Рішення № 67554741, 03.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017р. Справа № 914/771/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Тювик», м. Сколе, Львівська область

про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобовязань на суму 90 999,87 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2А представники за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 представники за довіреністю

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Приватного підприємства «Тювик» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 90 999,87 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.05.2017 р.

В судових засіданнях оголошувалась перерва для надання можливості сторонам подати додаткові пояснення та докази у справі.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, наданих письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи доказах та поясненнях, наданих в судовому засіданні. В обґрунтування позовних вимог посилаються на порушення відповідачем строків виконання робіт, що потягнуло за собою нарахування штрафних санкцій, які просять стягнути з відповідача.

Представники відповідача заперечили щодо заявлених позовних вимог частково з підстав, викладених у відзиві на позов.. Зокрема зазначили, що розрахунок штрафних санкцій має бути здійснений із суми вартості фактично виконаних робіт, а не із суми договору.

В судовому засіданні 03.07.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» (Замовник) та Приватним підприємством «Тювик» (Підрядник) укладено договір підряду № Л/Е-161486/НЮ (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту «Технічне переоснащення тягової підстанції Яблонька (заміна трансформаторів струму ТФЗМ -110)», а Замовник зобов'язаний, після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.

Сума договору становить 699 999,00 грн. у тому числі ПДВ- 116 666,50 грн. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками, які є додатками до цього Договору (п.п.3.1 Договору). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п.3.2 договору).

У Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161486/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 44 033,52 грн., в т.ч. 7 926,49 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 655 965,48 грн., в т.ч. 109 327,58 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п.4.2 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів Підрядника.

Згідно із п. 6.5.2. Замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору незалежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

У пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016р.

Відповідно до п. 7.1 Договору, виконані роботи приймаються замовником з обовязковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків до повного виконання.

На виконання умов Договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №101 від 30.12.2016р трансформатори струму опорні ТФЗМ -110 123 ІІІ-У50-100/5 кл.т. 0,2 S в кількості 6 штук на загальну суму 622689,48 грн., в т.ч. ПДВ 103781,58 грн. та відповідно до видаткової накладної №95 від 30.12.2016р електричні лічильники в кількості 4 штуки на загальну суму 33 276,01 грн., в т.ч. ПДВ 5 546,00 грн.

Придбані електричні лічильники та трансформатори струму позивач передав відповідачу для монтажу 30 грудня 2016 року, що підтверджується актами приймання-передачі.

Позивач оплатив отримані електричні лічильники та трансформатори струму платіжним дорученням №44 від 23.01.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017 року між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт становить 22 728,73 грн. в т.ч. ПДВ 3788,12 грн. та вартість змонтованого устаткування становить 655 965,48 грн., в т.ч. ПДВ 109 327,58 грн., всього 678 694,21 грн. в т.ч. ПДВ- 113 115,70 грн. Також сторонами підписано акт здачі обладнання з монтажу, а саме: трансформаторів струму та електричних лічильників.

Відповідно до п. 8.3. договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

У п. 8.4 договору сторони узгодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.

Як зазначив позивач, станом на 09.02.2017р. ПП «Тювик» не виконало в строк взяті на себе зобов'язання за спірним договором, а саме, порушило вимоги п.п.1.1 та 5.1 Договору.

За порушення строків виконання зобовязання позивачем нараховані 27999,96 грн. 0,1% пені; 48999,93 грн. 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів; 13999,98 грн. 2 % штрафу за невиконання обсягів виконаних робіт, які він розраховував виходячи із суми Договору 699 999,00 грн. і просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» (Замовник) та Приватним підприємством «Тювик» (Підрядник) укладено договір підряду № Л/Е-161486/НЮ (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту «Технічне переоснащення тягової підстанції Яблонька (заміна трансформаторів струму ТФЗМ -110 на ВРП-110)», а Замовник зобов'язаний, після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.

Сума договору становить 699 999,00 грн. у тому числі ПДВ- 116 666,50 грн. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками, які є додатками до цього Договору (п.п.3.1 Договору). Ціна нього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. (п.п.3.2 договору).

Як вже зазначалося раніше, у Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161486/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 44 033,52 грн., в т.ч. 7 926,49 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 655 965,48 грн., в т.ч. 109 327,58 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п.4.2 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів Підрядника.

У пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016р.

Відповідно до п. 7.1 Договору, виконані роботи приймаються замовником з обовязковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків до повного виконання.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору відповідач передав позивачу необхідне обладнання для проведення будівельно-монтажних робіт, що підтверджується видатковими накладними №95 від 30.12.2016р. та №101 від 30.12.2016 р.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Факт виконання відповідачем своїх зобовязань підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем. Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони позивача в акті приймання виконаних будівельних робіт №3 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в) не зазначено. Відтак, позивач підписуючи вказані акти, та скріплюючи їх печаткою погодився з обємом та вартістю робіт виконаних позивачем. Крім того, позивачем не спростовано факт виконання вказаних робіт відповідачем.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання робіт, їх окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

Відповідно до п. 5.1 Договору термін виконання робіт визначений до 31.12.2016р.

Підписавши договір відповідач прийняв на себе обов'язок виконати роботи у визначений термін. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази пролонгації спірного договору.

При цьому, у звязку із порушенням термінів виконання будівельно-монтажних робіт повне виконання договору відповідачем відбулося 10.02.2017р.

Відповідно до п. 8.3 договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

У п. 8.4 договору сторони узгодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.

Відповідач прострочив термін виконання робіт, на підставі чого позивачем нарахована договірна санкція.

За порушення строків виконання робіт позивачем нараховані 27999,96 грн. 0,1% пені; 48999,93 грн. 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів; 13999,98 грн. 2 % штрафу за невиконання обсягів виконаних робіт, які він розраховував виходячи із суми Договору 699 999,00 грн.

Відповідач не заперечує щодо порушення термінів виконання робіт, проте не погодився із визначеною позивачем сумою штрафних санкцій. За твердженням відповідача, в розрахунку суми штрафу та пені необхідно враховувати суму договірної вартості виконаних робіт в розмірі 22 728,73 грн., яка була зменшена за взаємною згодою сторін.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що за своєю правовою природою договір №Л/Е-161486/НЮ є змішаним та містить елементи договору купівлі-продажу та договору підряду. За твердженням відповідача, виходячи із умов п. 8.3 спірного договору, до підрядника може бути застосована господарсько-правова відповідальність у вигляді штрафних санкцій лише за несвоєчасне виконання робіт вартістю 22 728,73 грн. по заміні трансформаторів струму в розмірі 2500,16 грн., яка складається з 909,15 грн. пені (0,1% договірної бази ціни робіт) та 1591,01 грн. штрафу (7% договірної бази ціни робіт).

Не погоджуючись з твердженням відповідача про визначення договірної бази ціни робіт, позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі, яка є однією з істотних умов Договору, встановлюється за домовленістю сторін і відповідно до п.3.1 Договору становить 699 999,00 грн. з ПДВ. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками. Нарахування штрафних санкцій позивач здійснював з розрахунку суми Договору , встановленої п.3.1 Договору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Доводи як позивача так і відповідача стосовно визначення суми, з якої підлягає нарахуванню пеня та штрафні санкції необґрунтовані і спростовуються умовами Договору.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161486/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 44 033,52 грн., в т.ч. 7 926,49 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 655 965,48 грн., в т.ч. 109 327,58 грн.

Тобто, додатком №1 до Договору сторони погодили та розмежували вартість робіт та вартість товару, які є базовими.

За вказаних обставин, виходячи із змісту п.п. 8.3, 8.4 договору, в якості договірної базової ціни робіт для визначення штрафних санкцій має застосовуватися величина обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161486/НЮ, а саме, 44 033,52 грн. грн. вартості робіт.

Оскільки сторонами у встановленому порядку змін до договору в частині вартості робіт не вносились, саме із суми 44 033,52 грн. вартості робіт має визначатися розмір пені та штрафу, визначені п.п. 8.3, 8.4. Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Судом самостійно здійснено перерахунок суми 7% штрафу та суми 0,1% пені, виходячи із суми 44 033,52 грн. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути на користь позивача 3082,35 грн. 7% штрафу та 1761,34 грн. 0,1% пені.

Щодо стягнення 13 999,98 грн. 2% штрафу, який передбачено п. 8.4. договору, суд зазначає наступне.

Згідно умов п. 8.4. договору, підставою для застосування штрафу у розмірі 2% вартості невиконаних робіт, є невиконання Підрядником передбаченого обсягу робіт, тобто, повна або часткова відмова від виконання робіт. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданих Позивачем листів, Відповідач фактично виконав передбачені умовами договору роботи із запізненням від запланованого графіку, що є підставою для покладення на нього відповідальності, передбаченої п. 8.3. Договору, та відповідно виключає підстави для застосування санкцій, визначених п. 8.4 договору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 800,00грн., який перевищує 1,5% від заявленої ціни позову. Тобто, подаючи позов, необхідно позивачу було сплатити 1600,00 грн. судового збору. Оскільки, позивач не подавав клопотання до суду про повернення зайво сплаченого судового збору, у суду відсутні підстави для повернення позивачу 200,00 грн. зайво сплаченого судового збору з державного бюджету.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тювик» (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Стрийська, 35А, ідентифікаційний код 22406381) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) 3082,35 грн. 7% штрафу, 1761,34 грн. 0,1% пені та 85,16 грн. судового збору.

3.В решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.07.2014 р.

Суддя Березяк Н.Є.