Ухвала суду № 67576793, 03.07.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1039/17

Номер справи місцевого суду: 522/11442/17

Головуючий у першій інстанції Дерус

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.

суддів Котелевського Р.І., Толкаченка О.О.,

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

прокурора Петровської М.Л.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2017 року, якою відносно:

ОСОБА_2, який народився 02.02.1981 року в м. Одесі, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП УДПтСУ в Одеській області (№21) до 22.08.2017 року із визначенням застави у розмірі 1000000 грн.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що стороною обвинувачення надано достатньо матеріалів (доказів), які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а саме: знаходячись на свободі ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно вплинути на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин, оскільки не має постійного місця проживання на території м. Одеси.

Окрім того, слідчий суддя, при визначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивував це врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме тяжкістю та обставинами вчинення злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, корисливим мотивом, віком та станом здоровя підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 зазначив, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступні доводи:

- слідчим суддею в ухвалі не обґрунтована наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки, а саме: має цивільну дружину, на утриманні її неповнолітніх дітей, а також неповнолітніх дітей від першого шлюбу, у звязку з чим не має на меті переховуватись від органу досудового розслідування;

- при постановленні ухвали слідчий суддя дійшов помилкового висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та враховуючи обставини провадження і вимоги КПК України, повинен був призначити більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскількив ухвалі слідчого судді міститься лише посилання на те, що існують ризики того, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно вплинути на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин,що не відповідає дійсності, так як підозрюваний ОСОБА_2 має стійкі соціальні звязки, раніше не судимий, має місце роботи та проживання;

- слідчим суддею не врахований майновий стан підозрюваного, належним чином не вмотивований призначений розмір застави, у звязку з чим розмір застави, визначений слідчим суддею, є надто великим та не є альтернативним запобіжним заходом.

З огляду на викладене, особу та соціальний статус підозрюваного, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та звільнити його з-під варти.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали випливає, що слідчий суддя, зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався та врахував їх при постановленні ухвали.

Апеляційний суд зважає на те, що докази, надані слідчим та прокурором, які містяться в матеріалах провадження доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину і стороною захисту обґрунтованість підозри не заперечується.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки їх наявність обґрунтована в ухвалі слідчого судді належним чином.

Так, мотивуючі необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив в ухвалі, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, а максимальна санкція, у разі доведеності його вини, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому ці обставини свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обовязки.

Слідчий суддя обґрунтовано зазначив також, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваногоОСОБА_2, є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив в ухвалі, що строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів з 23.06.2017 року по 22.08.2017 року.

Разом з тим, таке обрахування строку тримання під вартою є помилковим, оскільки, з матеріалів провадження видно, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 датоване 22.06.2017 року, тобто строк досудового розслідування завершується 21.08.2017 року, а затриманий він був 23.06.2017 року, тому граничний строк тримання під вартою, у даному випадку, становить пятдесят девять днів.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу неможливе, з огляду також і на те, що 29.06.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а затриманий він був в ході проведення оперативно розшукових заходів на території Вінницької області.

Хоча дії ОСОБА_2 на час подачі клопотання про застосування запобіжного заходу не були кваліфіковані за даною нормою кримінального закону, суд апеляційної інстанції не може не врахувати зазначені обставини, як такі, що значно посилюють суспільну небезпеку підозрюваного і підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на наведені вище обставини, апеляційний суд також вважає необґрунтованими посилання захисника на те, що, розмір застави, визначений слідчим суддею перестав бути альтернативним запобіжним заходом.

При розгляді питання щодо визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу, апеляційний суд враховує особу ОСОБА_2 його майновий стан, а також інкриміновану органом досудового розслідування суму завданих збитків потерпілим яка складає 432 тис. грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що застава в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а тому, враховуючи положення абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України, вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі, 625 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1000000 гривень.

На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_2 обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, правильно обрахувавши строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування та встановити розмір застави у прожиткових мінімумах для працездатних осіб, як це передбачено діючим КПК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (пятдесят девять) днів.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині тримання під вартою ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23.06.2017 року до 21.08.2017 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 625 (шістсот двадцять пять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1000000 (один мільйон) гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 03.07.2017 р., заставна сума за ОСОБА_2, судді Копіца О.В., Толкаченко О.О., Котелевський Р.І.

Підозрюваний ОСОБА_2 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на ОСОБА_2 строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України складає два місяці, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Толкаченко