Ухвала суду № 67553541, 04.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 липня 2017 року м. Київ К/800/12497/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, а саме несплати судового збору. Відповідачу надано строк до 15 травня 2017 року для усунення вказаного недоліку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала судді про залишення касаційної скарги без руху отримана уповноваженою особою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 05 травня 2017 року.

17 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області продовжено строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги до 09 червня 2017 року.

Однак, 15 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло повторне клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від його сплати, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Наведені в клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, за якого воно позбавлене можливості сплатити 661,44 грн судового збору і не є підставою для відстрочення такої сплати, оскільки не підтверджені жодними доказами, тому у задоволенні цього клопотання необхідно відмовити.

Відтак, станом на 04 липня 2017 року відповідачем не усунуто зазначені в ухвалі судді недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись частиною третьою статті 214, частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Повернути Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинитию

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак