Ухвала суду № 67553525, 22.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ К/800/25854/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №218604 від 17.03.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, позов задоволено. Скасовано постанову серії АА №218604 від 17.03.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1 КУпАП.

У касаційній скарзі Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем прийнято постанову серії АА № 729695 від 03 березня 2016 року про притягнення позивача, який є керівником ТОВ «Торговий дім «Астат Ресурс», до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 2550 грн. згідно ч. 3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на суму 17 722,51 грн. (граничний термін сплати 20.01.2016 р. сума недоплати 4954, 69 грн. фактично сплачено 21.01.2016 р.), чим порушено п. 8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказують на те, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та передбачено звільнення суб'єктів господарювання від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на період проведення антитерористичної операції в зоні АТО, а тому, оскільки ТОВ «Торговий дім «Астат Ресурс» здійснює свою діяльність на території м. Констянтинівка, яке розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, то на період з 02.12.2015 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану до нього не могли бути застосовані штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

Платниками єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На підставі ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно зі ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що недоїмка зі сплати єдиного внеску виникла за грудень 2015 року.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Костянтинівка, де зареєстровані позивач та відповідач.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до Закону 2464-VI , а саме, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Пунктом 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що приписи пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви (після прийняття спірної вимоги або до її прийняття), а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час розгляду справи АТО триває.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідно до приписів абзацу 4 пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач має бути звільнений від виконання обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на час проведення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності вини позивача у порушенні вимог п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та притягнення його до адміністративної відповідальності.

Доводи касаційної скарги даних висновків не спростовують та не свідчать про допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець