Постанова № 67555331, 04.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 916/681/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Жекова В.І.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

За участю представників:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 травня 2017 року

у справі № 916/681/17

за позовом: Комунальної установи «Одеський обласний клінічний медичний центр»

до відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

про стягнення 3082,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Комунальна установа «Одеський обласний клінічний медичний центр» звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення заборгованості у розмірі 3082,66 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору про надання послуг з проведення медичних оглядів №25-о від 17.02.2014р. щодо оплати у повному обсязі наданих у січні 2015 року послуг з проведення медичного огляду робітників відповідача.

ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» не визнало позов посилаючись на те, що з боку позивача не було дотримано вимог чинного законодавства та додаткової угоди від 30.12.2014р. до договору №25-о від 17.02.2014р. щодо реєстрації податкової накладної № 5 від 30.01.2015р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, у звязку з чим у підприємства відсутні правові підстави для формування податкового кредиту та сплати податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 травня 2017 року (суддя Демешин О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт Чорноморськ на користь Комунальної установи „Одеський обласний клінічний медичний центр 3082,66 грн. боргу та 1600 гривень судового збору.

В апеляційній скарзі ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на те, що при прийнятті рішення місцевим судом були неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, що згідно з положеннями ст. 104 ГПК України є підставами для його скасування.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 64, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2014 року між Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт», найменування якого змінено на Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ», (замовник) та Комунальною установою „Одеський обласний клінічний медичний центр (виконавець) було укладено договір про надання послуг з проведення медичних оглядів №25-о, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобовязався надати послуги з проведення первинних, періодичних та позачергових медичних оглядів робітників замовника, а замовник зобовязався прийняти та оплатити такі послуги.

В преамбулі даного договору зазначено, що ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та Комунальна установа „Одеський обласний клінічний медичний центр є платниками податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Податковим кодексом України, платниками податку на додану вартість (ПДВ).

Згідно з умовами п.п. 2.1, 2.3 даного договору, загальна вартість послуг за договором складає 800 000 грн.; оплата вартості послуг здійснюється банківським переведенням коштів на рахунок виконавця за фактом надання послуг після підписання відповідного акта наданих послуг згідно виставленого виконавцем рахунку, протягом тридцяти банківських днів з дня підписання акту наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 року (п. 8.1 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що зміни та доповнення до договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невідємними частинами.

Додатковою угодою від 30.12.2014 року до договору №25-о від 17.02.2014р. сторони дійшли згоди про внесення змін до даного договору та виклали його пункти 2.1, 2.3, 5.1, 8.1 в наступній редакції:

п. 2.1 Загальна вартість послуг за договором складає 350 000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 58 333,33 грн.;

п. 2.3. Замовник оплачує послуги шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок виконавця у безготівковій формі на підставі виставленого виконавцем рахунку, а також зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка видана замовнику в установленому законодавством порядку, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг або акта наданих послуг та отримання від виконавця належним чином оформленого рахунку.

У разі не надання виконавцем податкової накладної, оформленої і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з Податковим кодексом України, або надання податкової накладної оформленої і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням вимог Податкового кодексу України в термін до 15 діб від дати податкової накладної, замовник має право сплатити вартість послуг без врахування суми ПДВ, і зобов'язання замовника з оплати вартості послуг в такому випадку вважаються виконаними у повному обсязі належним чином;

п. 5.1 Виконавець зобовязаний:

- надати послуги в строк, визначений цим договором;

- забезпечувати якість наданих послуг, відповідно до вимог даного договору;

- після надання послуг за даним договором надати замовнику акт наданих послуг;

- зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України та видати її замовнику в установленому законодавством порядку;

- сплатити штраф і відшкодувати збитки у разі невиконання або неналежного виконання ним зобовязань за договором.

п. 8.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 28.02.2015 року.

Додатковою угодою від 10.04.2015р. до договору №25-о від 17.02.2014р. сторони внесли зміни до даного договору та виклали його пункт 2.1 в наступній редакції: Загальна вартість послуг за договором складає 370 000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 61 666,67 грн.

30.01.2015 року сторонами було підписано акт №1 виконаних робіт при наданні послуг з проведення медичного огляду у січні 2015 року вартістю 18 495,98 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3082,66 грн., на підставі договору № 25-о від 17.02.2014р. і додаткової угоди № 1 від 30.12.2014р., та позивач виставив відповідачеві рахунок №1/15 від 30.01.2015р. на оплату вартості наданих послуг в сумі 18 495,98 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3082,66 грн.

23.04.2015 року відповідач частково оплатив вартість наданих йому у січні 2015 року послуг на суму 15413,32 грн., що підтверджується банківською випискою та не заперечується сторонами, тобто без урахування суми ПДВ у розмірі 3082,66 грн.

Претензією № 01-19 від 09.10.2015р. позивач повідомив відповідача про наявність простроченої заборгованості у розмірі 3082,66 грн. ПДВ за надані у січні 2015 року послуги згідно з договором №25-о від 17.02.2014р. і додатковою угодою від 30.12.2014р. до нього та виклав вимогу у найкоротший термін сплатити зазначені кошти.

У відповідь на цю претензію, листом від 11.11.2015р. № 931/04-13 3879 відповідач, з посиланням на умови договору та положення Податкового кодексу України і Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та

деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VІІІ від 28.12.2014р., повідомив позивача про те, що оскільки з боку комунальної установи не було дотримано вимог чинного законодавства щодо реєстрації податкової накладної № 5 від 30.01.2015р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, то у ДП «Іллічівський морський торговельний порт» відсутні правові підстави для формування податкового кредиту та сплати податку на додану вартість.

Наведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимога комунальної установи „Одеський обласний клінічний медичний центр про стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» заборгованості у розмірі 3082,66 грн., яка виникла у звязку з оплатою вартості наданих у січні 2015 року послуг з проведення медичного огляду робітників відповідача згідно з договором №25-о від 17.02.2014р., без врахування суми податку на додану вартість (ПДВ).

Задовольняючи позов повністю місцевий господарський суд керувався приписами ст. 526 ЦК України та виходив із того, що відповідач не сплатив позивачу суму ПДВ в розмірі 3082,66 грн., посилаючись на невиконання останнім вимог ст..201 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VІІІ від 28.12.2014р. Між тим, абзацом третім розділу II „Прикінцеві положення вказаного Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015року, крім абзацу тридцять першого пункту 49 (щодо змін до статті 201) та деяких інших пунктів які набирають силу з 1 липня 2015року. Таким чином, у позивача станом на дату складання податкової накладної від 30.01.2015р. ще не виникло зобовязання з реєстрації вказаної накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних і, відповідно, у відповідача не було підстав для сплати вартості послуг без врахування суми ПДВ у відповідності до пункту 2.3. Договору.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх даних, що містяться в матеріалах справи, та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, судом установлено, що умовами п.п. 2.3 та 5.1 договору № 25-о від 17.02.2014р. в редакції додаткової угоди від 30.12.2014р. до нього, сторони встановили, що замовник оплачує послуги шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок виконавця у безготівковій формі на підставі виставленого виконавцем рахунку, а також зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка видана замовнику в установленому законодавством порядку, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг або акта наданих послуг та отримання від виконавця належним чином оформленого рахунку.

У разі не надання виконавцем податкової накладної, оформленої і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з Податковим кодексом України, або надання податкової накладної оформленої і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням вимог Податкового кодексу України в термін до 15 діб від дати податкової накладної, замовник має право сплатити вартість послуг без врахування суми ПДВ, і зобов'язання замовника з оплати вартості послуг в такому випадку вважаються виконаними у повному обсязі належним чином.

Виконавець зобовязаний, зокрема, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України та видати її замовнику в установленому законодавством порядку.

Отже, умовами договору встановлено обовязок позивача оформити і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України податкову накладну та видати її відповідачу, і при цьому, умови договору не містять будь яких застережень щодо мінімальної чи максимальної суми податку на додану вартість в одній податковій накладній, а також передбачено право відповідача у разі ненадання йому позивачем такої податкової накладної сплатити вартість послуг без врахування суми ПДВ, і при цьому, його зобовязання з оплати вартості послуг в такому випадку вважаються виконаними у повному обсязі належним чином.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже документом, який посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, зобовязання за якою включені до податкової декларації відповідного періоду.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції установлено, що в порушення свого договірного обовязку та вимог податкового законодавства за надані у січні 2015 року послуги згідно з укладеним між сторонами договором №25-о від 17.02.2014р. позивач на дату виникнення податкового зобовязання не склав податкову накладну в електронній формі, не зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін та не видав відповідачеві. Не складення позивачем податкової накладної в електронній формі та відсутність її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, призвело до неможливості оформлення відповідачем податкового кредиту на суму 3082,66 грн.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем свого договірного та законодавчо встановленого обовязку щодо складання податкової накладної в електронній формі, здійснення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін та видачі відповідачеві, виходячи з умов п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2014р. до нього, слід вважати зобовязання останнього з оплати вартості наданих у січні 2015 року послуг виконаними у повному обсязі належним чином, у звязку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Слід зазначити, що місцевий господарський суд фактично ухилився від встановлення та належної правової оцінки вказаних обставин, які мають істотне значення для вирішення даного спору по суті.

Помилковим та безпідставним є посилання місцевого суду на те, що станом на дату складання податкової накладної від 30.01.2015р. у позивача ще не виникло зобовязання з реєстрації вказаної накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки абзацом третім розділу II „Прикінцеві положення Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VІІІ від 28.12.2014р. встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015року, крім абзацу тридцять першого пункту 49 (щодо змін до статті 201) та деяких інших пунктів які набирають силу з 1 липня 2015року.

Згідно з абзацом тридцять першим пункту 49 вказаного Закону, доповнено ст. 201 Податкового кодексу України пунктом 201.11-1 такого змісту: «Платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 201.11 цієї статті». Отже, він не регулює виниклі між сторонами правовідносини і взагалі не стосується предмета спору у справі.

Судом залишено поза увагою, що обовязок позивача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України щодо строків та порядку її реєстрації встановлено умовами пунктів 2.3, 5.1 договору №25-о від 17.02.2014р. в редакції додаткової угоди від 30.12.2014р. до нього.

З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про те, що податкові накладні, складені платником податків у січні 2015 року та сума податку на додану вартість яких становить менше ніж 10 тис. грн. можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за бажанням платника податку, з посиланням на п. 11 підрозділ 2 розділ ХХ Податкового кодексу України, оскільки, як вже було зазначено вище, умовами договору встановлено обовязок позивача оформити і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України податкову накладну та видати її відповідачу, незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову повністю місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, у звязку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1760 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2017 року у справі № 916/681/17 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Комунальної установи «Одеський обласний клінічний медичний центр» (код ЄДРПОУ 21008313) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (код ЄДРПОУ 01125672) судові витрати в сумі 1760 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням правильних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_2