Рішення № 67555002, 05.07.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" липня 2017 р. Справа № 926/1574/17

За позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця, від імені якого діє регіональна філія Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця, м. Львів

до публічного акціонерного товариства Кострижівський комбінат будівельних матеріалів, смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області

про стягнення боргу в сумі 11185,97 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. від 25.10.2016 р.

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 11185,97 грн. боргу по розрахунках за обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (ЕЦ), у тому числі 9252,14 грн. основного боргу, 424,33 грн. 3% річних та 1509,50 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору на обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування від 03.08.2015 р. позивач надав відповідачеві послуги з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування, що знаходяться в користуванні відповідача світлофора і рейкового кола по станції Веренчанка Львівської залізниці через стрілку № 7, однак відповідач усупереч взятим на себе зобовязанням не оплатив вказані послуги на суму 9252,14 грн., у звязку з чим йому нараховано також компенсаційні виплати інфляційні і три проценти річних від суми боргу за період прострочення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.05.2017 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 30.05.2017 р. за участю представників сторін, позивача зобовязано надати додаткові докази і розрахунки, провести звірку розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду, відповідача зобовязано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, витяг з ЄДР про державну реєстрацію відповідача.

30.05.2017 р. від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2017 р.

Ухвалою від 30.05.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 16.06.2017 р. у звязку з неявкою представника відповідача і неподанням відзиву на позов.

Ухвалою від 16.06.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 05.07.2017 р. за клопотанням представника позивача для надання уточненого розрахунку і додаткових документів та з урахуванням неявки представника відповідача і неподання відповідачем відзиву на позов.

В судовому засіданні 05.07.2017 р. представник позивача надав для долучення до матеріалів справи розрахунок стягуваної суми та додаткові докази.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.2017 р. не зявився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов відповідач до суду не надіслав.

Зазначені обставини не перешкоджають вирішенню спору в судовому засіданні 05.07.2017 р., враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 97).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2017 р. позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

03 серпня 2015 року між Державним територіально-галузевим обєднанням Львівська залізниця (Виконавець) та публічним акціонерним товариством Кострижівський комбінат будівельних матеріалів (Замовник) було укладено договір на обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування, згідно якого ДТГО Львівська залізниця зобовязалося надавати ПАТ Кострижівський комбінат будівельних матеріалів послуги з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (ЕЦ), що знаходяться в користуванні замовника: світлофор і рейкове коло по станції Веренчанка Львівської області через стрілку № 7 (далі Договір, а.с. 8-9).

Відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця утворено публічне акціонерне товариство Українська залізниця, яке є правонаступником Державного територіально-галузевого обєднання Львівська залізниця, а ДТГО Львівська залізниця реорганізовано в регіональну філію Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця, про що внесено офіційні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-24, 25-27).

За умовами укладеного між сторонами спору Договору:

- виконавець зобовязується проводити щомісячне обслуговування пристроїв ЕЦ згідно оперативного графіка технологічного процесу та поточний ремонт для забезпечення безпеки руху поїздів, дотримуватися правил технічної експлуатації (пункт 2.1);

- замовник зобовязується своєчасно проводити оплату по рахунку згідно калькуляції шляхом перерахування передоплати на р/рахунок виконавця щомісячно в 10-ти денний термін після одержання рахунку, але не пізніше останнього дня поточного місяця (пункти 2.2, 3.3);

- вартість робіт визначається згідно погодженої сторонами Калькуляції вартості обслуговування пристроїв СЦБ для ПАТ Кострижівський КБМ (додаток № 1, а.с. 36) і складає 1156,53 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ). Загальна вартість за рік складає 13878,36 грн. (пункт 3.1);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року (пункт 9.1), тобто до 03.08.2016 р.

Згідно з позовною заявою і розрахунками позивача (а.с. 12, 41-42, 76-77) заборгованість відповідача по оплаті послуг з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (ЕЦ) за Договором перед залізницею станом на 10.04.2017 р. складає 9252,14 грн.: по 1156,52 грн. щомісячно за жовтень, листопад і грудень 2015 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень 2016 р. (1156,52 грн. х 8 міс. - 0,02 грн. залишку по розрахунках попереднього періоду).

З виписки по рахунку позивача за 07.10.2015 р. видно, що відповідач сплатив позивачеві 2313,06 грн. за названі вище послуги: по 1156,53 грн. за серпень 2015 р. та вересень 2015 р. (а.с. 52-53). Доказів оплати послуг позивача за жовтень-грудень 2015 р. та січень-травень 2016 р. відповідач до суду не надіслав.

З наданих позивачем документів: журналів огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та звязку, контактної мережі на станції Веренчанка, журналу обліку заміни електродвигунів на ст. Веренчанка, журналу технічної перевірки пристроїв СЦБ напруг на рейкових колах на станції Веренчанка видно, що з жовтня 2015 р. по травень 2016 р. включно позивач щомісячно надавав відповідачеві послуги з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (ЕЦ) стрілочного переводу № 7, а саме: здійснював перевірки рейкових кіл і колії на шунтову чутливість непарної горловини, перевірку стрілок, заміну електродвигуна, огляди стрілочного переводу та підїзної колії відповідача, вимірювання напруги на колійному реле, інше (а.с. 54-71, 78-93).

Як зазначалося, згідно з Договором вартість робіт, що виконуються позивачем, складає 1156,53 грн. на місяць, оплата здійснюється замовником шляхом перерахування передоплати щомісячно в 10-тиденний термін після одержання рахунку, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Складання актів виконаних робіт Договором не передбачено, відсутність виставленого виконавцем рахунку на оплату наданих послуг не звільняє замовника від обовязку оплатити вказані послуги, фактично, встановлений щомісячний платіж за Договором має природу абонплати за обслуговування однієї стрілки, обладнаної пристроями електричної централізації, за один місяць.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ході розгляду справи судом установлено, що на виконання Договору позивач здійснював обслуговування пристроїв сигналізації, централізації і блокування (ЕЦ), що знаходяться в користуванні відповідача, - світлофор і рейкове коло по станції Веренчанка Львівської залізниці через стрілку № 7, за що відповідач зобовязаний сплачувати щомісячно кошти в сумі 1156,53 грн., однак за період з жовтня 2015 р. по травень 2016 р. включно таку оплату не проводив, у результаті чого його заборгованість складає за підрахунками позивача 9252,14 грн. (з розрахунку 1156,52 грн. х 8 міс. - 0,02 грн.), а за підрахунками суду 9252,24 грн. (1156,53 грн. х 8 міс).

У відповідності до ст. 22 ГПК України лише позивач має право визначати і змінювати предмет і підстави позову, а також розмір позовних вимог. В силу даної норми ГПК України суд звязаний підставами і предметом позову та не може виходити за їх межі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що в частині вимог про стягнення основного боргу такі підлягають задоволенню у сумі, визначеній позивачем - 9252,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 424,33 грн. три проценти річних від заборгованості в сумі 9252,14 грн. за період з 01.10.2015 р. по 10.04.2017 р. (а.с. 76-77).

Перевіривши даний розрахунок, суд установив, що розмір річних позивач визначив неправильно.

Так, прострочення виконання грошового зобовязання згідно з п. 3.3 Договору виникає у разі несплати відповідачем вартості послуг не пізніше останнього дня поточного місяця, тобто з 1 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Отже, наступний день за визначеним таким чином днем платежу і буде днем початку періоду прострочення платежу за відповідний місяць. За такого, початком періоду прострочення грошового зобовязання з оплати послуг за жовтень 2015 року є дата 01.11.2015 р., а не 01.10.2015 р., як визначив позивач.

Згідно з розрахунком суду, виконаним з урахуванням п. 3.3 Договору та припису ч. 5 ст. 254 ЦК, 3% річних на заборгованість 9252,14 грн., що виникла впродовж жовтня 2015 р. - травня 2016 р., підлягають нарахуванню у розмірі 319,66 грн., а не 424,33 грн., як обчислив позивач (а.с. 94-95).

Також судом перевірено виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат і встановлено, що інфляційні втрати обчислені невірно.

Відповідно до розяснень, вміщених у пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань з наступними змінами і доповненнями, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно із Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики), за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи наведені вище положення Цивільного кодексу та розяснення пленуму Вищого господарського суду України, суд самостійно із застосуванням Інтернет-ресурсу ЛІГА:ЗАКОН для всіх. Єдина інформаційна платформа здійснив розрахунок інфляційних втрат, що належать позивачеві в звязку з простроченням відповідачем зобовязання з оплати вартості послуг за Договором, і визначив їх за період з листопада 2015 р. по лютий 2017 р. у сумі 1241,52 грн. (а.с. 94-95).

Підсумовуючи, суд зазначає, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 9252,14 грн., 1241,52 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2015 року по лютий 2017 року включно та 319,66 грн. 3% річних за період з 01.11.2015 року по 10.04.2017 року, а в решті вимог у позові належить відмовити.

У звязку з частковим задоволенням позову судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Кострижівський комбінат будівельних матеріалів (вул. Зелена, буд. 38, смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05383282) на користь публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця (вул. Гоголя, буд. 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40081195) 9252,14 грн. основного боргу, 1241,52 грн. інфляційних втрат, 319,66 грн. 3% річних та 1546,72 грн. судового збору.

3. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 05.07.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 05 липня 2017 року.

Суддя Т.І. Ковальчук