Ухвала суду № 67553167, 15.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року м. Київ К/800/4598/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Мороза В.Ф.

суддів: Голяшкіна О.В.

Донця О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Івано-Франківській області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Івано-Франківській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії по інвалідності

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати провести перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії з 25.11.2013 по 04.12.2015.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо не виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії по інвалідності. Зобов'язано Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразово компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії по інвалідності з 25.11.2013 по 04.12.2015.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Переглядаючи судові рішення в межах касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.1993 позивачу призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи по Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб», яка в подальшому при зміні групи інвалідності на ІІ була перерахована і виплачувалася по 25.11.2013. Розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 10.12.2013 № 200137 призначено виплату щомісячного довічного грошового утримання, а виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, яка нарахована і виплачувалася по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 25.11.2013 припинена.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09.04.2014 у справі № 347/704/14а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015, дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності визнано протиправними та зобов'язано управління відновити виплату пенсії по інвалідності ІІ групи по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 25.11.2013.

З набранням законної сили, постанова суду першої інстанції виконана управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області 04.12.2015. При цьому, при виплаті пенсії за минулий час відповідачем не нараховано компенсацію втрати частини грошових доходів, про що позивачу стало відомо із листа Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.06.2016 № 37/Т-15.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 18 листопада 2014 року №21-518а14 та від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

Касаційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець