Рішення № 67561799, 29.06.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1820/16-ц

Провадження №: 2/0343/120/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

з участю: секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

адвоката - ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8 України, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, просить стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 1205478,43 гривень, за кредитним договором №158/КВ/Ф-06 від 11.09.2006 року, яка складається зі 447987,25 гривень заборгованості за тілом кредиту; 445991,35 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 311499,83 гривень - заборгованості за пенею; судові витрати у розмірі 18082,18 гривень.

В обгрунтування позову покликається на те, що 11.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №158/КВ/Ф-06, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 21000,00 доларів США, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі 13,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 11 вересня 2006 року по 10 вересня 2016 року.

У забезпечення виконання зобов"язання було укладено договір поруки № 158/Ф-06 від 11 вересня 2006 року, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за умовами якого обов"язок відповідати за зобов"язаннями ОСОБА_5, взяв на себе ОСОБА_6.

З метою забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору №158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 рокуміж Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5було укладено договір іпотеки від 11.09.2006 року, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу,згідно з яким в іпотеку передано житловий будинок загальною площею 77,2 м.кв. та земельну ділянку загальною площею 0,3044 га, що знаходяться по вул. Знесіння, 1 в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області.

24 квітня 2008 року у забезпечення виконання зобов"язання було укладено договір поруки № 158-КВ/Ф-06, посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до якого обов"язок відповідати за зобов"язаннями ОСОБА_5, взяла на себе ОСОБА_7.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_8 банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_11 передає (відступає) ОСОБА_12 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед ОСОБА_8 банком, внаслідок чого ОСОБА_13 замінює ОСОБА_11 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_11 ОСОБА_12 прав вимоги до боржників, ОСОБА_12 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_11) від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 року.

На день подання позовної заяви, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобовязання по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та іншої заборгованості, в результаті чого виникла прострочена заборгованість за кредитним договором, яка станом на 16.09.2016 року становить1205478,43 гривень.

Зважаючи на те, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обовязком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, зіславшись на вищевикладені обставини та не заперечив проти винесення заочного рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, хоча про час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вiдповiдач ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що 11.09.2006 року в м.Івано-Франківськ між ТОВ «Українськй промисловий банк», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір №158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 року. У зв»язку із виникненням деяких труднощів по погашенню кредитного договору, представник банку запропонував йому знайти покупця на будинок, який був предметом іпотеки. Таким покупцем виявилася ОСОБА_7, яка на пропозицію представника банку погодилась укласти договір поруки та погашати кредит, і з цих підстав будинок перейде їй у власність. З наданих ОСОБА_14 квитанцій вбачається, що остання погасила кредит, однак банк при зверненні до суду з позовною заявою цього не врахував та вказав всю суму боргу з відсотками та пенею за прострочення погашення кредиту. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити та не заперечив проти винесення заочного рішення.

Вiдповiдач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав та не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання на повторний виклик не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно, у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення.

Суд, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, вважає, що дану справу можна розглянути в порядку заочного провадження і позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» та ОСОБА_5 11.09.2006 року був укладений кредитний договір №158/КВ/Ф-06, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 21000,00 доларів США з розрахунку в розмірі 13,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 11 вересня 2006 року по 10 вересня 2016 року (а.с.7-11).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 175,00 дол. США по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення Кредиту. У випадку внесення Позичальником коштів на повернення заборгованості за кредитом у сумі, що перевищує розмір щомісячного платежу по Кредиту, надлишкова сума коштів, після виконання п.2.9 та п.4.2.2 цього Договору, зараховується в рахунок повернення Кредиту. Розмір останнього платежу по остаточному погашенню Кредиту дорівнює залишку заборгованості по Кредиту на дату остаточного погашення та може відрізнятись від розміру щомісячного платежу по Кредиту, зазначеного у п.2.4. У випадку внесення платежу по Кредиту та/або процентах, комісіях в післяопераційний час днем погашення заборгованості вважається наступний за днем внесення платежу робочий день.

Згідно п.1.5, 2.6, 2,7 Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування Кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 10 (десяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника, відкритого у ОСОБА_12 (філії).

У ч. 1 ст. 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

У забезпечення виконання зобов"язання було укладено договір поруки № 158/Ф-06 від 11 вересня 2006 року, відповідно до якого обов"язок відповідати за зобов"язаннями ОСОБА_5, взяв на себе ОСОБА_6 (а.с.12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, у забезпечення виконання зобов"язання було також укладено договір поруки № 158-КВ/Ф-06 від 24 квітня 2008 року, відповідно до якого обов"язок відповідати за зобов"язаннями ОСОБА_5, взяла на себе ОСОБА_7 (а.с.65).

Відповідно до п. 3 вищевказаних договорів поруки поручитель та боржники несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків (а.с. 12-13, 65).

Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд може визнати явку відповідача обов'язковою для дачі в судовому засіданні особистих пояснень.

З цих підстав, 21.11.2016 року ухвалою Долинського районного суду залучено до участі у справі ОСОБА_7, як співвідповідача у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8 України, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору №158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 рокуміж Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5було укладено договір іпотеки від 11.09.2006 року, згідно з яким в іпотеку передано житловий будинок загальною площею 77,2 м.кв. та земельна ділянка загальною площею 0,3044 га, що знаходиться по вул. Знесіння, 1 в с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області.

У відповідності до копії договору про іпотечний кредит від 11.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5укладено договір про іпотечний кредит, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 21000,00 доларів США на строк до 10.09.2016 року зі сплатою щомісячних процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та штрафні санкції (а.с.63-64).

Зі змісту ст. ст. 572, 575, 589, 590 ЦК України випливає, що виконання зобов'язання може забезпечуватись іпотекою - заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулює неплатоспроможності банків ОСОБА_15 на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 року включно (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надалі за текстом - Закон, встановлюються правові, фінансові та організаційні за функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, ОСОБА_8 банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно п.1, ч.1 ст. 48 вищевказаного закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації здійснює повноваження органів управління банку, згідно п.4,8 ч. 1 ст. 48 Закону, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Кредитний договір № 158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», права вимоги за яким перейшли до ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі- продажу прав вимоги за кредитами від 30.06.2010 року (а.с.22-24), знаходиться в забезпеченні у ОСОБА_8 банку України за зобовязаннями ПАТ «Дельта Банк» перед ОСОБА_8 банком України.

Відповідно до ст. 35 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

П.14 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №158/КВ/Ф-06 від 11 вересня 2006 року станом на 16.09.2016 року загальна сума заборгованості складає 1205478,43 гривень, з яких 17094,37 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2620,6713 гривень) становить 447987,25 гривень заборгованість за тілом кредиту; 17018,21 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2620,6713 гривень) становить 445991,35 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 311499,83 гривень - заборгованість за пенею, що у відповідності до ст. 60 ЦПК являється належним доказом (а.с.8-21).

У відповідності до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 1054 Цивільного кодексу Українипередбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки ОСОБА_8 банку України.

Щодо солідарного стягнення з поручителів - відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 4.1.4 постанови № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24 листопада 2014 року роз'яснив, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи те, що у даному випадку укладені договори поруки, за якими поручителі несуть солідарну відповідальності перед кредитором солідарно, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 2-62гс14, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, суд вважає за необхідне позов задоволити та стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №158/КВ/Ф-06, укладеним 11.09.2006 року між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 у розмірі 1205478,43 гривень, яка складається з: 447987,25 гривень заборгованість за тілом кредиту; 445991,35 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 311499,83 гривень - заборгованість за пенею.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та ст.ст. 525, 526, 599, 611, 631, 1046, 1048, 1049,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215, 218, 224, 226-228 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за користування кредитом згідно кредитного договору №158/КВ/Ф-06 від 11.09.2006 року у розмірі 1205478 (один мільйон двісті п»ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 43 копійки, яка складається з 447987,25 гривень заборгованості за тілом кредиту; 445991,35 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 311499,83 гривень - заборгованості за пенею.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» по 6027,40 гривень з кожного понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу ознайомлення з мотивувальною частиною рішення.. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:

Повне рішення суду виготовлено: 03.07.2017 року