Постанова № 67555308, 05.07.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р.Справа № 907/878/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Плотніцького Б.Д.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Михайлишин С.В.

за участю представників

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, вих. №839/9/10-00 від 24.05.2017 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2017 року, cуддя Васьковський О.В.

у справі №907/878/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест - Ост- Інвест", с. Луг, Рахівський район

до відповідача Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Закарпатська область, м. Рахів

про стягнення 290 794,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2017 року у справі № 907/878/16 позов задоволено. З Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест - Ост- Інвест" стягнуто 290 794,80 грн. заборгованості та 4 350, 00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Закарпатської області у даній справі, Державна податкова інспекція у Рахівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вест - Ост- Інвест".

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що обєм робіт на суму 81 094, 80 грн., зазначений в акті приймання виконаних робіт № 2 за грудень 2013 року, не передбачений проектом робіт та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт. Разом з тим, скаржник зазначає, що проведення вказаних робіт було необхідне з метою подальшого виконання будівельних робіт. Обєм виконаних робіт згідно акту приймання виконаних робіт № 1 за грудень 2013 року на суму 209 655 грн. передбачений проектом, проте вказані роботи не прийняті Замовником у звязку з відсутністю бюджетних асигнувань.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року Державній податковій інспекції у Рахівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.07.2017 року.

У звязку з закінченням терміну повноважень судді Михалюк О.В., відповідно до ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було проведено автоматичну заміну судді-члена колегії, замість судді Михалюк О.В. введено суддю Кордюк Г.Т.

У судове засідання, призначене на 05.07.2017 року, сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Скаржник подав на розгляд суду клопотання (вх. № 01-04/4421/17 від 03.07.2017 року) про розгляд справи у відсутності його представника, за наявними у справі доказами.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 29.09.11 між сторонами у справі було укладено договір №41 про закупівлю робіт за державні кошти (із змінами внесеними додатковими угодами №3.41 від 31.12.12 та №2.41 від 2013 року) (далі - договір), згідно з п.п.1.1,1.3 якого підрядник (Позивач) на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору зобовязався у 2011-2012 роках виконати роботи згідно календарного графіка виконання робіт з будівництва адміністративної будівлі Державної податкової інспекції у Рахівському районі (згідно додаткової угоди №2.41 від 2013 р. ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області ДПС замінено на ДПІ у Рахівському районі Головного Управління Міндоходів у Закарпатській області), а замовник (Відповідач) прийняти і оплатити належним чином виконані підрядником роботи, склад та обсяги яких визначаються кошторисною документацією, яка є невідємною складовою частиною цього договору.

Ціна договору складає 4 284 213,00 грн. і визначається кошторисною документацією, окрім випадків коли змінюється бюджетне фінансування видатків у бік зменшення, незалежних від замовника причин (п.3.2 договору).

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи здійснюється згідно актів приймання виконаних робіт, підписаних сторонами за формою КБ-2в та довідки форми КБ-3. Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 5 днів з моменту підписання підрядником і замовником акту виконаних робіт, який підтверджує факт приймання-передачі результату робіт від підрядника замовнику.

Згідно з п.5.1 договору (із змінами внесеними відповідно до додаткової угоди від 31.12.13 ) строки виконання робіт та строк дії договору встановлено до 31.12.14.

З метою контролю за виконанням робіт у строки, встановлені договором, 30.09.11 між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг з технічного нагляду №15, згідно з п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобовязався здійснювати технічний нагляд за будівництвом обєкту: будівництво адміністративної будівлі Державної податкової інспекції у Рахівському районі за адресою: м.Рахів, вул.І.Франка, що, відповідно, є предметом договору №41 про закупівлю робіт за державні кошти від 29.09.11 (п.6.2.2 договору).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до актів виконаних робіт № 1 та № 2 за грудень 2013 року Позивачем виконано робіт на суму 290 749, 80 грн. Вказані акти зі сторони замовника не підписані, однак обсяг виконаних робіт згідно вищевказаних актів та їх відповідність вимогам договору перевірені відповідальною особою відповідача за здійснення технічного нагляд фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Відповідач не заперечує факт виконання позивачем обсягу робіт на суму 290 749,80 грн. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт№1 (на суму 209655,00 грн.) та №2 (на суму 81094,80 грн.) за грудень 2013 року, однак посилається на те, що частина робіт не передбачена проектом робіт та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт, та на відсутність бюджетних асигнувань.

Разом з тим скаржник зазначає про те, що проведення робіт, визначених актом № 2 за грудень 2013 року, було необхідне з метою подальшого виконання будівельних робіт, та у разі внесення змін до проекту будівництва такі роботи будуть оплачені.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що Відповідач визнає факт виконання Позивачем обєму робіт на заявлену до стягнення суму.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання в частині оплати наданих Позивачем послуг, у звязку з чим наявна заборгованість в сумі 290 749,80 грн. підлягає стягненню у примусовому порядку.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, доводи Відповідача про те, що частина виконаних Позивачем робіт не передбачена проектом робіт та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт, є безпідставними, оскільки Відповідачем не подано суду доказів, які б свідчили про те, що останній звертався до Позивача з заявою, передбаченою ч. 1 ст. 853 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи наявний комісійний акт огляду та прийомки котловану від 27.10.2011 року, відповідно до якого автору проекту рекомендовано внести зміни в конструктивну та кошторисну частини проекту у звязку зі зміною (збільшенням) обєму робіт (а.с. 78).

Докази внесення змін, зокрема, до кошторисної документації в матеріалах справи відсутні. Однак, фактично роботи Позивачем виконані, що не заперечується Відповідачем.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини, на які він покликається як на підставу своїх вимог.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року підписані уповноваженою особою відповідача у грудні 2013 на суму 290 749,80 грн.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду

Посилання скаржника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду як на підставу для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт є безпідставними, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору, зокрема, з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення його від обовязку з оплати Позивачу коштів за фактично виконаний обєм робіт.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки він не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність заявленого позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2017 року у справі № 907/878/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Суддя Г.Т. Кордюк

Суддя І.Б. Малех