Рішення № 67554215, 04.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.2017р. Справа № 905/365/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 905/365/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»

до відповідача ОСОБА_1 виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради

про стягнення 1 577 993,69 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю від 27.02.2017р. № 6-209

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю від 05.01.2017р. № 03-01/19

Суть спору: ПАТ «Укртрансгаз» в особі Краматорського ЛВУМГ Філії «УМГ «Харківтрансгаз» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради 1 577 993,69 грн., з яких: 1 511 903,15 грн. основний борг, 28 928,05 грн. пеня, 3 099,86 грн. 3% річних, 34 062,63 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р. в частині повної та своєчасної оплати послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, наданих позивачем у листопаді грудні 2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/365/17, розгляд справи призначений на 13.03.2017р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 13.03.2017р. за участю представників сторін оголошено перерву до 04.04.2017р.

04.04.2017р. за вх. № 9446/17 господарський суд одержав заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 28 928,05 грн., 3 099,86 грн. 3% річних, 6 799,51 грн. інфляційні втрати з посиланням на те, що під час розгляду справи відповідачем здійснено погашення суми основного боргу за надані послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що підтверджується спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №67/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 15.02.2017р. та платіжним дорученням № 2 від 21.02.2017р. на суму 600 000 грн., а також спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 80/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 17.02.2017р. та платіжним дорученням № 3 від 21.02.2017р. на суму 911 903,15 грн. Крім того, позивач посилається на те, що останнім здійснено перерахунок інфляційних втрат.

Вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2017р. підтримав позовні вимоги (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.04.2017р. за вх. № 9446/17) та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2017р. надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.04.2017р. за вх. № 9446/17) та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 04.04.2017р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

10.12.2015р. між ПАТ «Укртрансгаз» в особі Краматорського ЛВУМГ Філії «УМГ «Харківтрансгаз» (газотранспортне підприємство, позивач) та КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (замовник, відповідач) укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобовязується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а замовник зобовязується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1. договору).

Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 11 677 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях: січень 2 791 тис. куб. м., лютий 2 389 тис. куб м., березень 2 017 тис. куб. м., квітень 380 тис. куб. м., жовтень 600 тис. куб. м., листопад 1 500 тис. куб. м., грудень 2 000 тис. куб. м. (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. п. 3.1., 3.4. договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Згідно з умовами п. п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюється за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобовязується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті www.utg.ua та в засобах масової інформації. Тарифи, визначені в п. 5.1. договору, є обовязковими для сторін з дати набрання чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У п.п. 6.1., 6.2., 6.3. договору передбачено, що сторони зобовязані виконувати умови договору, зокрема, газотранспортне підприємство зобовязане забезпечити транспортування газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, а замовник своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до умов п. 7.3. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р. (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв у період листопад грудень 2016р. послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 1 545 720,91 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 11-16-10-Крм від 30.11.2016р. на суму 651 954,86 грн. (обсяг газу 1 612,632 тис. куб. м.) та № 12-16-10-Крм від 31.12.2016р. на суму 893 766,05 грн. (обсяг газу 2 210,760 тис. куб. м.). Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень та засвідчені печаткою останнього.

Також позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату наданих послуг, а саме:

- рахунок № 11-16-10-Крм від 30.11.2016р. на суму 651 954,86 грн., який оплачений відповідачем частково в сумі 33 817,76 грн., а саме: 28.12.2016р. 11 640,45 грн. (розмір здійсненого відповідачем платежу складає 55 086,86 грн., яких: 43 446,41 грн. зараховано в рахунок оплати за послуги, надані у жовтні 2016р., а 11 640, 45 грн. в рахунок оплати за послуги, надані у листопаді 2016р.); 29.12.2016р. 16 237,90 грн.; 29.12.2016р. 10,82 грн.; 04.01.2017р. 1 892,80 грн.; 06.01.2017р. 9,42 грн.; 10.01.2017р. 36,31 грн.; 17.01.2017р. 0,72 грн.; 24.01.2017р. 763,16 грн.; 31.01.2017р. 3 204,56 грн.; 31.01.2017р. 21,62 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Альфа-Банк» за вих. № 18773 від 09.03.2017р. з додатком № 1.

- рахунок № 12-16-10-Крм від 31.12.2016р. на суму 893 766,05 грн., який залишився не оплаченим відповідачем.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача 1 577 993,69 грн., з яких: 1 511 903,15 грн. основний борг за листопад 2016р. (сума боргу 618 137,10 грн.) та грудень 2016р. (сума боргу 893 766,05 грн.), 28 928,05 грн. пеня, нарахована з 20.12.2016р. по 01.02.2017р. за зобовязаннями листопада грудня 2016р., 3 099,86 грн. 3% річних, нараховані з 20.12.2016р. по 01.02.2017р. за зобовязаннями листопада грудня 2016р., 34 062,63 грн. інфляційні втрати, нараховані з 20.12.2016р. по 10.01.2017р. за зобовязаннями листопада 2016р.

Під час розгляду даної справи відповідач повністю оплатив борг в сумі 1 511 903,15 грн., що підтверджується спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 67/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 15.02.2017р. та платіжним дорученням № 2 від 21.02.2017р. на суму 600 000 грн., а також спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 80/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 17.02.2017р. та платіжним дорученням № 3 від 21.02.2017р. на суму 911 903,15 грн., у звязку з чим позивач зменшив позовні вимоги, про що надав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 9446/17 від 04.04.2017р., згідно з якою просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 28 928,05 грн., 3 099,86 грн. 3% річних, 6 799,51 грн. інфляційні втрати. При цьому, позивачем здійснений перерахунок інфляційних втрат, згідно з яким останні нараховано за період з 01.01.2017р. по 31.01.2017р. за зобовязаннями листопада 2016р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних залишились незмінними.

Як вбачається з довідки позивача від 20.03.2017р. № 674/08, та що не заперечується відповідачем, кошти в розмірі 600 000 грн. згідно спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 67/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 15.02.2017р. зараховані в рахунок погашення боргу за надані послуги з транспортування природного газу у листопаді 2016р., а кошти в розмірі 911 903,15 грн. згідно спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 80/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету від 17.02.2017р. зараховані наступним чином: 18 137,10 грн. в рахунок погашення боргу за надані послуги з транспортування природного газу у листопаді 2016р., а 893 766,05 грн. в рахунок погашення боргу за надані послуги з транспортування природного газу у грудні 2016р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 32 ЗУ «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобовязується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобовязується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

У п. 1 ч. 1 розділу VІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2493, встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р., згідно з умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а відповідач оплатити надані позивачем послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

За приписами статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг, останнім здійснено нарахування пені з 20.12.2016р. по 01.02.2017р. за зобовязаннями листопада грудня 2016р., 3% річних - з 20.12.2016р. по 01.02.2017р. за зобовязаннями листопада грудня 2016р.та інфляційних втрат з 01.01.2017р. по 31.01.2017р. за зобовязаннями листопада 2016р. (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Разом з тим, судом встановлено, що 15.02.2017р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Фінансовим управлінням Краматорської міської ради (сторона 3), Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (сторона 4), ОСОБА_1 виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (сторона 5, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (сторона остання, позивач) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 67/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, предметом якого є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій. (розділ 1 спільного протокольного рішення).

Відповідно до розділу 2 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 5/відповідач перераховує стороні останній/позивачу кошти у сумі 600 000 грн., у т.ч. ПДВ 100 000 грн. за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 2016р. згідно з договором від 10.12.2015р. № 10-Крм із записом у графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за транспортування природного газу магістральними трубопроводами 2016р., договір від 10.12.2015р. № 10-Крм, у сумі 600 000 грн., у т.ч. ПДВ 100 000 грн.

Згідно з розділом 3 спільного протокольного рішення з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобовязуються: перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобовязань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим спільним протокольним рішенням, та є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування (розділ 5 спільного протокольного рішення).

Згідно з платіжним доручення №2 від 21.02.2017р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 600 000 грн. У графі «призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано: «Пос. Ур. від 11.01.2005р. № 20, зг. сп. пр. ріш. від 15.02.2017р. № 67/УГГ за тр. пр. газу маг. тр. 2016р., дог. від 10.12.2015р. № 10-Крм в сумі 600 000 грн., в т.ч. ПДВ 100 000 грн.».

17.02.2017р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Фінансовим управлінням Краматорської міської ради (сторона 3), Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (сторона 4), ОСОБА_1 виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (сторона 5, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (сторона остання, позивач) укладене спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 80/УГГ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, предметом якого є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій. (розділ 1 спільного протокольного рішення).

Відповідно до розділу 2 спільного протокольного рішення сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, зокрема, сторона 5/відповідач перераховує стороні останній/позивачу кошти у сумі 911 903,15 грн., у т.ч. ПДВ 151 983,86 грн. за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 2016р. згідно з договором від 10.12.2015р. № 10-Крм із записом у графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата і номер спільного протокольного рішення за транспортування природного газу магістральними трубопроводами 2016р., договір від 10.12.2015р. № 10-Крм, у сумі 911 903,15 грн., у т.ч. ПДВ 151 983,86 грн.

Згідно з розділом 3 спільного протокольного рішення з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобовязуються: перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання свої зобовязань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 спільного протокольного рішення).

Це спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим спільним протокольним рішенням, та є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування (розділ 5 спільного протокольного рішення).

Згідно з платіжним доручення №3 від 21.02.2017р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 911 903,15 грн. У графі «призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано: «Пос. Ур. від 11.01.2005р. № 20, зг. сп. пр. ріш. від 17.02.2017р. № 80/УГГ за тр. пр. газу маг. тр. 2016р., дог. від 10.12.2015р. № 10-Крм в сумі 911 903,15грн., в т.ч. ПДВ 151 983,86 грн.».

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. № 493/688, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2015р. №1007/27452 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (пункт 1.3 Порядку).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів.

Згідно із пунктом 2.4 Порядку спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Проведення розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу здійснюється таким чином: на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки теплопостачальних і газопостачальних організацій, відкриті в органах Казначейства; останніми отримувачами коштів від постачальників ресурсів при розрахунках за природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу є: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», рахунки яких відкриті у Казначействі; казначейство на підставі платіжних доручень ДК «Газ України» та ПАТ «Укртрансгаз» перераховує кошти з їх рахунків на рахунок Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; казначейство на підставі платіжних доручень ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та реєстрів спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків перераховує кошти на рахунки, відкриті в Казначействі: ПАТ «Укргазвидобування» для сплати грошових зобовязань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату; ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з урахуванням вимог статті 200-1 Податкового кодексу України для сплати до бюджету грошових зобовязань з податку на додану вартість; Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з подальшим перерахуванням коштів субвенції на рахунок цього товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з урахуванням вимог статті 200-1 Податкового кодексу України для сплати до бюджету грошових зобовязань з податку на додану вартість. Зарахування коштів на рахунки Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», виробників електроенергії і вугледобувних підприємств у системі електронного адміністрування податку на додану вартість вважається завершенням розрахунку за спільними протокольними рішеннями в частині зарахування податку на додану вартість до бюджету. (п. 2.10 Порядку). Органи Казначейства в областях, районах та містах здійснюють перекази платежів між учасниками розрахунків, рахунки яких обслуговуються цими органами Казначейства, на підставі платіжних доручень організацій та спільних протокольних рішень учасників розрахунків відповідно до реєстру щодо відкриття асигнувань за міжбюджетними трансфертами, отриманими від Казначейства, у разі: централізованого перерахування субвенцій - протягом одного операційного дня; децентралізованого перерахування субвенцій - протягом трьох операційних днів.(п. 2.11. Порядку).

Отже, підписавши спільні протокольні рішення сторони дійшли згоди про зміну порядку та строків проведення розрахунків за надані позивачем послуги з транспортування природного газу, які визначені договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р.

Для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених п.7.3 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р. та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за надані позивачем послуги з транспортування природного газу була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2017р. по справі № 922/2812/16.

Як свідчать фактичні обставини справи, розрахунок за послуги з транспортування природного газу, які позивачем надані у листопаді грудні 2016р. на суму 1 511 903,15 грн. відбувся у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями, а тому підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування 3% річних та інфляційних втрат за зобовязаннями листопада 2016р. на суму 618 137,10 грн. та грудня 2016р. на суму 893 766,05 грн. відсутні, у звязку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, погашення заборгованості у розмірі 33 817,76 грн. за зобовязаннями листопада 2016р. відбулося з порушенням строків, визначеними у договорі на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 10-Крм від 10.12.2015р. та поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №67/УГГ від 15.02.2017р. та № 80/УГГ від 17.02.2017р., а тому правомірним є нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобовязання листопада 2016р. на суму 33 817,76 грн.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобовязаннями листопада 2016р., на яку правомірним є нараховування пені, включено до періоду нарахування пені дні фактичної сплати заборгованості, а також помилково здійснено нарахування пені за зобовязаннями грудня 2017р.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періоду нарахування (з 20.12.2016р. по 30.01.2017р.), суми боргу (33 817,76 грн.), на яку правомірним є нараховування пені, здійснених відповідачем оплат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, здійснений розрахунок пені, згідно з яким сума пені становить:

-за період з 20.12.2016р. по 27.12.2016р. на суму боргу 33 817,76 грн. 206,97 грн.

-за період з 28.12.2016р. по 28.12.2016р. на суму боргу 22 177,31 грн. 16,97 грн.;

-за період з 29.12.2016р. по 03.01.2017р. на суму боргу 5 928,59 грн. 27,21 грн.;

- за період з 04.01.2017р. по 05.01.2017р. на суму боргу 4035,79 грн. 6,19 грн.;

- за період з 06.01.2017р. по 09.01.2017р. на суму боргу 4 026,37 грн. 12,35 грн.;

- за період з 10.01.2017р. по 16.01.2017р. на суму боргу 3 990,06 грн. 21,43 грн.;

- за період з 17.01.2017р. по 23.01.2017р. на суму боргу 3 989,34 грн. 21,42 грн.;

- за період з 24.01.2017р. по 30.01.2017р. на суму боргу 3 226,18 грн. 17,32 грн.

Загальна сума пені становить 329,86 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобовязаннями листопада 2016р., на яку правомірним є нараховування 3% річних, включено до періоду нарахування 3% річних дні фактичної сплати заборгованості, а також помилково здійснено нарахування 3% річних за зобовязаннями грудня 2017р.

Господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених періоду нарахування (з 20.12.2016р. по 30.01.2017р.), суми боргу (33 817,76 грн.), на яку правомірним є нараховування 3% річних, здійснених відповідачем оплат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобовязання, здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних становить:

- за період з 20.12.2016р. по 27.12.2016р. на суму боргу 33 817,76 грн. 22,18 грн.

- за період з 28.12.2016р. по 28.12.2016р. на суму боргу 22 177,31 грн. 1,82 грн.;

- за період з 29.12.2016р. по 03.01.2017р. на суму боргу 5 928,59 грн. 2,92 грн.;

- за період з 04.01.2017р. по 05.01.2017р. на суму боргу 4 035,79 грн. 0,66 грн.;

- за період з 06.01.2017р. по 09.01.2017р. на суму боргу 4 026,37 грн. 1,32 грн.;

- за період з 10.01.2017р. по 16.01.2017р. на суму боргу 3 990,06 грн. 2,30 грн.;

- за період з 17.01.2017р. по 23.01.2017р. на суму боргу 3 989,34 грн. 2,30 грн.;

- за період з 24.01.2017р. по 30.01.2017р. на суму боргу 3 226,18 грн. 1,86 грн.

Загальна сума 3% річних становить 35,36 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, із врахуванням розяснень, викладених у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», господарським судом встановлено, що позивачем помилково визначено суму заборгованості за зобовязаннями листопада 2016р., до якої може бути застосований індекс інфляції, а також здійснено нарахування інфляційних втрат за період з 01.01.2017р. по 31.01.2017р., оскільки на останній день місяця (періоду) сума заборгованості за зобовязаннями листопада 2016р. (33 817,76 грн.), до якої може бути застосований індекс інфляції, була погашена відповідачем у повному обсязі, що виключає можливість нарахування інфляційних втрат за даний період.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 15,05 грн. (із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 9446/17 від 04.04.2017р. та часткової обґрунтованості заявлених до стягнення сум).

При цьому суд вважає за необхідне розяснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» останній має право на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 22 123,70 грн., з яких: 53,79 грн. сума судового збору, що надмірно сплачена позивачем при поданні даного позову (платіжне доручення №3300 від 31.01.2017р. на суму 23 723,70 грн.), 22 069,91 грн. - сума, яка підлягає поверненню у звязку із зменшенням позовних вимог (заява позивача за вх. № 9446/17 від 04.04.2017р.).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 2Б, код ЄДРПОУ 00131133, п/р 2600302371638 в Філії Донецьке обласне УП АТ «Ощадбанк» МФО 335106) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова,70, п/р 26004010748121 у відділенні «Харківське ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 25698645) 329 (триста двадцять девять) грн. 86 коп. пені, 35 (тридцять пять) грн. 36 коп. 3% річних, 15 (пятнадцять) грн. 05 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 10 квітня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва