Ухвала суду № 67567519, 04.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

04 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання необґрунтовано завищеними нараховані платежі та заборгованість за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, уточненим в подальшому, посилаючись на те, що між ним та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») укладено договір про користування електроенергією. Під час проведення розрахунків за спожиту електроенергію за даними ПАТ «Київенерго» у нього виникла заборгованість (сальдо) в розмірі 63,01 грн.

Зазначав, що розрахунки між сторонами здійснювалися на підставі показників лічильника електроенергії та ним у період з 01.12.2014 по 31.10.2015 було спожито і враховано 1420 кВт/г електричної енергії, натомість відповідачем за цей період було нараховано плату за спожиті 1641 кВт/г, які ним не використано.

Позивач, вважаючи, що у наданих відповідачем рахунках нарахування зроблені на підставі не передбачених ПКЕЕН «розрахункових» показників лічильників, які не відповідають фактичним на початок періоду споживання та є штучно завищеними, просив визнати необґрунтовано завищеними нараховані платежі за спожиту електроенергію за період з 01.12.2014 по 31.10.2015 та необґрунтовано нарахованою заборгованість (сальдо) на суму 63 грн. 01 коп., зобов'язати відповідача зробити перерахунок із врахуванням фактичних показників лічильника електроенергії та зменшити розмір нарахованої плати на суму 63 грн. 01 коп.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без повного встановлення обставин, що мають значення для справи та належної оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.

В скарзі зазначав, що при ухваленні рішення судом не взято до уваги правомірність дій сторін під час розрахунку за спожиту електроенергію, а також те, що умовами договору не передбачено обов'язок споживача надавати енергопостачальнику показники лічильника. Судом не враховано при вирішенні спору, що зазначені (прогнозовані) нарахування спожитих послуг, зазначені у спірних квитанціях на оплату, не відповідають обсягам фактично спожитих послуг.

Вважав незаконним висновок суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості.

Крім цього як на підставу скасування рішення вказував на те, що висновки суду, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, є необґрунтованими.

Посилаючись на те, що рішення не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, апелянт просив рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.02.2016 скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.02.2016 скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Зобов'язано ПАТ «Київенерго» зробити перерахунок нарахованих платежів за користування електричною енергією ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 по 01.06.2015 у відповідності до фактичних показників лічильника електроенергії за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2016 в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок із врахуванням фактичних показників лічильника електроенергії та зменшення розміру нарахованої плати скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання необґрунтовано завищеними нараховані платежі за спожиту електроенергію та нараховану заборгованість залишено без змін.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу в частині, що переглядається підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача - Жовтун О.В. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу в цій частині відхилити, а рішення залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30 грудня 2005 року між ОСОБА_1 (споживач) та ПАТ «Київенерго» (енергопостачальник) було укладено договір про користування електричною енергією № 05032714413 за адресою: АДРЕСА_1, за умовами якого енергопостачальник зобов'язався надійно постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 3,3 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов'язався оплачувати одержувану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором.

У пункті 11 Договору визначено, що споживач електричної енергії зобов'язується дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією; оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; забезпечувати доступ представників енергопостачальника до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Пунктом 13 Договору передбачено, що енергопостачальник має право перевіряти стан приладів обліку та знімати показання, відповідно до умов договору.

Згідно пункту 13 Договору енергопостачальник зобов'язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача відповідно до затверджених графіків.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч. 3 ст. 714 ЦК України).

Як встановлено судом між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго» діють зобов'язальні правовідносини про постачання та користування електричною енергією, згідно яких енергопостачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві електричну енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично спожиту електричну енергію у терміни передбачені договором.

Крім загальних положень цивільного законодавства, відносини між громадянами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 42 ПКЕЕН одним із обов'язків споживача є оплата житлово-комунальних послуг, в тому числі за спожиту електроенергію, у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН (тут і далі у редакції, яка була чинною на момент нарахування заборгованості) розрахунки для населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Пунктом 20 ПКЕЕН встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно пункту 21 ПКЕЕН знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача. Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, він залишає побутовому споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати покази засобу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього побутовий споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу (п. 30 ПКЕЕН).

Як встановлено судом у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 63,01 грн. за спожиту електричну енергію, яка виникла впродовж 2013-2014 років, внаслідок оплати фіксованими сумами без урахування фактично спожитої електричної енергії.

Так, згідно рахунку за електроенергію № 185448235 від 03.01.2015, виданого відповідачем, фактичні показання станом на 14.12.2014 становили 15688 кВт*г. Сальдо станом на 01.12.2014 становило 63,01 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що заборгованість у розмірі 63,01 грн. виникла за період з грудня 2014 року по жовтень 2015.

Більш того такі доводи апелянта також спростовуються розрахунком заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1, що наявні в матеріалах справи.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується, а саме розрахунком заборгованості, що формуючи рахунки на електроенергію, ПАТ «Київенерго» враховує надані споживачем (абонентом) показники лічильника, які внесені останнім до електронної книжки обліку електроенергії, а також враховує контрольні (прогнозовані) показники лічильника обліку електроенергії на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період. У разі надання споживачем будь-яким способом (внесення даних в особистий кабінет на сайті енергопостачальника або зазначення в рахунках на оплату електроенергії) фактичних показників лічильника ПАТ «Київенерго» здійснює перерахунок витрат електроенергії та встановлює фактичну суму до сплати споживачем.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, а також беручи до уваги те, що енергопостачальник має вільний доступ до засобу обліку електроенергії, який знаходиться на сходовій клітині в будинку), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правильність нарахувань ПАТ «Київенерго» за спожиту електроенергію ОСОБА_1 та відсутність правових підстав про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок із врахуванням фактичних показників лічильника електроенергії та зменшення розміру нарахованої плати.

Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок із врахуванням фактичних показників лічильника електроенергії відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 758/7143/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7506/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.