Постанова № 6756620, 23.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2009 р.                                                                       справа № 2а-51/09/0570

час прийняття постанови: 10.30 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

за участю представника позивача Чебаненка Є.О.

представника відповідача Куліша Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

в с т а н о в и в:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач у позові зазначив, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, ТОВ «Медиз», що наданий до Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 14 осіб. З урахуванням зазначених даних та на вимогу ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить від 8 до 25 осіб. Таким чином, в ТОВ «Медиз» у 2007р. повинно бути працевлаштовано 1 інваліда. Фактично ж за даними звіту на підприємстві не працювали інваліди. Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць на товаристві склав у сумі 6046.43 грн. Відповідачу була також нарахована пеня у сумі 583.22 грн. Таким чином, загальна сума позову складає 6629.65 грн.

Представник позивача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі про, що надав суду заяву. Не заперечував проти стягнення з товариства 6629.65 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, який був підписаний і наданий відповідачем до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становить 14 осіб, з них інвалідів – 0, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених згідно з нормативом на 2007 рік – 1, сума адміністративно-господарських санкцій за не створені робочі місця для інвалідів в 2007 році становить 6046.43 грн.

Відповідно розрахунків заборгованість із адміністративно-господарських санкцій ТОВ «Медиз» складає 6046.43 грн., сума пені – 583.22 грн., вказані кошти відповідачем не перераховані.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.                                                  Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - в кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 вищезазначеної статті, і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно статті 20 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

На підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до правовідносин із стягнення адміністративно – господарських санкцій, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має заборгованість у сумі 6629.65 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Також ч. 2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідач надав суду заяву про розстрочення виконання рішення на 12 місяців, мотивуючи його тяжким матеріальним становищем підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення даного клопотання не заперечував.

Враховуючі викладені обставини, суд вважає за можливе розстрочити виконання постанови суду на 12 місяців, тобто починаючи з дня набрання постановою суду законної сили стягувати щомісячно з відповідача у рахунок погашення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році шляхом щомісячних перерахувань у погашення заборгованості з березня 2009 року по січень 2010 року – 552.47 грн., за лютий 2010р. – 552.48 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 164, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, задовольнити повністю.                                        

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиз» (83045, м. Донецьк, вул. Пр.Богославських, буд. № 2-а; р/р 26001980565 ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 20373401) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 6046.43 гривень та пеню у сумі 583.22 гривень, а всього 6 629 (шість тисяч шістсот двадцять дев’ять) гривень 65 копійок.

Розстрочити виконання постанови на 12 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами з березня 2009 року по січень 2010 року – 552.47 грн., за лютий 2010р. – 552.48 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 лютого 2009 року в присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 28 лютого 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.