Постанова № 67553915, 24.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Справа № 922/3334/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційних скаргПриватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна Українська Академія", м. Харків та Харківської міської ради, м. Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської ради, м. ХарківдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут", м. Харківза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Приватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна Українська Академія", м. Харків; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МДЦ-LUX", м. Харківпровизнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею та припинення права користування

за участю представників

позивача: Грєнков І.В.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: Веретун Н.І.,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" (далі за текстом - ТОВ "Харківський проектний інститут") про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0, 3538 га для експлуатації і обслуговування виробничих та допоміжних будівель по вул. Лермонтовській, 27 у м. Харкові та скасування державного акта на право постійного користування землею, виданого ВАТ "Харківський проектний інститут" для експлуатації і обслуговування виробничих та допоміжних будівель по вул. Лермонтовській, 27 у м. Харкові, зареєстрованого в Книзі записів держаних актів на право постійного користування землею від 12.03.1999 року за № 521.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено приватний вищий навчальний заклад Харківський гуманітарний університет "Народна Українська Академія" (далі за текстом - ПрВНЗ ХГУ "Народна Українська Академія").

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "МДЦ-LUX" (далі за текстом - ТОВ "МДЦ-LUX").

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що сторонами у Договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.07.2012 року не врегульовано умови переходу до покупця права на земельну ділянку, що є порушенням ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло у відповідача на підставі державного акта.

Не погоджуючись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, ПрВНЗ ХГУ "Народна Українська Академія" та Харківська міська рада звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року та рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ТОВ "Харківський проектний інститут" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційних скарг заперечує та просить залишити їх без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи-1 просили касаційні скарги задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року та рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідача та третю особу-2 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.1999 року № 173 "Про надання ВАТ "Харківський проектний інститут" у користування земельних ділянок по вул. Лермонтовській, 27" надано ВАТ "Харківський проектний інститут" у постійне користування земельні ділянки загальною площею 1, 0957 га (у тому числі: ділянка 1 площею 0, 9971 га, ділянка 2 площею 0, 0996 га) по вул. Лермонотовській, 27 для експлуатації і обслуговування виробничих та допоміжних будівель, згідно з матеріалами інвентаризації земельних ділянок.

На підставі вказаного рішення ВАТ "Харківський проектний інститут" видано державний акт на право постійного користування землею серії ХР-33-01-001905, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 12.03.1999 року за № 521.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.04.2000 року № 526 "Про надання ВЗО ХГІ "Народна українська академія" у користування земельних ділянок по вул. Лермонтовській, 27" припинено ВАТ "Харківський проектний інститут" за його згодою (лист від 13.09.1999 року № 121) право користування частиною земельної ділянки загальною площею 0, 5104 га по вул. Лермонтовській 27; надано у постійне користування ВЗО ХГІ "Народна українська академія" земельні ділянки загальною площею 0, 3327 га (на плані ділянки № № 1, 2) для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, учбових корпусів та допоміжних будівель і споруд, згідно з технічним звітом по координуванню меж земельних ділянок; у спільне тимчасове користування строком до 21.12.2025 року земельну ділянку площею 0, 1777 га (на плані ділянка № 3), визначивши долю на земельну ВАТ "Харківський проектний інститут" - 0, 0718 кв. м. та ВЗО ХІЧ "Народна українська академія" - 0, 1059 га для спільного обслуговування виробничих та допоміжних будівель, згідно з угодою від 30.12.1999 року № б/н; Управлінню земельних ресурсів згідно з п. 1 цього Рішення, зокрема, внести зміни в землекористування ВАТ "Харківський проектний інститут" та державний акт від 12.03.1999 року № 521.

Рішенням XXXІII сесії Харківської міської ради IV скликання від 22.02.2005 року № 30/05 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" земельна ділянка площею 0, 0730 га вилучена із користування відповідача.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.12.2004 року № 23/04 земельна ділянка площею 0, 0986 га вилучена із користування відповідача. Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року № 35/08 (д.1 п. 5) земельна ділянка площею 0, 0479 га вилучена із користування відповідача. Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 29.04.2009 року № 92/09 (д.1 п. 3) земельна ділянка площею 0, 0120 га вилучена із користування відповідача. Земельна ділянка, що залишилась у користуванні у відповідача, складає 0, 3538 га.

24.07.2012 року ТОВ "Харківський проектний інститут" (продавець) та ПрВНЗ "ХГУ "Народна українська академія" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л.М. (реєстровий № 1371), згідно якого продавець продав, а покупець прийняв у власність нежитлові будівлі: літера "И-1", загальною площею 63 кв.м., літера "К-1", загальною площею 46 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Лермонтовська, 27, земельна ділянка № 1 площею 0, 1853 га, кадастровий № 6310136600:03:008:0095; земельна ділянка № 2 площею 0, 1805 га, кадастровий № 6310136600:03:008:0096.

З огляду на зазначене, позивач, звернувшись до господарського суду з даним позовом, посилався на те, що в межах земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ТОВ "Харківський проектний інститут" на підставі державного акта на право постійного користування землею, розташовані нежитлові будівлі літ. "И-1" площею 63 кв. м. та літ. "К-1" площею 46 кв. м., власником яких є інша юридична особа - ПрВНЗ "ХГУ "Народна Українська Академія" на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.07.2012 року, до якої відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, що з урахуванням приписів ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування відповідача земельною ділянкою у зазначених межах та скасування державного акту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу приписів ст. ст. 120, 125, 141 Земельного кодексу України особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачене у договорі відчуження нерухомості. Отже, при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

В той же час, судами зауважено, що в силу приписів ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент набуття третьою особою права власності на частину нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду істотною умовою такого договору є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, і укладення такого договору здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера в порядку, передбаченому положеннями Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій".

Відтак, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, з переходом права власності на розташовані на спірній земельній ділянці нежитлові будівлі літ. "И-1" площею 63 кв. м. та літ. "К-1" площею 46 кв. м. до ПрВНЗ "ХГУ "Народна українська академія", право власності ТОВ "Харківський проектний інститут" на земельну ділянку (за Державним актом на право постійного користування землею від 12.05.1999 року № 521) припинилось в тій частині, на якій розташовані вказані нежитлові будівлі та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування - в силу прямої норми закону.

Виходячи з того, що сторонами при укладенні Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.07.2012 року не було дотримано вимог земельного законодавства щодо поділу чи виділення частини земельної ділянки, на якій розміщені придбані нежитлові будівлі, в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номера, а також не врегульовано сторонами договору будь-яких питань щодо земельної ділянки, на яку видано державний акт ТОВ "Харківській проектний інститут", суди позбавлені можливості встановити в яких саме межах припинилося право постійного користування земельною ділянкою ТОВ "Харківській проектний інститут".

При цьому, судами зауважено, що на земельній ділянці, на яку видано Державний акт на право постійного користування землею від 12.03.1999 року № 521, у відповідача знаходиться нерухоме майно, а згідно приписів ст. 120 Земельного кодексу України особі, якій належить право власності на нерухоме майно, належить і право користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане майно, а тому позбавлення відповідача права користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане майно, є порушенням його прав, передбачених Конституцією України, Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог належними і допустимими доказами, а, отже, вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

За змістом ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у вищенаведених правових нормах, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Водночас, при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Крім того, п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову в позові, господарські суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. ст. 120, 125, 141 Земельного кодексу України та дійшли передчасних висновків про те, що чинне законодавство не передбачає припинення права користування земельною ділянкою в разі набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, площа земельної ділянки під яким є лише частиною земельної ділянки первинного землекористувача.

Крім того, з урахуванням вищенаведених правових положень господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зміст Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.07.2012 року, за умовами якого до покупця ПрВНЗ "ХГУ "Народна українська академія" перейшло право власності на нежитлові будівлі: літера "И-1", загальною площею 63 кв.м., літера "К-1", загальною площею 46 кв. м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Лермонтовська, 27, земельна ділянка № 1 площею 0, 1853 га, кадастровий № 6310136600:03:008:0095; земельна ділянка № 2 площею 0, 1805 га, кадастровий № 6310136600:03:008:0096, та дійшли передчасних висновків про неможливість встановлення фактичних обставин справи щодо розміру земельної ділянки, яка знаходиться під відчуженими будівлями.

Отже, зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційні скарги ПрВНЗ ХГУ "Народна Українська Академія" та Харківська міська рада підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року у справі № 922/3334/16 - скасувати.

3. Справу № 922/3334/16 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець