Постанова № 67555260, 03.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа№ 911/149/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

Школьна К.В. - представник за довіреністю № 705 від 22.11.2016;

Губа Г.І. - представник за довіреністю № 229 від 10.05.2017;

Кузьменко В.П. - представник за довіреністю № 264 від 25.05.2017;

Дробот О.І. - представник за довіреністю № 147 від 22.03.2017;

Дідиченко В.І. - представник за довіреністю № 228 від 08.06.2017;

Гаврада В.М. - представник за довіреністю № 226 від 10.05.2017;

Несвіта В.Б. - представник за довіреністю № 171 від 04.04.2017;

від відповідача: Золотарьов О.М. - представник за довіреністю № 60-328/17-10 від 30.01.2017;

від третьої особи 1: Чурпіту Ю.М. - представник за довіреністю № 8 від 16.01.2017;

від третьої особи 2: не з'явились

від третьої особи 3: Ковпак І.Ю. - представник за довіреністю б/н від 24.05.2017;

від третьої особи 4: Ковпак І.Ю. - представник за довіреністю № 184/01-21 від 18.05.2017;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2017

у справі № 911/149/17 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське"

до Обухівської районної державної адміністрації Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Головне управління Держгеокадастру у Київській області (третя особа 1)

2. Обухівська міська рада Київської області (третя особа 2)

3. Нещерівська сільська рада (третя особа 3)

4. Першотравенська сільська рада (третя особа 4)

про визнання недійсним розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2017 (повне рішення складено - 17.03.2017) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Обухівське" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Майданевий А.Г., Сулім В.В., та призначено до розгляду на 29.05.2017. Окрім цього вказаною ухвалою було залучено в порядку ст. 27 ГПК України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Обухівську міську раду Київської області, Нещерівську сільську раду та Першотравенську сільську раду.

Розгляд справи відкладався.

29.05.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги; додаткові докази, які були долучені судом апеляційної інстанції та прийняті судом, оскільки заявник окремо обгрунтував в порядку ст. 101 ГПК України поважність недподання таких доказів до суду першої інстанції.

В судовому засіданні 03.07.2017 за ініціативою суду здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з соціальною напругою, актами протесту при розгляді даної справи.

В судовому засіданні 03.07.2017 представники позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про задоволення позову в повному обсязі. Окрім цього подали письмові спростування пояснень представника третіх осіб 1, 3, 4.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2017 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб 1, 3, 4 в судовому засіданні 03.07.2017 проти задоволення апеляційної скарги також заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також представник третіх осіб 2, 3 подав письмові пояснення у даній справі.

В судове засідання 03.07.2017 третя особа 2 не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 01.06.2017 ухвали суду від 29.05.2017. Разом з цим в матеріалах справи містяться письмові пояснення учасника, відповідно до яких останній просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу у даній справі, а також розглядати апеляційну скаргу у даній справі за відсутності третьої особи 2. Вказане клопотання було задоволено судом апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку за відсутності третьої особи 2, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання (з урахуванням задоволення клопотання третьої особи 2 про розгляд апеляційної скарги за її відсутності) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, оглянувши надані оригінали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003262 від 05.02.1996; серії ІІ-КВ №003263 від 13.02.1996; серії ІІ-КВ №003264 від 19.02.1996, виданих Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1, 284 та 26 відповідно, радгоспу-комбінату "Обухівський" було передано в користування 2164,6 га, 1327,0 га та 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва.

При цьому, в рішенні Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/2149/14 (яке було залишене без змін постановою Вищого господарського суду України), було встановлено наступне: "Пунктом 1 статуту ПАТ "Обухівське" передбачено, що товариство є правонаступником ВАТ "Обухівське", яке засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 №14-25-7/1 шляхом перетворення державного підприємства радгосп-комбінат "Обухівський" у ВАТ "Обухівське" відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені в наведеному рішенні у справі № 911/2149/14 на підставі ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення, а тому повторного доведення не потребують. Тому в цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача відносно того, що ПАТ «Обухівське» не є правонаступником державного підприємства радгосп-комбінат "Обухівський", та відповідно, користувачем спірними земельними ділянками.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно було зазначено, що ПАТ "Обухівське" є правонаступником державного підприємства радгосп-комбінат "Обухівський".

Відповідно до ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

А тому фактично до позивача в результаті правонаступництва перейшло право постійного користування спірними земельними ділянками. Вказана обставина не спростована сторонами в розумінні ст. 34-36, 43, 101 ГПК України ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду.

05 березня 2010 року на загальних зборах осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ "Обухівське" було прийнято рішення про розпаювання та приватизацію земель позивача.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад" № 385 від 28.03.2012 позивачу, як правонаступнику радгоспу-комбінату "Обухівський", надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього підприємства згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003262, 003263, 003264.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.12.2015 № 365 "Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад" відповідно до ст.ст. 17, 22, 25, п. 4 ст. 186, п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 49 Закону України "Про землеустрій", ст. 11 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. ст. 21, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" було затверджено проект приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське", розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1 розпорядження), а також встановлено Управлінню Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області зберігати землевпорядну документацію з приватизації в установленому законодавством порядку (пункт 2 розпорядження).

04.10.2016 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області було винесено Розпорядження № 454 "Про вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні та припинення права постійного користування земельними ділянками Радгоспу-комбінату "Обухівський" (ПАТ "Обухівське") в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад" (надалі - Розпорядження).

Як вбачається зі спірного Розпорядження № 454 від 04.10.2016, адміністрацією було вирішено:

"Розглянувши клопотання ініціативної групи ПАТ "Обухівське" від 29.09.2016 вх. № 101/Л- 986, лист управління Держгеокадастру в Обухівському районі від 29.09.2016 вх. № 101/3052/07-13, враховуючи протоколи загальних зборів осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ВАТ "Обухівське" від 05.03.2010 № 2, від 29.10.2010 № 3, протоколи комісії для організації робіт з паювання земель ВАТ "Обухівське" від 28.04.2011 № 3, від 23.02.2012 № 5, протокол конференції осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) сільськогосподарського виробництва в процесі розлаювання та приватизації в ПАТ "Обухівське" від 21.09.2013 № 1, відповідно до ст.ст. 17. 19, 22, 25, 84, 92, 141, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 10, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з метою недопущення виникнення соціальних кризових явищ та акцій протесту в районі:

1. Вилучити земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні радгоспу-комбінату "Обухівський" (ПАТ "Обухівське"), що розташовані в адміністративних межах Обухівської міської ради Київської області, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області для сільськогосподарського використання.

2. Доручити управлінню Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області здійснити:

1) заходи щодо припинення права постійного користування земельними ділянками радгоспу-комбінату "Обухівський" (ПАТ "Обухівське"), що посвідчене Державними актами на право постійного користування землею:

серія ІІ-КВ № 003263, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 16 лютого 1996 року за №284;

серія ІІ-КВ № 003264, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 19 лютого 1996 року за №26;

серія ІІ-КВ № 003262, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13 лютого 1996 року за №1.

2) внести (змінити) відомості про земельні ділянки, в частині - інформації про її власників (користувачів), до Державного земельного кадастру.

3. З метою забезпечення реалізації майнових прав працівників радгоспу-комбінату "Обухівський" (ПАТ "Обухівське"), працівників державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території Обухівської міської ради Київської області, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, а також учасників бойових дій та осіб прирівняних до них, віднести землі резервного фонду у розмірі 541,54 га до земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) відповідних: Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад".

Розглядаючи спір по суті у даній справі, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено суду, що оспорюване ПАТ "Обухівське" Розпорядження відповідача було прийнято поза межами повноважень останнього та всупереч вимогам закону. Крім того, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що таке Розпорядження прийняте щодо земель, які підлягають паюванню згідно зі ст. 25 Земельного кодексу України, а тому не встановив факту порушення прав позивача на землекористування.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (при цьому підстави позову визначає позивач при зверненні до суду першої інстанції).

Так, звертаючись з позовом у даній справі, як підставу позивач зазначив порушення відповідачем ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України, оскільки відповідач не звертався до землекористувача - ПАТ "Обухівське" з проханням надати згоду на вилучення земельних ділянок, а позивачем (землекористувачем) згоди на вилучення земельних ділянок не надавалося. У зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач не мав підстав приймати рішення про вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні та припиняти право постійного користування земельними ділянками ПАТ "Обухівське". Тоді як ініціативна група, яка звернулась з відповідним клопотанням до відповідача про припинення права постійного користування спірними земельними ділянками та анулювання державних актів на право постійного користування землею, на думку апелянта, не була наділена відповідним правом з урахуванням відсутності згоди землекористувача на вилучення спірних земельних ділянок у такий спосіб.

Суд апеляційної інстанції враховує такі доводи апелянта з урахуванням наступного.

Згідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 №385 "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад" надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгосп-комбінату "Обухівський" на підставі статуту ПАТ "Обухівське", згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003262, 003263, 003264 та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 №1, 16.02.1996 №284, від 19.02.1996 №26 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015 №365 "Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Прешотравеньскої сільських рад" затверджено проект приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське", розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане розпорядження №365 від 08.12.2015 оскаржувалось ПАТ "Обухівське" та було предметом розгляду у справі Господарського суду Київської області №911/68/16.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 у справі №911/68/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції не приймає в розумінні ст.ст. 34, 35, 43, 101 ГПК України доводи сторін щодо законності (незаконності) розпорядження №365 (яке є діючим, що встановлено при розгляді вищенаведеної справи), оскільки як вказане розпорядження, так і досліджуваний проект приватизації (розроблений ФОП ОСОБА_12.) у наведеній справі (та копія якого наявна в даній справі) не є належними доказами, виходячи з предмету та підстав позову у даній справі. Так, обставини по даній справі ґрунтуються на неправильному застосуванні відповідачем ст.ст. 141, 149 ЗК України при прийнятті розпорядження № 454 щодо вилучення і припинення права постійного користування спірними земельними ділянками та відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, а підтверджуватися іншими засобами доказування не можуть (зокрема, наведеним проектом, який хоча і визнано судом дійсним, проте даний доказ не впливає на предмет дослідження в силу ст. 34 ГПК України по даній справі).

Частиною другою пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також: пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно ч. 2 статті 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Абзацом 2 та 3 пункту 8 розділу X Перехідних положень ЗК України передбачено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві," а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до частини 4 статті 25 ЗК України площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).

Таким чином, законодавець чітко зазначає, що передаються у власність землі, що перебували (в минулому значенні), а не перебувають (зараз) в постійному користуванні сільськогосподарського підприємства. Тобто в приватну власність працівникам та пенсіонерам передаються землі, на які право постійного користування сільськогосподарського підприємства припинено у встановленому законом порядку.

Разом з цим, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Разом з цим, матеріали справи не містять жодних доказів в розумінні ст.ст. 33-36, 43, 99, 101 ГПК України надання позивачем (ПАТ "Обухівське" як правонаступником державного підприємства радгоспу-комбінату "Обухівського") згоди на вилучення та припинення права користування за державними актами №№003262, 003263, 003264.

Тоді як звернення ініціативної групи із заявою про вилучення та припинення користування спірними земельними ділянками ПАТ "Обухівське" не може розглядатись як письмова згода землекористувача в розумінні ст. 149 ЗК України з урахуванням наступного.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витягу з протоколу № 7 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Обухівське" від 17.08.2012 та наказу № 44-к від 22.08.2012 право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори, починаючи з 22.08.2012 має ОСОБА_13.

Разом з цим, ані положеннями статуту ПАТ "Обухівське", ані нормами чинного законодавства не передбачено такого органу управління або представницького органу товариства як ініціативна група.

Згідно п. 12.1 статуту ПАТ "Обухівське" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта щодо того, що ініціативна група ПАТ "Обухівське" не була наділена правом звертатись від імені позивача із заявою про припинення право постійного користування спірними земельними ділянками ПАТ "Обухівське". А тому фактично відповідач з порушенням норм статті 149 ЗК України прийняв рішення про вилучення спірних земельних ділянок.

При цьому, суд апеляційної інстанції також наголошує, що ч. 10 ст. 149 ЗК України передбачає, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. А тому відповідач не був позбавлений права звернутись з відповідним позовом про вилучення спірних земельних ділянок у загальному порядку.

А тому суд апеляційної інстанції, виходячи з підстав та предмету позову у даній справі, дійшов висновку, що відповідачем було порушено порядок припинення права користування та вилучення спірних земельних ділянок, що передбачений ст. 141, 149 ЗК України. Вказана обставина є підставою для задоволення позову.

Крім того, в постанові Вищий господарський суд України від 01.03.2017 у справі № 911/2149/14 також зазначив, що ініціативна група ПАТ "Обухівське" не є органом управління позивача та не наділена правом вчиняти будь-які дії від імені товариства.

При цьому суд апеляційної інстанції не заперечує факту можливості звернення ініціативної групи в порядку ст. 25 ЗК України з клопотанням про приватизацію, більше того, фактично це право було реалізовано в 2010 році в результаті прийняття 05 березня 2010 року на загальних зборах осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ "Обухівське" рішення про розпаювання та приватизацію земель позивача. Однак, спірним розпорядженням № 454 вилучення відбулося всупереч процедурі приватизації в порядку ст. 149 ЗК України. Тоді як таке вилучення у спосіб, здійснений відповідачем (розпорядження № 454) передбачає обов'язкову наявність згоди користувача - ПАТ "Обухівське".

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

На доводи відповідача та третьої особи 1 щодо не допуску соціальної напруги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне, формування земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність працівникам та пенсіонерам ПАТ "Обухівське" може бути здійснене у порядку відведення земельних ділянок із земель державної власності на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у порядку визначеному статтею 50 ЗУ "Про землеустрій") або ж шляхом поділу земельної ділянки, сформованої на підставі Проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" на підставі Технічної документації з землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (у порядку визначеному статтею 56 ЗУ "Про землеустрій").

При цьому, процедура приватизації земель передбачає:

звернення з клопотанням громадян, що мають право на отримання земельних ділянок у власність, до місцевої ради або районної адміністрації (ч. 2 ст. 25, ч. 3 ст. 118 ЗКУ). При цьому Закон не визначає, яка мінімальна кількість громадян, що мають право на приватизацію земельних ділянок, має підтримати клопотання. Із тексту названих законодавчих актів слід зробити формальний висновок, що з клопотанням може звернутися навіть одна особа. З іншого боку, із положень ст. 25 ЗКУ випливає, що складається один проект приватизації на всі землі підприємства;

розгляд клопотання радою або адміністрацією (у місячний термін) та надання дозволу на розробку проекту приватизації (ч. 4 ст. 118 ЗКУ);

розробка проекту приватизації земель землевпорядною організацією;

погодження проекту приватизації (ст. 30 Закону України "Про землеустрій", ст. 186-1 ЗКУ);

затвердження проекту приватизації (ст. 30 Закону України "Про землеустрій", ч. 2 ст. 25, ч. 5 ст. 118 ЗКУ);

перенесення меж земельних ділянок в натуру, оформлення, видача та реєстрація державного акта на право власності на землю, реєстрація права власності на земельну ділянку (див. ст. ст. 125, 126, 202 ЗКУ та коментар до статей 125, 126 ЗКУ).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що вилучення спірних земельних ділянок в порядку ст. 149 ЗК України на даній стадії приватизації (з урахуванням затвердження проекту приватизації) фактично не сприятиме отримання земельних ділянок працівниками цих підприємств, установ та організацій, працівниками державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам із їх числа, оскільки виділення таких земельних ділянок має відбуватись в процесі приватизації, який був розпочатий в 2010 році. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуваним розпорядженням відповідач припиняє та відповідно вилучає земельні ділянки прощею 5179,5 га (відповідно до державних актів), до земель запасу з резервного фонду з метою подальшої реалізації майнових прав працівників цих підприємств, установ та організацій, працівниками державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа, а також учасників бойових дій та осіб прирівняних до них, виділяє лише 541,54 га, що є майже в десять разів менше розміру вилучених у ПАТ «Обухівське» земель.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 4 положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (пункт 4 доповнено підпунктом 25-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482) до повноважень Держгеокадастру, зокрема, віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Натомість, оскаржуваним розпорядженням Обухівська районна державна адміністрація доручила саме Управлінню Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області здійснити заходи щодо припинення права постійного користування земельними ділянками радгоспу-комбінату «Обухівський» (ПАТ «Обухівський»).

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі змісту ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції наголошує, що кожен працівник, пенсіонер з їх числа, або ж інші особи передбачені законом можуть реалізувати своє право на отримання земельної ділянки в порядку процедури приватизації. Так, в судовому засіданні 03.07.2017 (на якому здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) представник позивача зазначив, що ПАТ "Обухівське" визнає право кожного працівника та пенсіонера з їх осіб на земельну ділянку. Однак отримання таких земельних ділянок у власність має набуватись в порядку приватизації у законний спосіб з дотриманням принципу справедливості.

З урахуванням вказаних вище норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідач в порушення наведених норм чинного земельного законодавства припинив права користування та вилучив спірні земельні ділянки, чим порушив права позивача в розумінні ст. 1 ГПК України.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у справі № 911/149/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у справі № 911/149/17 - скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Визнати недійсним Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні та припинення права постійного користування земельними ділянками радгоспу-комбінату «Обухівський» (ПАТ «Обухівське») в адміністративних межах Обухівської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» № 454 від 04.10.2016.

3. Стягнути з Обухівської районної державної адміністрації Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "Обухівське" 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) гривень судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 911/149/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич