Ухвала суду № 67574060, 05.07.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/1446/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05.07.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Крегула М.М. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Федич .О., з участю прокурора Думнич М.В., захисника - ОСОБА_3, підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2017 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділення Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід- тримання під вартою строком 60 днів, до 06 серпня 2017 року та визначено заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 грн. відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою с.Красна Тячівського району, вул..Миру, 176, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 07.04.2017 року, близько 23-ої години умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку №31 по вул.Набережній в смт.Дубове Тячівського району, який належить ОСОБА_6, звідки викрав чотири скляні банки тушонки з свинини домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року становить 80 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 320 грн.

Крім того, ОСОБА_4 13.04.2017 року, близько 22-ої години умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку №31 по вул.Набережній в смт.Дубове Тячівського району, який належить ОСОБА_6, звідки викрав чотири скляні банки тушонки з свинини домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року становить 80 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 320 грн.

Також ОСОБА_4 30.04.2017 року, близько 20-ої години умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу через незачинені двері, проник в підвальне приміщення будинку №31 по вул.Набережній в смт.Дубове Тячівського району, який належить ОСОБА_6, звідки викрав шість скляних банок тушонки з свинини домашнього виробництва, ємністю 1 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року становить 80 грн. та дві скляні банки тушонки з свинини домашнього виробництва, ємністю 0,5 л., вартість однієї з яких, згідно висновку експерта від 06.06.2017 року становить 40 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 560 грн.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі від трьох до шести років, а також, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності та немає постійного місця проживання, під час досудового розслідування може переховуватися від слідства та суду, тому прийшов до висновку, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів може бути недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_3 просить скасуватиухвалу слідчого суддіТячівського районного суду від 08.06.2017 року та в задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу відмовити. Апеляцію обгрунтовує тим, що слідчий суддя, всупереч практиці Європейського суду з прав людини, врахував виключно тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушень. Крім того захисник зазначив про допущене слідчим порушення вимог ст..184 КПК України у зв»язку з неврученням ОСОБА_4 додатків до клопотання про застосування запобіжного заходу , що становить порушення права на захист підозрюваного. Також на думку захисника в матеріалах провадження відсутні повноваження прокурора.

В поданому до апеляційного суду письмовому клопотанні, підозрюваний ОСОБА_4 просив змінити обраний судом першої інстанції запобіжний захід, на домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги та доповнень до неї, промову прокурора про безпідставність поданої захисником ОСОБА_3 апеляції, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Як видно з матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_4, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення 07.06.2017 року.

Ухвалою слідчого судді від 08 червня 2017 року за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Цих вимог закону слідчим суддею дотримано не було, оскільки ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вмотивовано, на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а злочини, в яки підозрюється ОСОБА_4 за фактичними обставинами є настільки тяжкими, що тягнуть за собою обрання найбільш суворого запобіжного заходу.

Слідчий суддя, поклавши в основу взяття ОСОБА_4 під варту формальні дані, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, можливість останнього ухилятись від суду й слідства, у той же час не навів достатніх та переконливих даних про наявність виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також не достатньо врахував характеризуючі дані про його особу, зокрема, наявність постійного місця проживання за місцем реєстрації.

Так, при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними ( рішенні ЄСПЛ у справі «Ходорковський проти Росії»).

Отже, коли єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є побоювання того, що підозрюваний зникне, до підозрюваного має бути застосовано інший запобіжний захід, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового розслідування), наприклад, через застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який на думку колегії суддів є достатнім та доцільним для застосування в даному кримінальному провадженні.

В той же час, колегія суддів вважає, що не обрання щодо ОСОБА_4 жодного запобіжного заходу, про що йдеться в апеляції захисника ОСОБА_3, не зможе повністю запобігти усім ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

З урахуванням вказаного, а також даних про особу ОСОБА_4, який маєпостійне місце проживання, вину визнав, сприяє досудовому розслідуванню і як вбачається із провадження, основні процесуальні слідчі дії щодо нього, в тому числі допити та слідчий експеримент уже проведені, колегія суддів дійшла висновку про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України. Саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, зможе забезпечитивиконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного колегія судів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.181,404,407, 412, 422 КПК України, апеляційний суд ,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2017 року про обрання щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації та фактичного проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 та заборонити йому залишати житло з 19.00 години вечора до 07.00 години ранку без застосування засобів електронного контролю.

Покласти на ОСОБА_4 обов»язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою, а також не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Строк дії ухвали апеляційного суду про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановити до 4 вересня 2017 року.

На підставі ч.3 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 звільнити з-під варти та зобов»язати його невідкладно прибути до місця свого проживання - с.Красна, вул..Миру, 176, Тячівського району.

Ухвалу про застосування запобіжного заходуу виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 направити для виконання за місцем проживання підозрюваного - Дубівське ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: