Ухвала суду № 67574711, 05.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Єдиний унікальний № 327/243/16 Головуючий у 1 інстанції Кущ Т.М.

№ провадження 22-ц/778/2394/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» в особі представника ОСОБА_5 на заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів та захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7В звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів та захист прав споживачів,

В обґрунтування позову зазначав, що 26 серпня 2016 року між ОСОБА_6 і ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» укладений договір фінансового лізингу № 005070, предметом якого є транспортний засіб трактор МТЗ-82.1.26, вартістю 18346,15 доларів США.

На виконання умов вказаного Договору ОСОБА_6 на рахунок відповідача було внесено адміністративний платіж в розмірі 10 % від вартості предмета лізингу, а саме в розмірі 1834,62 доларів США, що еквівалентно 47700 грн. станом на день підписання Договору.

Вважає вказаний Договір недійсним, посилаючись на те, що відповідачем не додержановимог ст.799 Цивільного кодексу України про нотаріальне посвідчення Договору, між сторонами не узгоджено та не підписано Додаток № 3 «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів», який є невідємною його частиною, а також Договір не містить істотних умов щодо детальних особливостей предмету лізингу (рік випуску трактора, тип двигуна або інші індивідуальні ознаки) та Договір містить несправедливі умови.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд позивач визнати Договір № 005070 фінансового лізингу від 26 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» недійсним, стягнути з відповідача адміністративний платіж у сумі 47 700 грн., стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн. та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу №005070 від 26 серпня 2016 року. укладений між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО». Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_6 адміністративний платіж в сумі 47700 гривень 00 копійок. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» судовий збір в дохід держави в сумі 1102 гривень 40 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» в особі представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у сторін по справі щодо визнання договору фінансового лізингу недійсним та застосування наслідків недійсного правочину шляхом стягнення з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» на користь позивача сплачених коштів в сумі 47 700 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, 26 серпня 2016 року між ОСОБА_6 та ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» укладено Договір фінансового лізингу №005070. На підставі цього Договору ОСОБА_6 було сплачено відповідачу адміністративний платіж у сумі 47 700 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.607160288.1 від 26 серпня 2016 року (а.с.19-30).

Пунктом 1.1 статті 1 Договору визначено, що предметом фінансового лізингу є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (Додаток №2 до Договору), а саме трактор МТЗ-82.1.26 з обємом/типом двигуна 4,75 (а.с.19,28).

Згідно з чч.1,2 ст.6, ч.1 ст.7, ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.1, ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

При цьому, спірний договір фінансового лізингу є споживчим договором і до нього застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 2.2 статті 2 Договору передбачено, що строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за Додатком № 3 до цього Договору (а.с.19 зворотна сторона).

Пунктом 17.2 статті 17 Прикінцевих положень Договору підписання цього Договору та Додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору та Додатків до нього. Згідно з п.17.4 ст.17 Прикінцевих положень Договору підписанням даного Договору та Додатків до нього Лізингоодержувач заявляє, що, зокрема, отримав усі конкретно викладені пояснення від представника ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО», що стосуються змісту Договору та Додатків до нього, проінформований про всі можливі витрати і ризики у звязку із укладенням та виконанням Договору (а.с.26).

Договір вступає в силу з моменту його підписання. Додатки до Договору є невідємною частиною Договору ( п.2.1 ст.2 та п. 16.12 Договору відповідно) (а.с.19 зворотна сторона, 26).

В матеріалах справи відсутній Додаток № 3, а саме, відсутній «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів між сторонами», а також відсутні будь-які докази його підписання сторонами, що є порушенням ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

У відповідності з чч.1,2, пп.4,7,10 ч.3, ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживачу. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Згідно п.5.4 ст.5 Договору лізингоодержувач погоджується взяти на себе та нести всю відповідальність в межах, встановлених цим Договором та чинним законодавством України стосовно будь-яких претензій, вимог або проваджень проти Лізингодавця, як власника предмету лізингу, щодо будь-якого травмування, смерті, пошкодження або втрати, спричинених навколишньому середовищу, юридичним та фізичним особами або майну, або стану предмета лізингу протягом строку лізингу або протягом терміну лізингоодержувачем предметом лізингу(а.с.21).

Пунктом 7.3 статті 7 Договору страхування предмета лізингу здійснюється за рахунок споживача але на користь Лізингодавця (а.с.22).

Відповідно до ч.1 ст.808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобовязанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Аналізуючи зміст спірного Договору від 26 серпня 2016 року, укладеного між сторонами, суд дійшов до вірного висновку, що позивач не отримав інформацію щодо істотних умов Договору, які передують укладенню Договору, зокрема, відносно предмету лізингу та відносно відповідальності за договором, які є несправедливими для нього, як споживача фінансових послуг, адже лізингодавець відповідно до умов договору може не виконувати свої зобовязання щодо предмету лізингу та при цьому ніякої матеріальної відповідальності за це не несе, а лізингоодержувачу при розірванні договору фінансового лізингу за умови невиконання своїх зобовязань лізингодавцем не має права на отримання всієї суми, яку сплатив на користь лізингодавця, і в цьому разі всупереч принципу добросовісності договору наслідком якого є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача.

При цьому, судом також вірно встановлено, що договір фінансового лізингу №005070 від 26 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО», нотаріально посвідчено не було.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства спірний Договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту Договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року.

На підставі ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що спірний Договір фінансового лізингу №005070 від 26 серпня 2016 року суперечить положенням вищевказаних норм Закону, а тому наявні підстави для визнання його недійсним на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача сплачену ним суму адміністративного платежу згідно Договору фінансового лізингу в розмірі 47 700 грн..

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо відсутності можливості нотаріального посвідчення договору, про відповідність договору вимогам законодавства зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції, із висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до ст. ст. 10, 60, 212, 224-226 ЦПК України, а також врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: