Постанова № 67579507, 26.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 р. Справа № 804/3287/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" про стягнення 89210,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" та просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 89210,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не забезпечив працевлаштування інвалідів у кількості 4 осіб та не сплатив адміністративно-господарські санкції за не працевлаштування інвалідів у кількості 4 особи у розмірі 89210,72 грн. Несплата відповідачем адміністративно-господарських санкцій до Фонду завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя у зв'язку з чим, позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 07.06.2017р. відповідно до ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про отримання відповідачем повістки (а.с.11).

Заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 17 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно частини третьої статті 18 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно зі статтею 20 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці України за погодженням з Держкомстатом.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обовязок покладено на органи працевлаштування, перелічені в частині першій статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 20.06.2011 у справі №21-60а11 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Так, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АДК» протягом 2016 року не створено чотирьох робочих місць, призначеного для працевлаштування інвалідів, що підтверджується змістом звіту форми №10-ПІ (а.с.6).

Також, згідно листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості 21.04.2017 №12/19-1452 відповідач протягом 2016 року не подавав до вищезазначеного центру зайнятості звітності про наявність вакансій за формою №3-ПН за 2016 рік, де має бути відображена інформація про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів (а.с.15).

Зважаючи на вищевикладене, посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 89210,72 грн., на підтвердження чого надано суду відповідний розрахунок суми заборгованості (а.с.7).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів створення у 2016 році робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 4 робочих місць суду не надав, а також не надав жодних доказів на спростування позиції позивача.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що відповідачем протягом 2016 року у відповідності до чинного законодавства не подавалися звіти за формою №3-ПН, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та наявності підстав щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" про стягнення 89210,72 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Верстатова, буд.36, МФО 321767, р/р260050100375, ПАТ ВТБ Банк, код ЄДРПОУ 32534155) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго, буд.11, банк отримувача УДКСУ в Амур-Нижньодніпровському районі, р/р31210230700003, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у розмірі - 89210,72 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті десять грн. 72 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.07.2017р.

Суддя ОСОБА_1