Вирок № 67565436, 05.07.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2876/16-к

Номер провадження 1-кп/629/68/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001453 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого:

- 13.02.2002 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

- 25.05.2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12.12.2008 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 8 днів;

- 20.10.2010 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст.15 - ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 28.09.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 21.09.2015 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О., Кривича І.В.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Соколової Р.І., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисних злочинів, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вчинені при наступних обставинах:

26 травня 2016 року близько 14-00 години, ОСОБА_1 зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого по АДРЕСА_6. Діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю продавця в магазині та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 500 гривень, після чого став виходити з магазину. Однак розпорядитися ними та довести свій злочинний намір до кінця не зміг з незалежних від нього причин, а саме тому, що в цей час до магазину зайшла ОСОБА_5 - продавець, яка виявила відсутність грошей в касі та почала вимагати у ОСОБА_1 повернути їх та побігла за ним. Догнавши ОСОБА_1, ОСОБА_5 схопила його за футболку і потягнула. Після чого ОСОБА_1 дістав частину грошей з кишені джинсів та викинув їх на землю, а іншу частину ОСОБА_5 сама дістала з вказаної кишені та забрала.

Крім цього, 26 травня 2016 року близько 14-50 години, ОСОБА_1 знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому по АДРЕСА_2. Діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 2500 гривень та мобільний телефон «Lenovo K 30T», вартістю 1160 гривень, який був в силікованому чохлі, вартістю 25 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3715 гривень.

Крім цього, 30 травня 2016 року близько 17-30 годині, ОСОБА_1 знаходився в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить ОСОБА_6, та розташований в буд. АДРЕСА_3. Діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси - висувного ящику столу - грошові кошти в сумі 1780 гривень, які належали ОСОБА_6, а зі столу мобільний телефон моделі «LGT 370», який належав ОСОБА_8, вартістю 292 гривні, в якому знаходилась карта пам'яті, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої. Після чого почав виходити з-за прилавку магазину, однак його дії помітила ОСОБА_8 та підійшла до нього, схопила його за комір футболки, після чого ОСОБА_1 викинув частину грошей в сумі 1580 гривень з рук на підлогу в магазині. Однак ОСОБА_8 продовжувала утримувати його за комірець футболки та не відпускала, на що ОСОБА_1 став погрожувати їй застосуванням фізичного насилля, а саме сказав, щоб вона його відпустила, бо він її вдарить. Після цього ОСОБА_8 відпустила ОСОБА_1 та останній з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 292 гривні, а потерпілому ОСОБА_6 на суму 200 гривень.

Крім цього, 30 травня 2016 року близько 16-00 години, ОСОБА_1 знаходився в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого по АДРЕСА_4. Діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав полотняну сумочку - барсетку, яка належала ОСОБА_9, вартістю 50 гривень, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 20000 гривень, два набори ключів в загальній кількості 7 штук, вартістю 10 гривень за 1 штуку на загальну суму 70 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 20120 гривень.

Крім цього, 30 травня 2016 року близько 16-33 години, ОСОБА_1 знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_10 Діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистої наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_11 за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 1900 гривень. Після чого з місця скоєння злочину намагався зникнути, однак його дії були виявлені покупцем магазину, особу якої в ході досудового розслідування не встановлено, яка стала робити зауваження ОСОБА_1 та повідомила продавця ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_1 викрав грошові кошти з каси. Після чого продавець ОСОБА_11 стала вимагати від ОСОБА_1 повернути викрадені грошові кошти, однак ОСОБА_1, розуміючи, що його злочинні дії виявлені, на зауваження не відреагував та з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 26 травня 2016 року, він знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого по АДРЕСА_6, скориставшись відсутністю продавця в магазині таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 500 гривень. Після чого став виходити з магазину, однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг оскільки в цей час до магазину зайшла ОСОБА_5 - продавець, яка виявила відсутність грошей в касі, почала вимагати повернути гроші та побігла за ним. Догнавши його ОСОБА_5, схопила за футболку та потягнула. Після чого він дістав частину грошей з кишені джинсів та викинув їх на землю, а іншу частину ОСОБА_5 сама дістала з вказаної кишені та забрала їх. Також, 26 травня 2016 року він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому по АДРЕСА_2 та скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 2500 гривень та мобільний телефон «Lenovo K 30T», вартістю 1160 гривень, який був в силікованому чохлі, вартістю 25 гривень. Викраденим розпорядився на власний розсуд. Також, 30 травня 2016 року він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить ОСОБА_6 та розташований в буд. АДРЕСА_3. Скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси - висувного ящику столу - грошові кошти в сумі 1780 гривень, які належали ОСОБА_6, а зі столу мобільний телефон моделі «LGT 370», який належав ОСОБА_8, вартістю 292 гривні. Після чого почав виходити з-за прилавку магазину, однак його дії помітила ОСОБА_8 і підійшла до нього, схопила його за комір футболки, після чого він викинув частину грошей в сумі 1580 гривень з рук на підлогу в магазині. Однак ОСОБА_8 продовжувала утримувати його за комірець футболки та не відпускала, на що він став погрожувати їй застосуванням фізичного насилля, а саме сказав, щоб вона його відпустила, бо він її вдарить. Після цього ОСОБА_8 відпустила його і він з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Також, 30 травня 2016 року він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебував в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого по АДРЕСА_4, скориставшись тим, що продавець за його діями не спостерігає, таємно викрав полотняну сумочку - барсетку, яка належала ОСОБА_9, вартістю 50 гривень, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 20000 гривень, два набори ключів в загальній кількості 7 штук, вартістю 10 гривень за 1 штуку на загальну суму 70 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. Також, 30 травня 2016 року він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебував в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_10 та скориставшись тим, що продавець ОСОБА_11 за його діями не спостерігає, таємно викрав з каси магазину грошові кошти в сумі 1900 гривень. Після чого з місця скоєння злочину намагався зникнути, однак його дії були виявлені покупцем магазину, особу якої в ході досудового розслідування не встановлено, яка стала робити йому зауваження та повідомила продавця ОСОБА_11 про те, що він викрав грошові кошти з каси. Після чого продавець ОСОБА_11 стала вимагати від нього повернути викрадені грошові кошти, однак він на зауваження не відреагував та з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно. Крім цього, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Також, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше перебував на профобліку з 2000 року по 2005 рік з діагнозом психічні і поведінкові розлади внаслідок сочетанного вживання психоактивних речовин зі шкідливими наслідками, знятий з обліку в 2005 році в зв'язку з засудженням волі, на військовому обліку не перебуває, не одружений, має середню спеціальну освіту, не працює.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2015 року засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Крім цього, засуджений ОСОБА_1 вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 року засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Харківської області від 25.11.2015 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 21.09.2015 року більш суворим, призначеним Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 28.09.2015 року ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки з застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк 2 роки. Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 в період іспитового строку знов скоїв злочини, а тому остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 03 червня 2016 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 0031/86 від 03 червня 2016 року.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 03 червня 2016 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 року та остаточно визначає до відбуття обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі, строком 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 03 червня 2016 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 0031/86 від 03 червня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 03 червня 2016 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчих експертиз № 3262 і № 3263від 09.06.2016 року в розмірі 527 гривень 76 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- автомобіль марки ДЕО-Ланос, який переданий ОСОБА_12 згідно зберігальної розписки, залишити у останнього;

- диски, надані ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які долучені до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12016220380001453 від 27.05.2016 року;

- футболку чоловічу, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 1334, знищити, як таку, що не представляє цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова