Ухвала суду № 67574133, 26.05.2016, Василівський районний суд Запорізької області

321/1527/15-к

26.05.2016 Кримінальне провадження №1-кп/311/31/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

26 травня 2016 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

суддів: Носика М.А.

ОСОБА_1

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Петренка В.О.

обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

16.12.2015 року до Василівського районного суду Запорізької області, за визначеною ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02.12.2015 року підсудністю, з прокуратури Михайлівського району Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження за № 12015080290000166 від 06.04.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, а обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці. Вказане клопотання прокурор мотивує тим, що на теперішній час ризики, передбачені КПК України, якими обґрунтовувалося обрання обвинуваченим запобіжних заходів, на теперішній час не зникли та не зменшились.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш мякий, у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсунуть ризиків, оскільки на теперішній час по справі допитані всі потерпілі, майже всі свідки обвинувачення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання та просить клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт задовольнити за вищевикладеними підставами.

Обвинувачений ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують, посилаючись на відсутність на теперішній час ризиків, які слугували підставою для обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять змінити відносно них запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_7 проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечують.

Вислухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30 березня 2016 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та строк домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, тобто до 28 травня 2016 року.

Таким чином, на теперішній час строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та строк домашнього арешту обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 спливає, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобовязаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачених.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та утримання під домашнім арештом обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих злочинів, вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати продовженою дію запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_5 строком на шістдесят днів.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, відповідає не лише особі обвинувачених, а й характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинувачених від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров»я особи, корисливих злочинів, судимість за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, вчинивши ряд злочинів в період іспитового строку. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні корисливих злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, відповідно.

За таких обставин, жоден із більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту відпала.

Крім того, будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоровя обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, які б не дозволяли останнім перебувати на теперішній час під вартою, суду не надано, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, а обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_5 під домашнім арештом строком на шістдесяти днів, тобто до 24 липня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 24 липня 2016 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 24 липня 2016 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 24 липня 2016 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 24 липня 2016 року, включно.

В задоволенні клопотань захисника - адвоката ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення

Головуючий - суддя Ю.В. СИДОРЕНКО

суддя М.А. НОСИК

суддя Ю.А. СТЕПАНЕНКО