Постанова № 67561165, 30.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

760/2349/17

2-а/760/936/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та рішень неправомірними, зобов?язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила суд визнати неправомірними дії і рішення управління Пенсійного фонду України Солом?янському районі м. Києва щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років у зв?язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 №263-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1715зп від 05.12.2016; зобов?язати управління Пенсійного фонду України в Солом?янському районі м. Києва провести перерахунок позивачу пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1715зп від 05.12.2016 відповідно до частини 13, 17, (18) ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії №2663-ІІІ від 12.07.2001), виходячи з розрахунку 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити заборгованість по пенсії, що виникне на день такого перерахунку з 06.12.2016, мотивуючи свої вимоги наступним.

Так, позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та з лютого 2003 року одержує пенсію за вислугу років згідно вимог Закону України "Про прокуратуру". Пенсія їй призначена із розрахунку 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач вказує, що вона була звільнена з роботи в органах прокуратури України (з посади слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України), у зв?язку з виходом на пенсію за вислугою років.

07.12.2016 вона звернулась до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі та відсотках відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України №18-1715 від 06.12.2016.

Так, постановою КМУ "Про упорядкування структур та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 №505 із відповідними змінами були затверджені схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.

Згідно ч.ч.4, 5 Постанови КМУ "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій" від 31.05.2000 №865 в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ, заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким призначена пенсія з дня набрання чинності Закону України "Про державну службу", визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Позивач продовжує, що у грудні 2016 року в Генеральній прокуратурі України, де вона працювала до виходу на пенсію, вона отримала довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії, непрацюючим державним службовцям для її перерахунку з 01.12.2015.

07.12.2016 позивач подала відповідачу заяву про перерахунок пенсії і зазначену довідку.

05.01.2017 позивач отримала відповідь від відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку, обгрунтовану тим, що 02.03.2015 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно якого з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися згідно з Законом України "Про державну службу". Відтак, з 01.06.2015 органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" не призначаються, а призначені до 01.06.2015 - не перераховуються. Також відповідач повідомив, що з 01.05.2016 набрав чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, а відповідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 - втратив чинність.

Так, відповідач переконував, що тепер пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунки пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям даним законом не передбачено. На підставі викладеного відповідач відповів, що підстав для перерахунку пенсії державного службовця з 01.05.2016 немає.

Позивач категорично не погоджується із такою позицією відповідача і оскаржує таку відмову до суду з посиланням на рішення Конституційного Суду України, а також безпосередньо на норми Конституції України, згідно яких будь-яке обмеження/звуження прав особи та громадянина є неможливим (а.с.4-8)

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності та зауважила, що позовні вимоги підтримує (а.с.36)

Представник віповідача також подав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи, окремо долучив письмові заперечення та додатки до них (а.с.23-25, 31, 33-34)

Так, позиція представника відповідача ідентична позиція відповідача, яка висловлена останнім у відповіді на заяву позивача і яка наведена судом вище.

В своїх додаткових поясненнях представник відповідача також просить врахувати під час ухвалення рішення у цій справі рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, згідно якого за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові актине мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений в ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На даний час, стверджує представник відповідача обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 в разі не прийняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, що призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Отже, на думку відповідача, вищезазначеним нормативно - правовим актом, а саме п. 5 Прикінцевих положень визначено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому переконаний, що з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах вищезазначеного Закону, не призначаються, раніш призначені пенсії не перераховуються.

Відповідач зазначив, що оскільки позивач звернулась до Управління з заявою про перерахунок пенсії 07.12.2016, надавши довідку про заробітну плату видану Генеральною прокуратурою України №18-1715зп від 06.12.2016, то 05.01.2017 відповідачем обґрунтовано було надано відмову щодо перерахунку пенсії.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Судовим розглядом вставновлено та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку у відповідача з лютого 2003 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001, розмір її пенсії складає 90% від посадового окладу з урахуванням відповідних надбавок.

На час виникнення спірних правовідносин слід же керуватися положеннями Закону України "Про державну службу", який набрав чинності з 01.05.2016.

Так, 07.12.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку із підвищенням з 01.12.2015 посадових окладів на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1715зп від 06.12.2016.

Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" не призначаються, а раніше призначені - не перераховуються.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього закону, Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення даного закону регулюють відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим же законом або в тій частині, що не суперечить його положенням.

Таким чином, суд погоджується із позицією представника відповідача, що на позивача розповсюджується дія норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку подання та оформлення документів для перерахунку призначеної пенсії.

В той же час, також є правильним посилання на наступне.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015, Прикінцевих положеннях міститься посилання на те, що Закон України "Про державну службу" 1993 року втрачає чинність, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10, 12 цього розділу.

Перерахунок же пенсій державним службовцям, який був передбачений ст.37-1 Закону України "Про державну службу" 1993 року також не може бути тепер здійснений, оскільки втратили чинність дані положення закону у зв'язку із прийняттям і набуттям чинності нового закону, тому суд погоджується із відповідачем в тій частині, що правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Згідно ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, яка набрала чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.05.2016 по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, відтак позиція позивача є помилковою.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 не містить такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Згідно ст.19 Конституції Украни органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв виключно в межах і порядку, передбачених нормами діючого на момент вчинення певної дії законодавства.

Законодавством, чинним станом на час призначення позивачу пенсії було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, у зв'язку із підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою в грудні 2016 року про проведення перерахунку пенсії, законодаство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

При цьому, враховуючи посилання позивача на норми Конституції України щодо недопустимості обмеження (звуження) існуючих прав та свобод, суд акцентує увагу позивача на тому, що відмова відповідача в даному конкретному випадку не призвела до зменшення пенсії позивача, яку вона отримувала до цього, тобто не відбулося звуження обсягу вже набутих ним прав та/або позбавлення її права на соціальний захист.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,11, 69-71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та рішень неправомірними, зобов?язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: В.С. Кицюк