Постанова № 67555271, 03.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа№ 911/995/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017р.

у справі № 911/995/17 (суддя Мальована Л.Я.) про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармюніон БСВ Девелопмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

про стягнення 718 330 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/995/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фармюніон БСВ Девелопмент" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 718 330 грн. 26 коп.

30.05.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" звернулось до господарського суду Київської області, в порядку статті 60 ГПК України із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармюніон БСВ Девелопмент" про визнання недійсним Договору поставки № 34 від 26.01.2017 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2017 зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду у зв'язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та передати до господарського суду Київської області зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Скарга мотивована тим, що при винесені оскаржуваної ухвали судом було порушено норми процесуального права, оскільки при поданні зустрічного позову заявник сплатив судовий збір через портал Судової влади України (http://court.gov.ua/), про що надав відповідні докази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Ткаченка Б.Р.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 26.06.2017.

26.06.2017 відповідач (апелянт) подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 відкладено розгляд справи на 03.07.2017.

03.07.2017 представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника від 26.06.2017.

03.07.2017 відповідач (апелянт) подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, участь представників сторін в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розглядає скаргу на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/995/17 товариства з обмеженою відповідальністю "Фармюніон БСВ Девелопмент" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 718 330 грн. 26 коп. заборгованості за договором поставки №34 від 26.01.2017.

30.05.2017 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" звернулось до господарського суду Київської області, в порядку статті 60 ГПК України із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармюніон БСВ Девелопмент" про визнання недійсним Договору поставки № 34 від 26.01.2017 року.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2017, прийнятою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду.

Мотивуючи підстави для повернення зустрічної позовної заяви суд першої інстанції послався на те, що належним доказом сплати позивачем судового збору є оригінал платіжного доручення із засвідчувальним написом про зарахування коштів до державного бюджету, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Натомість в якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 32911 від 29.05.2017 р. на суму 1600 грн. 00 коп., що не містить вказаного засвідчувального напису.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1600 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Закон України "Про судовий збір" не містить обов'язку сплачувати судовий збір виключно через установи банку, оскільки положення статті 6 вказаного закону, яким встановлювався обов'язок сплати збору виключно через банківські установи було виключено з тексту закону ще в 2015 році.

ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України в Листі від 27.11.2015 вказало наступне: "01.09.2015 норма про обов'язкову сплату судового збору тільки через банки була виключена. Ці зміни дозволяють використовувати більш зручні способи проплати збору, в тому числі через онлайн- системи, включаючи портал Судової влади України. У таких випадках платник здійснює переказ коштів з використанням електронного платіжного засобу. Платник має можливість отримати (роздрукувати) тільки документ, який підтверджує здійснення ним операції про безготівкове перерахування відповідної суми судового збору. Він не містить підпису і відтиску печатки банку. Крім того, процесуальне законодавство не передбачає чіткого визначення виду платіжного документа, який повинен подаватися до суду на підтвердження оплати збору. Діючі редакції процесуальних кодексів визначають лише те, що до суду подається документ про сплату судового збору. Тобто, це може бути будь-який документ, що підтверджує перерахування коштів",

У пункті 2.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що Законом передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). При цьому господарський суд може з'ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд першої інстанції повинен був перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а не повертати зустрічну позовну заяву без розгляду, оскільки, як вбачається з доданої до матеріалів зустрічного позову квитанції № 32911 від 29.05.2017 на суму 1600,00 грн., судовий збір сплачено онлайн через портал Судової влади України, тому, відповідно, квитанція про оплату судового збору не може містити підписів платника та працівника банку та є належним доказом, який підтверджує сплату судового збору.

При цьому, Господарський суд Київської області, у разі наявності сумнівів щодо зарахування судового збору, не був позбавлений можливості та повинен був витребувати від заявника відповідну довідку з органу Державної казначейської служби України, що підтверджує факт надходження судового збору до державного бюджету України.

Проте, суд першої інстанції фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 1 ст. 6 § 1, ст. 8, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції неправильно застосував п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі № 911/995/17 підлягає скасуванню, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" має бути переданий для спільного розгляду з первісним позовом до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4.8 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 року у справі №911/995/17 скасувати.

3. Матеріали справи №911/995/17 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець