Рішення № 67565671, 30.06.2017, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/308/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Пушкар І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 31 березня 2017 року звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 3,3043 га, яка розташована на території Качалівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2, який проживав в АДРЕСА_1.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,3043 га, розташованої на території Качалівської сільської ради згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Дружина спадкодавця - ОСОБА_3 згідно ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка спадкодавця ОСОБА_2 проживаючи з ним на день смерті, про що свідчить довідка Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 05.09.2016 року №458, та вона не заявила відмову від неї.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3, яка проживала в АДРЕСА_1 - померла.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,3043 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 3,3246 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, які розташовані на території Качалівської сільської ради.

Позивач відповідно до ст. 1264 ЦК України має право на спадкування спадкового майна після смерті ОСОБА_3, оскільки починаючи з 2003 року вони проживали з нею разом однією сім'єю та вели спільне господарство до дня її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6, в зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом та прохає: поновити строк звернення до суду, встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 в період з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.

У відкритому судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та пояснила, що ОСОБА_3 була її хрещеною матір'ю та вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 запропонували їй проживали разом з ними, оскільки їм була потрібна стороння допомога, а тому починаючи з 2003 року позивач стала постійно проживати з родиною ОСОБА_2 однією сім'єю в домоволодінні останніх до дня смерті ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7. Під час проживання ОСОБА_3 давала частку своєї пенсії на сплату комунальних платежів та утримання господарства, тобто на протязі 5 років до дня смерті ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, тобто проживали однією сім'єю .

Представник відповідача - Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про слухання справи у відсутність представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача та свідків, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

Статтями 1 та 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави.

Згідно ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Згідно ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2, який проживав в АДРЕСА_1.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,3043 га, розташованої на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Відповідно до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив та діти спадкодавця.

Дружина спадкодавця - ОСОБА_3 згідно ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка спадкодавця ОСОБА_2 проживаючи з ним на день смерті, про що свідчить довідка Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 05.09.2016 року №458, та вона не заявила відмову від неї, про що свідчить відповідь Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 06.04.2017 року №511/01-16, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа та в ній є заява про прийняття спадщини за заповітом дружини спадкодавця ОСОБА_3. Інших заяв до нотаріальної контори не надходило.

Факт, що ОСОБА_3 являлася дружиною померлого ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого мається в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3, яка проживала в АДРЕСА_1 - померла.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,3043 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 3,3246 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, які розташовані на території Качалівської сільської ради.

З 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 з подружжям ОСОБА_3 стала проживати однією сім'єю позивач ОСОБА_1 та з цього часу вони стали вести спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Вказані факти підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що у подружжя ОСОБА_3 своїх дітей не було. Позивач починаючи з 2003 року почала постійно проживати з Зекуновими. Вони вели спільне господарство, були пов'язані єдиним побутом, витрати проводили також разом, тобто фактично проживали однією сім'єю. Поховання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 здійснила позивач. Тобто в судовому засіданні свідки підтвердили факт проживання позивача ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 з 2003 року по день смерті ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Із аналізу наведених доказів слідує, що ОСОБА_1, починаючи з 2003 року і до ІНФОРМАЦІЯ_6 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, тобто більше 5 років до дня її смерті.

А тому, враховуючи викладене суд вважає, що з метою захисту законних інтересів ОСОБА_7 даний юридичний факти слід визнати в судовому порядку.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає право оформити спадкове майно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_7 щодо встановлення факту проживання сім'єю обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею площею 3,3043 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 3,3246 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, які розташовані на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Так, у четверту чергу, як передбачено ст. 1264 ЦК України, право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Як вбачається з відповіді Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 06.04.2017 року №511/01-16 після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю, вперше були закріплені новим ЦК України. Разом з тим воно може поширюватися на відносини, які виникли у зв`язку з відкриттям спадщини до вступу в силу ЦК України в 2004 році. Якщо спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року, але не була ніким з спадкоємцям прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, такі особи мають право на спадкування, не зважаючи на те, що факт відкриття спадщини і проживання однією сім`єю мали місце під час дії ЦК УРСР.

Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень, згідно якого правила книги шостої ЦК України та застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, та підтверджується постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року (абзац перший пункту 21 постанови).

Відповідно до змісту вказаного пункту, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Ця вимога закону поширюється щодо осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Наведене вище на думку суду відноситься до позовних вимог ОСОБА_1, бо позивач, проживаючи разом із ОСОБА_3, в період з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки та вона вважала її членом сім'ї.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Згідно ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, а тому враховуючи вищевикладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

За правилами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування " відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо поновлення їй строку на звернення до суду з позовною заявою, оскільки суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з позовною заявою пропущено з поважних причин.

Окрім цього, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 набула права та обов`язки спадкодавці ОСОБА_3, то спадщина після смерті останньої належить позивачу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217,1218,1258, 1264, 1268, ст. 10, ст. 11, ст. 60, ст. 61, ст. 208, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, проживали однією сім'єю з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,3043 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та на земельну ділянку площею 3,3246 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, які розташовані на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 10 коп., який перерахувати за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА