Рішення № 67554731, 06.04.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 911/3830/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 19.09.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 9 від 03.04.2017 р.);

від третьої особи: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства „Ремторгустаткування, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про зобовязання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПРАТ „Ремторгустаткування звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції про зобовязання вчинити дії щодо видачі довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем належним та повним виконанням ним своїх обовязків щодо повернення кредиту та повної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3830/16 за позовом ПРАТ „Ремторгустаткування до ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції про зобовязання вчинити дії і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.01.2017 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

13.01.2017 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 5/17-л від 10.01.2017 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у звязку із пропущенням позовної давності.

18.01.2017 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання б/н б/д про обєднання позовних заяв, у якому він просив суд обєднати справу № 910/15783/16 та справу № 911/3830/16, що за наслідками розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

18.01.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2017 р.

27.01.2017 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення б/н від 26.01.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

01.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.02.2017 р.

15.02.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.03.2017 р.

09.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.03.2017 р.

29.03.2017 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання б/н б/д, у якому просить суд зобовязати ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції вчинити дії щодо видачі довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього.

29.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.04.2017 р.

Клопотання б/н б/д позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

06.04.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 121/182/118, згідно з умовами п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит на придбання акцій ВАТ „Бучанський приладобудівний завод „Веда.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредит надається у розмірі 1 500 000, 00 доларів США.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредит надається на строк до 31.03.2009 року включно.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що позичальник за користування кредитними коштами сплачує банку 13 відсотків річних.

Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що нарахування банком відсотків за користування кредитом здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця зі дня надання кредитних коштів до дня повернення всієї суми кредитних коштів з розрахунку 360 днів у році за фактично отримані кошти та точну кількість днів користування кредитом.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що нарахування та сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту.

Пунктом 8.6. кредитного договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання позичальником усіх зобовязань за цим договором.

29.12.2006 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 1 до кредитного договору № 121/182/118 від 06.10.2006 р.

29.03.2007 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 2 до кредитного договору № 121/182/118 від 06.10.2006 р.

31.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 3 до кредитного договору № 121/182/118 від 06.10.2006 р.

27.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 4 до кредитного договору № 121/182/118 від 06.10.2006 р., згідно з умовами п. 2. Якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1.3. кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається на строк до 30.09.2009 року включно.

31.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 5 до кредитного договору № 121/182/118 від 06.10.2006 р., згідно з умовами п. 2. якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1.3. кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається на строк до 10.12.2009 року включно.

На виконання умов кредитного договору відповідачем було надано позивачу кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 1 500 000, 00 доларів США, що підтверджується кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатками і додатковими договорами до нього, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 06.10.2006 р. по 09.12.2009 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії кредитного договору та на його виконання позивачем було виконано свої обовязки по поверненню кредиту у межах кредитного ліміту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом та перераховано відповідачу відповідні грошові кошти, що підтверджується кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатками і додатковими договорами до нього, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 06.10.2006 р. по 09.12.2009 р., довідкою № К-544 від 27.10.2009 р. Київської філії АКБ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції, наявними у матеріалах справи.

10.06.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою б/н від 10.06.2016 р. про необхідність видачі довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р.

У відповідь на заяву б/н від 10.06.2016 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 72/16-Л від 23.06.2016 р., у якому зазначив, що не має можливості видати вказану довідку у звязку із відсутністю доступу до головного офісу банку, у тому числі, до технічних засобів обліку.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог, просить суд зобовязати ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції вчинити дії щодо видачі довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 цього ж кодексу передбачено, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобовязання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії кредитного договору та на його виконання позивачем було виконано свої обовязки по поверненню кредиту у межах кредитного ліміту та по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом та перераховано відповідачу відповідні грошові кошти, що підтверджується кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатками і додатковими договорами до нього, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 06.10.2006 р. по 09.12.2009 р., довідкою № К-544 від 27.10.2009 р. Київської філії АКБ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобовязання позивача перед відповідачем щодо повернення кредиту та повної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. припинились шляхом їх належного виконання.

Пунктом 2.24. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою/ими особою/ами, або примірник підписаної нею/ними платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату.

Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.

Згідно з ст. 74 Закону України „Про нотаріат одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п. 5.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом № 296/5 від 22.02.2012 р. Міністерства юстиції України, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

кредитора про погашення позики;

про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору;

органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою;

про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;

про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;

про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

про відчуження майна, переданого під виплату ренти;

за рішенням суду;

в інших випадках, передбачених законом.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлені чинним законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо видачі позивачу довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього безпідставно не виконав і не виконує, що підтверджується заявою б/н від 10.06.2016 р. ПРАТ „Ремторгустаткування, листом № 72/16-Л від 23.06.2016 р., ПАТ „Чорноморський банк розвитку та реконструкції та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача до відповідача про зобовязання вчинити дії щодо видачі довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві № 5/17-л від 10.01.2017 р. на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у звязку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки, як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив останнього видати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. лише 24.11.2016 р., а тому суд дійшов висновку, що позовна давність по заявленій позовній вимозі не спливла (загальна 3 роки), і відповідно позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом свого права на одержання довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Публічне акціонерне товариство „Чорноморський банк розвитку та реконструкції) (ідентифікаційний код 20929956) вчинити дії щодо видачі Приватному акціонерному товариству „Ремторгустаткування (ідентифікаційний код 02132668) довідки про отримання в повному обсязі виконання зобовязання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 121/182/118 від 06.10.2006 р. та додатковими угодами до нього, укладеним між Акціонерним комерційним банком „Чорноморський банк розвитку та реконструкції (в подальшому - Публічне акціонерне товариство „Чорноморський банк розвитку та реконструкції) (ідентифікаційний код 20929956) та Відкритим акціонерним товариством „Ремторгустаткування (в подальшому - Приватне акціонерне товариство „Ремторгустаткування (ідентифікаційний код 02132668).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції (ідентифікаційний код 20929956) на користь Приватного акціонерного товариства „Ремторгустаткування (ідентифікаційний код 02132668) судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 червня 2017 р.