Ухвала суду № 67573437, 04.07.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/8047/17

Номер провадження 11-сс/775/278/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут в складі:

головуючого Смірнової В.В.

суддів Половінкіна Б.О., Огурецького В.П.

секретаря Долі В.В.

за участю прокурора Сумського Р.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Бахмут кримінальне провадження № 12017050390000322 від 01 лютого 2017 року за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21.06.2017 року, якою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше не судимий, який зареєстрований та фактично мешкає за адресо: Полтавська область м. Миргород вул. Сорочинська 2-15,

застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 33680 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється в тому, що 01 лютого 2017 року приблизно о 04 годині 30 хвилин він, разом із своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували поблизу стоянки автотранспорту, розташованої за адресою: Донецька області м. Краматорськ вул. Південна, достовірно знаючи, що на території зазначеної стоянки розташовано транспортний засіб марки Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, який належить ОСОБА_5 марку Віталійовичу, ІНФОРМАЦІЯ_3, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, про свої наміри останній повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та запропонував останнім заволодіти транспортним засобом Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, на що останні відповіли згодою, тим самим вступили в злочинну групу.

01.02.2017 року приблизно 05.00 годин, ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебуваючи у зазначеному місці реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, який належить ОСОБА_5 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, заволоділи транспортний засобом, а саме автомобілем марки Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, який належить ОСОБА_5 після чого перемістили його з м. Краматорська до м. Полтави після чого зазначеним транспортним засобом розпорядилися на власний розсуд, а саме реалізували автомобіль, шляхом продажу.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди..

20.06.2017 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

21 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області до підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 33680 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, прокурора, який прохав задовольнити апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, які вважали судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного зясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді.Мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

В судовому засіданні в апеляційному суді прокурорвказав нанаявністьтадоведеність ризиків, передбачених п.1, п.3 та п. 5 вищевказаної статті.

У відповідності до ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя дійшов до вірного висновку про обґрунтованістьпідозривідносно ОСОБА_2

Апелянт посилається на наявність ризиків, передбачених п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України .

У відповідності до ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України апелянтомобґрунтовано тим, що ОСОБА_2, усвідомлюючи, що вчинив тяжке кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, у звязку із проведенням АТО; мешкає в Полтавській області.

Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_2 отримав підозру та клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 20 червня 2017 року. Клопотання було призначене до розгляду на 21 червня 2017 року, таким чином ОСОБА_2 мав добу для того щоб виїхати на непідконтрольну Українській владі територію, однак цього не зробив та зявився для розгляду клопотання, окрім того суду не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 має перепустку встановленого зразку котра дозволяє виїхати на непідконтрольну територію. Зявився він і на засідання в апеляційний суд.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України апелянтобґрунтував тим, що до теперішнього часу по матеріалам кримінального провадження встановити обєкт вчинення кримінального правопорушення, а саме автомобіль марки Honda-Acord, 2010 року випуску, у кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АІ 2337 ЕТ, який належить ОСОБА_5 не надалося можливим, а перебуваючи на свободі ОСОБА_2 зможе приховати викрадений транспортний засіб, та здійснювати тиск, на потерпілих свідків та інших осіб, що у подальшому може вплинути на досудове слідство.

Слідчий суддя вірно зазначив, що даний ризик є лише припущенням прокурора та не маєґрунтованого підтвердження в його наявності та обєктивності.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором взагалі не чим не обґрунтовано, у слідчого судді не було жодних підстав вважати що даний ризик має місце, хоча б виходячи з того, що ОСОБА_2жодного разу до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у скоєні кримінального правопорушення за одним епізодом, будь-яких підстав вважати, що останній буде далі скоювати злочини не має.

Таким чином слідчий суддя дійшов до правильного висновку про те, що клопотання взагалі не містить в собі будь-які факти, котрі б підтверджували наявність ризиків, зазначених у ст.. 177 КПК України.

Тобто, в апеляційній скарзі викладено лише вірогідність того, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України мають місце, жодних доказів на їх наявність суду не надано.

Відповідно до ст.. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбаченічастиною пятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, того факту, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, слідчий суддя вірно дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді застави в сумі 33680 грн., з покладенням на нього обовязків, передбачених ст.. 194 КПК України.

Апеляційному суду надана квитанція про внесення застави.

За таких обставин колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя правильно визначив ОСОБА_2 розмір застави в 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 33680 грн., з покладенням на нього обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21 червня 2017 року, про обрання щодо ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 33680 грн. залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді