Рішення № 67578002, 25.01.2017, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/20561/15-ц

Провадження № 2/673/22/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 26.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № НМІВА800000354 про надання кредиту в сумі 5242,75 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.08.2013 року.

При цьому, відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

Проте, в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та зазначених умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку з чим станом на 29.07.2015 року виникла заборгованість в загальному розмірі 8521,02 Доларів США, що за курсом 22.03 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.07.2015 року вкладає 187718,09 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача разом із відповідними судовими витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що у 2010 році він свої зобовязання перед позивачем виконав повністю передавши представникам ПриватБанку автомобіль «BMW 730 L», з державним номером ВХ 7062 АТ, 1987 року випуску, який перебував у заставі ПриватБанку згідно кредитного № НМІВА800000354, про що 27.07.2010 року було складено акт прийому в заставу ПАО КБ ПриватБанк автомобіль в робочому сталі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Судомвстановлено,щоміж ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_3було укладено кредитний договір № НМІВА800000354 від 26.08.2008 року про надання кредиту в сумі 5242,75 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.08.2013 року.

Проте, як вказує представник позивача в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та зазначених умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором внаслідок чого станом на 29.07.2015 року утворилася заборгованість 8521,02 [Долар США], з яких - заборгованість за кредитом 4825.88 [Долар США]; - заборгованість по процентам за користування кредитом 1836.35 [Долар США]; - заборгованість по комісії за користуванням кредитом 1415.70 [Долар США]; - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 26.52 [Долар США], штраф (фіксована частина) 11.35 [Долар США] та штраф (процентна складова) 405.22 [Долар США].

Згідно п. 2.1. кредитно-заставного договору № НМІВА800000354 від 26.08.2008 року ОСОБА_4 зобов'язується надати Позичальникові Кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому Договорі, а Позичальник, зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит -і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов Договору. Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Між сторонами було укладено Кредитно заставний договір від 26.08.2008 року, пунктом 7.3. вказаного договору визначено порядок оцінки предмета застави. Вартість предмета застави, яка визначена сторонами для цілей цього договору на дату його підписання вказана у статті 16.8. Договору.

Згідно п. 9.1.12 на предмет застави може бути звернено стягнення на підставах, передбачених чинним законодавством. Також п. 12.1. договору встановлено, вимоги, що задовольняються із вартості предмета Застави. Після настання Події ОСОБА_4 та спливу строку, встановленого у статті 11.2.5. Договору для добровільного погашення Забезпечених Вимог, Предмет Застави може бути, використаний для задоволення з його вартості всіх Забезпечених Вимог у їх максимальному розмірі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог.

Крім того, пунктом 12.2. Договору зазначено позасудове звернення стягнення. Сторони цим прямо погоджуються, що для задоволення Забезпечених Вимог з вартості Предмета Застави та настання Події ОСОБА_4 не зобовязаний звертатися за захистом своїх прав в судовий орган або інший орган вирішення спорів (надалі - „Суді Процедури1). За рішенням Банку і якщо це не заборонено законодавством України, Предмет Застави може бути реалізований або використаний в інша спосіб дія задоволення Забезпечених Вимог без застосування Судових Процедур (при цьому попереднє не повинне тлумачитися як заборона застосував Банком Судових Процедур, якщо він вважатиме за потрібне вдатися до них).

Не застосовуючи Судових Процедур, Банк має право на власний розгляд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на Предмет Застави для задоволення Забезпечених Вимог з-поміж наступних варіантів:

а)передача Предмета Застави у власність Банку для задоволення і погашення Забезпечених Вимог;

б) продаж Предмета Застави Банком третій особі у відповідності із вимогами законодавства України;

в) звернення стягнення на підставі виконавчого надпису нотаріуса (у випадку нотаріального посвідчення Договору);

г) будь-яка інша процедура, дозволена законодавством України.

Банк письмово повідомить Позичальника про обрану ним процедуру звернення стягнення на Предмет Застави.

При зверненні стягнення на Предмет Застави в позасудовому порядку шляхом його продажу, ОСОБА_4 встановлює початкову ціну Предмета Застави в разі оціночної; вартості, встановленої Банком, але не нижче 50 % від повної вартості згідно статтею 16.8 Договору. Банк має право реалізувати Предмет Застави за ціною, що зазначена у цій статті 12.2 Договору.

Однак, судом було обєктивно встановлено, що згідно акту прийому - передачі ПАО КБ ПриватБанка автомобіля від 27.07.2010 року замовник ОСОБА_3 допустив прострочку кредиту, по кредитному договорі № НМІВА800000354від 26.08.2008 року в сумі 2352 доларів. Працівниками банку в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_3 оглянутий заставний автомобіль: НОМЕР_1, 1987 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, знаходиться в заставі в ПриватБанку, згідно кредитного договору № НМІВА800000354 від 26.08.2008 року, який на час огляду знаходився у справному стані. Від імені ПриватБанку автомобіль отримав ОСОБА_5 в рахунок застави від ОСОБА_3

Пунктом 12.6 кредитно-заставного договору № НМІВА800000354 від 26.08.2008 року, передбачено розмір погашених Забезпечених Вимог. Сторони погоджуються, що після звернення стягнення на Предмет Застави, Забезпечені Вимоги вважаються задоволеними і погашеними лише у розмірі (а) сум у відповідній валюті, фактично і остаточно отриманих Банком в результаті такого звернення стягнення та/або (б) вартості Предмета Застави, одержаного Банком у власність (у разі звернення стягнення шляхом набуття права власності на Предмет Застави), яка визначається за згодою Сторін на дату звернення стягнення або, за відсутності такої згоди, незалежним експертом, призначеним Банком на його власний розсуд.

Так, в силу ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1,2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 591 ЦК України передбачено, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Згідно ч.1, 2 та з ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави.

Так у відповідності до ст.ст. 13, 19. Закону України «Про заставу», договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

Рахунок заставленого майна заставодержатель має право

задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з письмових пояснень представника позивача вбачається, що 27.07.2010 року ОСОБА_3 передав Банку предмет застави в заклад по акту прийому-передачі. Копія акту наявна в матеріалах справи.

Індустріальним районним судом м. Дніпропетровськ 27.07.2018 ухвалено рішення про задоволення позову Банку до ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК", ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

14.03.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровськ прийнято ухвалу про роз'яснення рішення, щодо надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" права на реалізацію предмету застави. Копії додаються.

В поясненнях також зазначається, що 21.12.2009 року було накладено арешт постановою державного виконавця Слободана В.В. №70984 на транспортний засіб BMW 730і, 1987 р.в. Д.Н.ВХ7062АТ, що належить боржнику, і лише 31.08.2016 року даний арешт зусиллями працівників ПАТ КБ ПРИВАТБАНК було знято для здійснення заходів спрямованих на реалізацію автомобіля. Даний факт підтверджується Постановою про звільнення майна боржника з-під арешту від 31.08.2016 року.

На даний час ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснені дії направлення на реалізацію автомобіля, а саме розміщено оголошення в інтернеті на сайті planetavto.com.ua. Вказане оголошення містить інформацію стосовно технічних характеристик автомобіля та його фотографії.

Крім того, лише 31.08.2016 року винесена постанова державного виконавця про звільнення майна боржника з під арешту, транспортного засобу «BMW 730L» державний номер НОМЕР_3, 1987 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не виконав належним чином умови кредитного договору № НМІВА800000354 від 26.08.2008 року, внаслідок чого в нього перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 8521.02 Доларів США, однак він, для погашення вказаної суми заборгованості, як заставодержатель, передав спірний заставний автомобіль НОМЕР_4, 1987 року випуску, для погашення кредиту представникам заставодавця в особі ПриватБанку, у справному стані, що підтверджується актом прийому вказаного автомобіля. Разом з тим, в наслідок бездіяльності банку майно не реалізовувалося багато років, що призвело до його технічного пошкодження не з вини ОСОБА_3, тому суд вважає, що останній виконав свої зобовязання перед позивачем, в наслідок чого нарахована сума виплат стягненню з нього не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 208, 209 та 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Складання повного рішення було відкладено на строк не більше як пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_7