства України повинні діяти у відповідності із приписами Закону України „Про податок на додану вартість” і не повинні обмежувати права платника податку, передбачені цим Законом.

Слід зазначити, що на теперішній час діє Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України та Держказначейства України від 02.07.97 р. №209/72 в редакції від 21.05.01 р., який розроблений відповідно до Законів України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про ПДВ”. Згідно п.4.1 цього Порядку, відшкодування ПДВ із бюджету здійснюється органами Держказначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Враховуючи викладене, слід вважати неправомірним відмову у наданні бюджетного відшкодування з причини відсутності реєстру ДПА України, оскільки це не передбачено п. п. 7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”.

Крім того, посилання податкової служби на недопущення позивачем посадових осіб податкового органу для проведення повторної перевірки щодо підтвердження бюджетної заборгованості по ПДВ не приймаються судовою колегією до уваги, т.я. це не передбачено ст.7 Закону України „Про ПДВ”. Більш того, при зазначених обставинах, податкова служба повинна діяти у відповідності до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції щодо відмови у стягненні бюджетного відшкодування є неправомірним.

Заявляючи вимоги про стягнення збитків в сумі 32139,03 грн. позивач не обґрунтував їх з посиланням на норми матеріального права та не надав доказів, що сплачені проценти в сумі 32139,03 грн. по кредитним договорам є його збитками, тому, висновок суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим.

На підставі викладеного та враховуючи уточнення позовних вимог під час розгляду апеляційної скарги, постанова суду підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

В зв’язку із наданням податковою інспекцією документів про реорганізацію податкових органів, судова колегія здійснює процесуальне правонаступництво, відповідно до ст.55 КАС України.

Керуючись ст.ст. 55, 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Здійснити процесуальне правонаступництво замінивши ДПІ у м. Южноукраїнську на Южноукраїнську ОДПІ.

Апеляційну скаргу ТОВ „Восток” задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 12.02.2007р. у справі № 1/586/06 скасувати, позов задовольнити частково.

Стягнути з Держбюджету України через Головне управління Держказначейства України в Миколаївській області на користь ТОВ „Восток” м. Южноукраїнська бюджетну заборгованість по ПДВ в сумі 372002,00грн. за червень 2006р.

Стягнути з Держбюджету України на користь ТОВ „Восток” м. Южноукраїнська судовий збір в сумі 2550,00грн. в т.ч. за розгляд апеляційної скарги.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.І. Бандура Суддя Л.В.Поліщук

Суддя В.Б. Туренко