Ухвала суду № 67553109, 26.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2017 року м. Київ К/800/12613/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним дій та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав відсутності документу про сплату судового збору.

На виконання даної ухвали 03 травня 2017 року надійшли додаткові матеріали, до яких додано меморіальний ордер про сплату судового збору № МАВ70124 від 03 травня 2017 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 666, 00 грн.

Проте, дана сума не є підтвердженням сплати судового збору у встановленому розмрі з огляду на таке.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», в редакції Закону № 484-VІІІ (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулась до суду з цим адміністративним позовом у 2015 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Станом на 1 січня 2015 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 гривень.

У відповідності із частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 487, 20 гривень.

Ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову за вимоги майнового характеру становила 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем було заявлено вимоги немайнового характеру, а також вимога про стягнення 176 642 грн. 64 коп. Сплачені позивачем 666 грн. не відповідають розміру судового збору, який мав бути сплачений за подання касаційної скарги відповідно до заявлених позовних вимог та 120 відсотковому співвідношенню до розміру, що був сплачений (підлягав сплаті) у суді першої інстанції.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Враховуючи, що недоліки касаційної скарги не були усунуті в повному обсязі, тому відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга повертається скаржнику.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним дій та стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути скаржнику.

Суддя Вищого

адміністративного В.Ф. Мороз

суду України