Постанова № 6755863, 24.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3409/09/0570

час прийняття постанови: 12-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд», м. Маріуполь

про стягнення грошових коштів, одержаних за нікчемним правочином в доход держави у сумі 69100 грн.

за участю представників

від позивача: Сарбаш О.О., за довір. від 06.03.2009р.

відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» про стягнення грошових коштів, одержаних за нікчемним правочином в доход держави у сумі 69100 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України 11 «Про державну податкову службу в Україні», статей 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статті 208 Господарського кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбуд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом, включене до ЄДРПОУ за номером 24155285.

Приписами частини 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому відповідно до частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Органи державної податкової служби, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 статті 10 звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за право чинами, вчиненими з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Частинами 1, 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбуд», що зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України 5 червня 1996 року під № 24155285 та перебуває на обліку в Жовтневій МДШ м. Маріуполя як платник податків було придбано особами - Кобзаревим Олександром Леонідовичем та Резнік Інною Василівною, відносно яких Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області винесено вирок від 15 лютого 2008 року по справі № 1-88/08 та який набрав законної сили 2 березня 2008 року, про вчинення ними злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» від 29 вересня 2006 року № 4/06 Істратова А.І., яка не була усвідомлена про злочинні наміри членів організованої групи, була звільнена з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» та цим же протоколом Кобзарев О.Л. призначив себе директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» з 1 жовтня 2006 року, після чого йому були передані засновницькі та реєстраційні документи і кліше круглої печатки підприємства.

22 серпня 2001 року був відкритий поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» в національній валюті № 26002006001 в Маріупольській філії ЗАТ «Донгорбанк». До банку надано карточку зі зразком підпису Кобзарева О.Л., як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» - особи, яка має право підпису платіжних банківських документів, і кліше круглої печатки підприємства, внаслідок чого Кобзарев О.Л. та Резнік І.В. отримали можливість розпоряджатися грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд».

Згідно пункту 3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд», підприємство створене з метою одержання прибутку і задоволення потреб населення в товарах народного споживання і послугах.

Проте, Кобзарев О.Л. та Резнік І.В. з метою прикриття незаконної діяльності по переказу безготівкових грошових коштів в готівкові і легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, умисно, з корисливих мотивів, в період з жовтня 2006 року по 21 травня 2007 року систематично здійснювали незаконну діяльність таку, як пошук суб'єктів підприємницької діяльності, що мали потребу в готівкових грошових коштах, з метою пропонування послуг з переведення грошових коштів із безготівкових в готівкові; після досягнення домовленості про умови переведення у готівку грошових коштів і суму винагороди в розмірі від 4,5 до 6 відсотків від суми безготівкових грошових коштів, які необхідно перевести у готівку, повідомляли реквізити рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» на який підприємства контрагенти перераховували безготівкові грошові кошти за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Кобзарев О.Л. та Резнік І.В. заповнювали грошові чеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» на отримання готівкових грошових коштів з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд», шляхом внесення в них завідомо неправдивих відомостей про мету витрат, на які знімалася готівка - на закупівлю товарів, за надані послуги і виконані роботи, для повернення фінансової допомоги.

Здійснюючи незаконну діяльність з переведення у готівку безготівкових грошових коштів, легалізацію (відмиванню) грошових коштів одержаних, злочинним шляхом, захованню і маскуванню незаконного походження таких грошових коштів, Кобзарев О.Л. діючи спільно з Резнік І.В., умисно вніс свідомо неправдиві відомості до рядку «мета витрат» про цілі витрат, по яким знімались в касі банку готівкові грошові кошти, в офіційний документ - грошовий чек Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» на зняття готівкових грошових коштів з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» № 26002006001 в Маріупольській філії ЗАТ «Донгорбанк» тоді як фактично, витрати по чеку не здійснювалися.

Кобзарев О.Л., виконав свій підпис в грошовому чеку, як директор підприємства, що має право підпису банківських документів, завірив його відтисненням кліше круглої печатки підприємства для додання йому виду законного документу, та надав такий завідомо неправдивий документ Резнік І.В., яка надала його в касу відділення банку, де по цьому підробленому чеку Резнік І.В. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» № 26002006001 в готівковій формі одержала грошові кошти, раніше перераховані із цього приводу підприємствами-контрагентами в безготівковій формі, після чого передала цю готівку Кобзареву О.Л.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 2 статті 202 цього кодексу зазначено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України є правочин. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з вироку в матеріалах справи, Резніком І.В. вчинений односторонній правочин, спрямований на отримання грошових коштів у касі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», з фіктивною метою здійснення закупівлі товару.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 лютого 2008 року у кримінальній справі № 1-88/08 за обвинуваченням Кобзарева О.Л. та Резнік І.В. є доказом спрямованості умислу та доведення мети, суперечної інтересам держави та суспільства при здійсненні оспорюваного правочину.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 року № 249 легалізація (відмивання) доходів - вчинення дій, визначених статтею 2 цього Закону, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів. Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» Кобзарева О.Л. та Резнік І.В. по віднесенню на витрати грошових коштів, які були отримані у касі Маріупольської філії ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит» по чеку за № КЄ 6063093 від 24 жовтня 2006 року, в сумі 69100 грн., спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, що є діяльністю, яка порушує публічний порядок та моральні засади суспільства та спрямовані на набуття, зміну, та припинення цивільних прав та обов'язків щодо отримання зазначених грошових коштів (правочин), які є нікчемними.

Отже, правочин, спрямований на легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, який вчинено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» Кобзаревим О.Л. та Резнік І.В. та підтверджено чеком № КЄ 6063093 від 24 жовтня 2006 року, що встановлено обвинувальним Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 лютого 2008 року по справі № 1-88/08, є таким, що порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, тобто є нікчемним, та все отримане за цим правочином у сумі 69100 грн. підлягає стягненню у доход держави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 79, 86-87, 94, 99, 104-107, 110-112, 153-154, 158, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» про стягнення грошових коштів, одержаних за нікчемним правочином в доход держави у сумі 69100 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбуд» (87532, м.Маріуполь, вул. Торгова, 9, ЄДРПОУ 24155285) на користь державного бюджету (р/р № 31118106700051, ЄДРПО 34686694, код платежу 21081100, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: Державний бюджет м. Маріуполя) грошові кошти, одержані за нікчемним правочином, згідно до грошового чеку № КЄ 6063093 від 24 жовтня 2006 року у розмірі 69100 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.