Ухвала суду № 67553635, 08.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ К/800/2477/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Мороз В.Ф.

Швед Є.Ю.

Донець О.Є.

секретар судового засідання: Слободян О.М

за участю представників:

позивача - Корчев Ю.Д., Нестеренко А.М., Павленко В.І.

відповідачів - Маслова В.М., Шевченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії Праймстар Енерджі ФЗЕ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі

за позовом Компанія Праймстар Енерджі ФЗЕ (надалі також - Компанія)

до Національного банку України (надалі також - НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також - Фонд)

про визнання протиправними і скасування постанови та рішення,

в с т а н о в и л а:

Компанія звернулась з позовом про визнання протиправними та скасування постанови Правління НБУ № 602 від 14 вересня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», а також рішення виконавчої дирекції Фонду № 168 від 14 вересня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

В обґрунтування позову вказала на те, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 07.08.2015 року Фондом був здійснений продаж неплатоспроможного ПАТ «Укргазпромбанк». За цим договором Компанія набула права власності на 2 070 00 акцій неплатоспроможного банку сукупною номінальною вартістю 124 200 000 гривень, що становить 100% статутного його капіталу. Вважаючи, що умови договору суперечать законодавству, компанія звернулась з позовом до господарського суду про визнання недійсними його окремих положень. За заявою Компанії ухвалою господарського суду від 14.09.2015 року позов було забезпечено, у тому числі шляхом заборони Фонду на НБУ приймати рішення щодо ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та/або відкликання його банківської ліцензії. Водночас незважаючи на забезпечення позову, 14.09.15 року НБУ була прийнята постанова про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а Фондом - рішення про початок процедури ліквідації банку. Оскільки оскаржувані рішення прийняті усупереч забороні, позивач вважає їх незаконними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції вказав на те, що ухвала господарського суду про забезпечення позову не була виконана в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Апеляційний суд при цьому зазначив, що оскаржувана постанова НБУ відповідно до даних його документообігу вже була прийнята на момент надходження до Національного банку ухвали господарського суду про забезпечення позову. Також вказав на те, що позов, про визнання недійсними окремих положень договору купівлі-продажу ухвалою господарського суду був у подальшому залишений без розгляду, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 14.09.16 року - скасовані судом.

В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України, позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами на підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 року № 217 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 року прийнято рішення № 70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК».

07 серпня 2015 Фонд на підставі договору купівлі-продажу здійснив продаж неплатоспроможного банку ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» інвестору - ПРАЙМСТАР ЕНЕРДЖІ ФЗЕ, внаслідок чого позивач набув права власності на 2 070 000 акцій зазначеного банку сукупною номінальною вартістю 124 200 000 грн., що становить 100 % його статутного капталу.

Позивач, вважаючи, що договір купівлі-продажу містить умови, які суперечать чинному законодавству України, звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними положень пунктів 3.3 та 7.3 цього договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14 вересня 2015 року по справі № 910/24306/15 зазначений позов було забезпечено, у тому числі, шляхом заборони Фонду та Національному банку України приймати рішення щодо ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та/або відкликання його банківської ліцензії.

14.09.2015 року Правлінням Національного Банку прийнято постанову № 602 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», а Фондом - рішення № 168 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до частини 1 статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом в розумінні статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає виконання в поряду, визначеному цим Законом.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що ухвала господарського суду, якою було забезпечено позов Компанії, у визначеному законом порядку до примусового виконання передана не була, виконавче провадження з її виконання не відкривалось та не здійснювалось.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала суду про забезпечення позову надійшла до НБУ пізніше прийняття ним постанови про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що спростовує доводи позивача про обов'язок добровільно виконати судове рішення та робить неможливим його добровільне виконання з огляду на прийняття відповідного акту на момент вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд правомірно звернув увагу на подальше залишення господарським судом без розгляду позову про визнання недійсними окремих умов договору та скасування заходів забезпечення позову. Наведене вказує на відсутність у позивача негативних правових наслідків не реалізацією такого забезпечення з огляду на усунення обставин, що його обумовили, а саме можливість утруднення чи неможливість виконання самого судового рішення, як підстави вжиття відповідних заходів відповідно до статті 66 ГПК України.

За викладеного судова колегія вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційного скарги його не спростовують та не свідчать про допущені судами порушення, які відповідно до закону можуть мати наслідком скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Компанії Праймстар Енерджі ФЗЕ залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року - без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

Є.Ю. Швед

О.Є Донець