Рішення № 67555095, 04.07.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2017 р.Справа № 924/468/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури, м. Городок

до 1. Віньковецької селищної ради, смт. Віньківці, Віньковецький р-н., Хмельницька обл.

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Віньківці, Віньковецький р-н., Хмельницька обл.

про визнання недійсним договору №18 від 23.01.2017р.

представники сторін:

від позивача - Васильєва І.М. прокурор відділу

від відповідача 1) - не з'явився

від відповідача 2) - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним договір від 23 січня 2017 року № 18, укладений між Віньковецькою селищною радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про постачання м'ясних продуктів, м'яса на суму 100 000 грн.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує, що за ст. ст. 179, 180 ГК, ст. 656 ЦК при укладенні договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування та кількість продукції. В порушення даних статтей сторони спірного договору не встановили конкретні найменування та кількість товарів.

Віньковецька селищна рада є розпорядником бюджетних коштів. Згідно спірного договору ФОП ОСОБА_1 постачає селищній раді продукти на суму 100 000 грн. Закупівля товарів за спірним договором здійснювалась за державні гроші. В зв'язку з вказаним при розгляді спірних відносин необхідно врахувати законодавство, що регулює порядок проведення публічних торгів, зокрема ЗУ „Про публічні закупівлі". Зокрема, даним законом охоплюються відносини щодо забезпечення потреб держави чи територіальної громади, замовником яких є, в тому числі орган місцевого самоврядування, чи інша юридична особа, що є розпорядником бюджетних коштів.

За Порядком визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником відповідно до ЗУ „Про публічні закупівлі" та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 „Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару.

Національний класифікатор „Єдиний закупівельний словник" затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1749 від 23.12.15 призначений для стандартизації опису в договорах предмета держзакупівель.

Отже, не вказавши конкретного виду товарів у договорі сторони порушили вищевказані приписи спеціального законодавства, яке регулює відносини закупівлі за державні кошти.

Також, за Законом „Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який має оприлюднюватися на веб - порталі замовника. У п. 3,4,6,7 форми річного плану, затвердженої наказом мінекономрозвитку України № 490 зазначаються: конкретна назва предмета закупівлі; коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі.

В порушення даних вимог, замовником за спірним договором не заплановано закупівлі за означеним договором у річному плані та не оприлюднено на веб - порталі повноважного органу електронні документи (план закупівель, додаток до річного плану і зміни в них), що підтверджували б планування Віньковецькою селрадою закупівлі.

Всі вищеперелічені порушення не відповідають принципам здійснення закупівлі, визначених ст. 3 Закону „Про публічні закупівлі", зокрема відкритості і прозорості закупівель.

Вказане свідчить, що спірний договір укладений з порушенням профільного законодавства, що за ст. ст. 215, 203 ЦК України є підставою визнання його недійсним.

Звернення з позовом саме прокурором обґрунтовується тим, що чинним законодавством визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, проте, у цих органів (Мінекономрозвитку і держаудитслужба) відсутні повноваження щодо звернення до суду із позовом про визнання договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти недійсними. Тому, позов подано прокурором в інтересах держави, так як є загроза порушень економічних інтересів держави через укладення незаконного правочину і завдання шкоди місцевому бюджету

Законодавчим обґрунтуванням вищеназваного є зокрема ст. 23 ЗУ „Про прокуратуру", яка вказує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу.

Згідно ГПК прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та вказує орган, уповноважений здійснювати відповідні функції. В разі відсутності даного органу чи відсутності у нього повноважень відносно подання позову прокурор вказує про це у позові.

Таким чином, підставою звернення з позовом прокурором в інтересах держави є порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення правочину із порушенням вимог законодавства, яке регулює порядок проведення держзакупівель, що призвело до завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат на оплату продуктів за державні гроші.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач - Віньковецька селищна рада свого представника до суду не направив, в письмовому відзиві відмічає - із 23.01.2017 між Віньковецькою селищною радою та ФОП ОСОБА_1 виникли договірні відносини, згідно яких ФОП ОСОБА_1, яка являється постачальником приймає на себе обов'язок по поставці м'ясних продуктів, м'яса, а покупець - Віньковецька селищна рада зобов'язується прийняти поставку та оплатити за поставлений товар.

У позовній заяві позивач вказує, що даний договір укладено сторонами з порушенням вимог ЦК України, Господарського кодексу України, ЗУ „Про публічні закупівлі", Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, а тому підлягає визнанню недійсним.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Віньковецькою селищною радою не заплановано даної закупівлі у річному плані, додатку до річного плану та не оприлюднено на веб - порталі Уповноваженого органу електронні документи, які б підтверджували планування закупівель товарів, що є предметом спірного договору. Окрім того, селищною радою не визначено конкретний предмет закупівлі відповідно до вимог класифікатора України „Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015, таким чином на думку прокурора спірний договір суперечить вимогам ЗУ „Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 37 ЗУ „Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Оскільки вказані обставини не мають місця, підстав для визнання договору нікчемним не має.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і є стороною в процесі. Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

Однак, під час звернення до суду прокурором проігноровано імперативні вимоги законодавства. Зокрема, зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурором не визначено та не зазначено в чому саме полягають порушення інтересів держави з боку відповідачів та не обгрунтовано необхідність захисту таких прав. Крім зазначеного, на першій сторінці позову відсутні відомості про те, кого саме прокурор вважає позивачем. Відсутність у позові відомостей про позивача є спробою прокурора приховати інше істотне порушення процесуального законодавства, яке полягає у фактичній відсутності оспорених, порушених чи не визнаних прав.

Аналізуючи Європейську практику із прав людини відповідач доходить висновку, що розірвання договору буде суперечити інтересам ОСОБА_1. а також відвідувачам дитячого садка, які залишаться без належного харчування.

Таким чином поданий прокурором позов не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у ньому не зазначено:

хто є позивачем у справі;

в чому полягає суспільний інтерес, який захищає прокурор своїм позовом та який баланс такого інтересу із приватними інтересами відповідачів.

Відсутність цих та інших відомостей, необхідних для визначення відповідності вимогам чинного законодавства поданого позову, позбавляє відповідачів можливості визначити предмет доказування, сформувати свою правову позицію у справі, обрати належні та ефективні способи захисту своїх прав, котрі оспорюються.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_1, незважаючи на належне повідомлення про розгляд справи судом (про що свідчить повідомлення про вручення кореспонденції з підписом про отримання) свого представника в суд не направив, письмового відзиву не подав.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК розглядає справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається.

23 січня 2017 року між відповідачами укладено договір номер 18 яким встановлено - постачальник (ФОП ОСОБА_1.) приймає на себе обов'язки по поставці продуктів, а покупець (Віньковецька селрада) зобов'язується прийняти поставку та оплатити за поставлений товар.

Ціна договору 100 000 грн. (п. 2). Ціна на товар, що постачається по цьому договору вказується в накладних, виданих на підставі договору. Загальна сума цього договору складається із сум, вказаних в накладних. (п. 2.1.). Покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5).

Крім того, договір містить умови про: якість (п. 3); строки і умови поставки (п. 4), гарантії (п. 6); відповідальність п. 7), вирішення суперечок (п. 8), форс - мажор (п. 9).

Договір підписаний сторонами і скріплений печатками

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 28 лютого 2017 року замовником є Віньковецька селрада; предмет закупівлі - м'ясні продукти; ДК 021:2015: 15100000-9 - продукція тваринництва, м'со та м'сопродукти, код ДК 016:2010 не вказаний; учасник процедури - ПП ОСОБА_1; ціна - 100 000 грн.

Відповідно листа виконкому Віньковецької селради від 5 травня 2017 року № 176 Віньковецька селрада повідомляє, що в 2017 році на продукти харчування по загальному фонду по двох садочках передбачені кошти по кошторису в сумі 360 000 грн., продукти закупляються в підприємців, в тому числі в ОСОБА_1 Річні плани закупівель Віньковецької селради на 2017 р. не розроблялись та не оприлюднювались на сайті WWW.prozzoro/gov/ua в тому числі не здійснювалось планування закупівлі продуктів у 2017 р.

Факт поставки товарів ФОП ОСОБА_1 на користь одержувача „Віньківці садік 1" „Віньківці садік № 2" підтверджується накладними: від 29 березня 2017 року № 33 на суму 1 360 грн., від 29 березня 2017 року № 34 на суму 2 335 грн., від 27 березня 2017 року № 28 на суму 2 880 грн., від 17 лютого 2017 року № 19 на суму 6 201, 60 грн., від 21 квітня 2017 року № 48 на суму 3 675 грн., № 50 від 25 квітня 2017 року на суму 1 980 грн., № 51 від 27 квітня 2017 року на суму 540 грн.

Накладні містять підпис навпроти графи „Одержав" гол. бухгалтер; печатку ОСОБА_1 та підпис навпроти графи „Відпустив". Крім того копії накладних завірені підписом заступника селищного голови ОСОБА_3

Проведення оплат Віньковецькою селищною радою продуктів поставлених ПП ОСОБА_1 підтверджується платіжними дорученнями: від 27 квітня 2017 року № 433 на суму 540 грн., від 26 квітня 2017 року на суму 5 655 грн., № 425 від 26 квітня 2017 року на суму 1 953, 80 грн., № 189 від 27 лютого 2017 року на суму 6 201, 60 грн. Проте, необхідно відмітити, що платіжні доручення містять вказівки про те, що: платником є Віньковецька селрада; отримувач - ОСОБА_1, однак номер договорів в призначенні платежів є „19", „17". А в платіжному дорученні від 26 квітня 2017 р одержувач - ОСОБА_4 (плат. доручення не стосується справи).

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши додані матеріали та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та Віньковецькою селищною радою (покупець) укладено договір № 18, за умовами якого продавець взяв на себе зобов'язання постачати товарну продукцію згідно накладних, а покупець - приймати та оплачувати таку продукцію.

Згідно ст. 712 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначена родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що даний закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Оскільки Віньковецька селищна рада є органом місцевого самоврядування та здійснювала відповідно закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб територіальної громади, то на порядок та правила укладення договорів із нею поширює свою дію Закон України "Про публічні закупівлі".

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Товарами, в свою чергу, є продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Відповідно до Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 року № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

В свою чергу, стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі" до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частина 2 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" роз'яснює, що під недискримінацією учасників слід розуміти і те, що замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Відтак, Віньковецька селищна рада, як замовник закупівлі продукції у 100 000 грн. (менше 200000 грн.) під час здійснення такої закупівлі зобов'язана дотримуватись принципів закупівлі, визначених законом України "Про публічні закупівлі".

Статтею 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено обов'язок здійснення закупівель відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

При цьому, вказана норма не встановлює обмежень щодо закупівель до 200000,00 грн. або вище, відтак поширюється на всі закупівлі, які планується вчинити в поточному році замовником.

Відповідно до листа виконавчого комітету Віньковецької селищної ради № 176 від 05.05.2017 року, річні плани закупівель Віньковецькою селищною радою не розроблялись у 2017 році та не оприлюднювались.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що замовником закупівлі, Віньковецькою селищною радою, при здійсненні закупівлі продуктів харчування, зокрема, при укладенні оскаржуваного договору № 18 із відповідачем 2 порушено принцип недискримінації учасників, оскільки така закупівля не була оприлюднена у плані закупівель, як це вимагає ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі". Останнє в свою чергу не забезпечило вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої вказаним вище законом.

Зазначене свідчить також про порушення принципу добросовісної конкуренції серед учасників, оскільки відсутність публічної інформації про закупівлю позбавило можливості прийняти участь в ній інших суб'єктів. Не оприлюднення інформації є порушенням принципу прозорості і відкритості.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відтак, оскільки оскаржуваний договір від 23.01.2017 року із ФОП ОСОБА_1 суперечить принципам закупівель, встановленим ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", суд приходить до висновку про необхідність визнання його недійсним.

Окрім того, судом зауважується, що ч. 7 ст. 2 закону України "Про публічні закупівлі" забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, Віньковецькою селищною радою у 2017 році на закупівлю харчування для дитячих садочків №№ 1 та 2 було укладено шість договорів із різними суб'єктами по різних фондах (загальному та спеціальному) на суми, менші за 200000,00 грн., хоча загальні суми визначені в розмірі 360000,00 грн. (по загальному фонду бюджету), та 300000,00 грн. (по спеціальному фонду бюджету). Відтак, оскільки предмет закупівлі не конкретизовано у відповідності до вимог Єдиного закупівельного словника, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце поділ предмета закупівлі - продуктів харчування, з метою уникнення процедури проведення відкритих торгів.

Крім наведеного, судом приймаються до уваги доводи прокурора (додткові письмові пояснення) щодо обгрунтованості звернення прокуратури з позовом в якості позивача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладається на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 23.01.17 № 18, укладений між Віньковецькою селищною радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про постачання м'ясних продуктів, м'яса на суму 100 000 грн.

Стягнути з Віньковецької селищної ради (32500, Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вул. Соборної України, 20, код 04403315) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військосматський, 3, код 02911102, ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 800 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військосматський, 3, код 02911102, ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 800 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Повний текст складено 4 липня 2017 р.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу 2 АДРЕСА_2

3 - відповідачу 1) (32500, вул. Соборної України, 20, смт. Віньківці, Віньковецький район, Хмельницька область)